Рішення № 104789761, 14.06.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2022 року м. Ужгород№ 260/8086/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецько-швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті фрі трейдінг" - представник - Сочка Віталій Іванович;

відповідач: Головне управління ДПС в Закарпатській області - представник - Блага Оксана Петрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецько-швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті фрі трейдінг" до Головного управління ДПС в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецько-швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті фрі трейдінг" (89423, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Польова, буд. б/н, код ЄДРПОУ 14285992) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), яким просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 № 000118250706, яким за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі п.1 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до Позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 2096391,38 грн; 2. Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694, вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецько-швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті фрі трейдінг" (Україна, 89423, Закарпатська обл.. Ужгородський р-н, село Минай, вул. Польова, будинок Б/Н, код ЄДРПОУ: 14285992) судові витрати, включаючи сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем допущено процедурні порушення, які є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а також зазначає, що діючим законодавством не встановлено обов`язку щодо того, що у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу необхідність з`єднання або поєднання з РРО або ПРРО. Додатково позивач зазначає, що ним повторності порушення не було допущено що в свою чергу впливає на розмір санкції. Позивач, не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, у тому числі й у зв`язку із порушенням контролюючим органом процедури проведення фактичних перевірок позивача, що призвело до прийняття протиправних рішень.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що, що згідно належним чином оформлених направлень ГУ ДПС у Волинській області №2727/03-20-07-05, №2726/03-20-07-05 та на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку магазину безмитної торгівлі за адресою: Ковельський район, с.Доманове, с/рада Млинівська, автодорога Доманове (на Брест) - Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест), 0км+993м, де здійснює господарську діяльність СП у Формі TOB "Дюті Фрі Трейдинг", за результатами якої було складено акт №8090/03-20-07-05/14285992 від 29 вересня 2021 року. Після ознайомлення з наказом про проведення фактичної перевірки представник Позивача (керуюча магазином Магдисюк І.І.) власноруч розписалась в направленні 15 вересня 2021 року о 15-33 годин та отримала копію наказу, чим підтвердила допуск до проведення фактичної перевірки, після чого посадові особи контролюючого органу приступили до проведення фактичної перевірки. За результатами перевірки 29 вересня 2021 року було складено акт фактичної перевірки, в якому відображено, з точки зору відповідача, всі порушення. Представник позивача, після ознайомлення з актом перевірки, відмовилася від підписання акту фактичної перевірки та отримання другого його примірника. Відповідач зазначає, що під час перевірки встановлено порушення Закону України № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: статті 3 пунктів 1 та 2 Закону України № 265/95-ВР - проведення розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту за період з 01 серпня 2020 року по дату закінчення перевірки на загальну суму 4192782,26грн.; статті 3 пункту 7 Закону України № 265/95-ВР - не забезпечено подання в повному обсязі до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, за період з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2021 року, не передано 196 копій розрахункових документів, за період із 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року не передано 250 копій згідно з СЗЗД РРО, фіскальний номер РРО 3000161261; статті 3 пункту 7 Закону України № 265/95-ВР - не забезпечено проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 3000161261 із використанням режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду Товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме, згідно Звіту про рух товарів у магазині безмитної торгівлі за IV квартал 2020 року здійснювалась реалізація сигарет за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2402100000 (865 пачок) та 2402100090 (379 пачок), а згідно електронних копій розрахункових документів, що надійшли до СЗЗД РРО, усі сигарети реалізовувались за кодом 2402100000.

Під час розгляду справи представник позивача свої вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені у позові. Просив суд його вимоги задовольнити повністю.

Під час розгляду справи представник відповідача. Просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його вимог з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 15 вересня 2021 року за № 2644 "Про проведення фактичної перевірки" на підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.52-2 п.52 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України наказано забезпечити проведення фактичної перевірки господарської одиниці - магазину безмитної торгівлі за адресою: Ковельський район (бувший Ратнівський), сільська рада Млинівська, автодорога Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест), 0 км+993М, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецько-швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті фрі трейдінг" (далі по тексту - Позивач, Товариство), з 15 вересня 2021 року тривалістю 10 діб за період діяльності платника податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, по дату завершення фактичної перевірки, з метою контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових та касових операцій, оформлення роботодавцем трудових відносин з працівниками (найманими особами), здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (а.с. 55).

На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС у Волинській області - головному державному ревізору-інспектору Амеженко Я.Ф., заступнику начальника відділу Галазюк P.O. видані направлення, зокрема за № 2727 від 15 вересня 2021 року та за № 2726 від 15 вересня 2021 року на проведення фактичної перевірки (а.с.а.с. 60).

Наказом ГУ ДПС у Волинській області від 23 вересня 2021 року за № 2743 строк проведення фактичної перевірки продовжено на 5 діб з 25 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року (а.с.а.с. 56).

За результатами фактичної перевірки вказаними посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт за № 8090/03-20-07-05/14285992 (бланк № 001114) від 29 вересня 2021 року (далі по тексту - акт перевірки) про результати фактичної перевірки господарської одиниці Позивача (а.с.а.с. 62-69).

Висновками акту перевірки встановлено порушення статті 3 пунктів 1, 2, 7, 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР року (далі по тексту - Закон № 265/95- ВР).

Заперечення Позивача на акт Відповідачем залишено без задоволення, а висновки перевірки залишено без змін (а.с.а.с. 80-85, 100-106) .

На підставі цього акту ГУ ДПС у Закарпатській області 18 листопада 2021 року прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення № 000118250706, яким за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до Позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 2096391,38 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив таке в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 частини 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.4 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із статтею 75 підпунктом 75.1.3 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.9 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до статті 80 пункту 80.2 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до статті 81 пункту 81.1 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Всі зазначені вимоги законодавства відповідачем були дотримані. Також як наказ щодо фактичної перевірки, так і відповідні направлення містили конкретні підстави для проведення фактичної перевірки, передбачені, зокрема, статтею 80 пунктом 80.2 підпунктами 8.2.2 та 8.2.5 ПК України.

Як свідчать матеріали проведеної спірної фактичної перевірки, в ході такої перевірки контролюючим органом було встановлено, що в магазині безмитної торгівлі за адресою: Ковельський район (бувший Ратнівський), сільська рада Млинівська, автодорога Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблене (на Бухарест), 0 км+993М, за еріод з 01 серпня 2020 року по 20 квітня 2021 року Позивачем проводились розрахункові операції в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) платіжних терміналів через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми. Розрахункові документи (фіскальний касовий чек на товари за формою ФКЧ-1) не містять обов`язкові реквізити, визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (з наступними змінами), а саме:

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

вид операції (рядок 14);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ" (рядок 15);

напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир" (рядок 17);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ" (рядок 18).

Як зазначено в акті, загальний обсяг розрахунків, проведених через РРО в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів (Еквайр - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту за період з 01 серпня 2020 року по 01 квітня 2021 року становить 4092662,98 грн.

Аналогічні висновки щодо тих самих порушень за той самий період містить також акт № 001105 від 29 вересня 2021 року, складений за результатами фактичної перевірки щодо господарської одиниці - магазину безмитної торгівлі за адресою: Ковельський район (бувший Любомльський), село Старовойтове, вул.Прикордонників, буд.9А (а.с.а.с. 70-79) .

Позивача притягнуто до відповідальності за статтею 17 пункт 1 Закону України №265/95-ВР, яким передбачені фінансові санкції за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

З вказаними висновками контролюючого органу суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 3 пунктів 1, 2 Закону України № 265/95-ВР року, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій (ЗІІ-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до статті 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Статтею 8 Закону України № 265/95-ВР, передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (з наступними змінами), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

У період, за який проведена спірна фактична перевірка, позивачем видавались покупцям розрахункові документи (фіскальні чеки), які відповідають вимогам до форми і змісту розрахункового документа, що передбачені пунктом 2 Розділу II, та містили такі реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці (рядок 2);

адреса господарської одиниці (рядок 3);

індивідуальний податковий номер платника ПДВ (рядок 4);

кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7);

назва товару, вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО" (рядок 20);

окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (рядок 21);

до сплати (рядок 24);

фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25).

У пункті 3 Розділу І Положення від 21 січня 2016 року за № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Водночас, під час здійснення розрахункових операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів, спеціальним нормативно-правових актом, що встановлює вимоги до форми і змісту документів, що підтверджують виконання таких операцій, є Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням , затверджене Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705.

Відповідно до пунктів 2, 8 Розділу VII Положення від 05 листопада 2014 року № 705 форми документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів установлюються правилами платіжних систем і повинні містити обов`язкові реквізити, визначені цим Положенням.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів повинні містити такі обов`язкові реквізити:

1) найменування платіжної системи;

2) ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

3) ідентифікатор платіжного пристрою;

4) дату та час здійснення операції;

5) суму та валюту операції;

6) суму комісійної винагороди;

7) реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;

8) вид операції;

9) код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.

У період, за який проведена спірна фактична перевірка, позивачем видавались покупцям квитанції платіжних терміналів, які відповідають вимогам до форми і змісту, що передбачені пунктом 8 Розділу VII Положення від 05 листопада 2014 року № 705. Що не заперечується й відповідачем.

Проведеною спірною перевіркою встановлено відсутність у розрахункових документах не всіх, а лише окремих реквізитів з тих, що вказані у пункті 2 Розділу II Положення від 21 січня 2016 № 13, а саме - реквізитів у рядках 11-18.

Водночас, реквізити у квитанціях платіжних терміналів, що передбачені Положенням від 05 листопада 2014 року № 705, відповідають вимогам рядків 11-18 як це передбачено у пункті 2 Розділу II Положення № 13 від 21 січня 2016 року.

При цьому реквізит рядка 18 розрахункового документа не є обов`язковим, оскільки він зазначається лише у випадку, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Зокрема, торговець не має права вимагати від користувача підписання квитанції платіжного термінала або інших первинних документів, що підтверджують здійснення платіжної операції. якщо користувач увів ПІН у процесі здійснення операції га інше не встановлено правилами платіжної системи (пункт 11 Розділу V Положення від 05 листопада 2014 року № 705).

За таких обставин, під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) Позивачем роздруковувалися і видавалися покупцям розрахункові документи (фіскальні чеки) та квитанції платіжного термінала, які у своїй сукупності містили всі необхідні реквізити, передбачені як Положенням від 05 листопада 2014 року № 705, так і Положенням від 21 січня 2016 року.

Також необхідно вказати на те, що відповідно до пункту 4 Розділу II Положення від 21 січня 2016 року № 13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Отже, рядки 11-18 фіскального чека є обов`язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу - з`єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.

Водночас, обов`язкова програмна інтеграція і з`єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством не передбачена, а так само не передбачено, що кількість платіжних терміналів, що використовуються суб`єктом господарювання, повинна відповідати кількості реєстраторів розрахункових операцій.

Зазначене підтверджується, зокрема, нормами Постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів" від 29 вересня 2010 року № 878, відповідно до пункту 1 якої кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 11-18 є безпідставними, а в діях позивача відсутні будь-які правопорушення щодо неналежного підтвердження виконання розрахункових операцій.

Необхідно звернути увагу учасників справи, що ані Законом України № 265/95-ВР, ані Положенням від 05 листопада 2014 року № 705, так як і Положенням від 21 січня 2016 року № 13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого. Зокрема, судом зазначається, що окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбувся.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

За змістом Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.

Статтею 17 Закону не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.

Контролюючим органом не враховано, що при проведенні розрахункових операцій Позивачем покупцям видавались розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, а при проведенні розрахункових операцій з використанням електронного платіжного засобу - додатково видавались квитанції платіжних терміналів, і вказані два документи у своїй сукупності містять всі реквізити, передбачені для платіжної операції та підтверджують її виконання в розумінні статті 3 пунктів 1, 2 Закону України № 265/95-ВР.

Крім того, як зазначає позивач у позовні заяві, при здійсненні розрахунку штрафної (фінансової) санкції (штрафу) контролюючим органом було визначено вчинене порушення як таке, що є наступним (повторним) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 відсотків, а не 10 відсотків.

З даного приводу суд зазначає, що оскільки за наслідками розгляду даної справи, судом було встановлено, протиправність застосованої штрафної санкції до позивача (її відсутність), а тому суд не дає оцінки твердженням позивача щодо повторності порушення і яке має значення лише у випадку наявності правопорушення для визначення розміру санкції.

Також контролюючим органом не надано суду доказів, які свідчать про те, що платіжний термінал, що використовувався позивачам є технічно сумісним із наявним у також у позивача реєстратором розрахункових операцій.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецько-швейцарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д`юті фрі трейдінг" (89423, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Польова, буд. б/н, код ЄДРПОУ 14285992) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 000118250706 від 18 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 14 червня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 16 червня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко