Постанова № 10478797, 13.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 р. справа № 2а-14240/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шальєвої В.А.

при секретарі< Призвище секретаря >

при секретарі Химич М.В.

за участю представника позивача Ковальчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька звернулась до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця»про стягнення заборгованості, мотивуючи вимоги тим, що у відповідача станом на 27.05.2010 року існує заборгованість в загальному розмірі 618023,19 грн., з яких заборгованість з податку на додану вартість 412474 грн., штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання та обігу готівки та за застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 199910,63 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 5638,56 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам позову.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю до суду не надходило. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів. .

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідач Відкрите акціонерне товариство «Пролетарська залізниця» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 20), перебуває на обліку як платник податків (а.с. 19) та є платником податку на додану вартість.

Відповідач станом на 27 травня 2010 року не сплатив до бюджету податкові зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 412474 грн., з яких 274869 грн. основного платежу та штрафні санкції в розмірі 137605 грн.

Підпунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Відповідно до ст. 67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

14 листопада 2008 року податковим органом була проведена камеральна перевірка з питання ненадання декларацій з податку на додану вартість та встановлено, що відповідачем не подавались до податкового органу декларації з податку на додану вартість, про що складено акт № 2843/1700/00531281 від 14.11.2008 року.

Згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до вимог підпункту 4.1.4 «а» пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідальність за порушення цієї норми передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

У звязку з порушенням відповідачем підпункту 4.1.4 «а» пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000652303/3 від 15.06.2009 року, яким визначено податкове зобовязання на суму 274869 грн. (а.с. 10) та податкове повідомлення-рішення № 0000282303/3 від 15.06.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 137605 грн. (а.с. 11), які були направлені відповідачу поштою. Вказані повідомлення-рішення були повернуті до відправника у звязку з тим, що адресат за вказаною адресою не знаходиться.

Відповідно до п. 4.9 ст. 9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

У звязку з неможливістю вручення платнику податків, податкове повідомлення-рішення було розмішено на дошці оголошень Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька, про що складено акти.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Таким чином, зазначені суми податкового зобовязання з податку на додану вартість підлягають стягненню з відповідача, оскільки рішення про їх нарахування вважаються узгодженими і не оскаржені у встановленому законом порядку.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Позивачем була проведена перевірка відповідача за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків на товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензії.

За результатами перевірки податковим органом складений акт, яким встановлено, в тому числі, порушення відповідачем п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: реалізація товару без видачі розрахункового документу, без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також не забезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків із сумою коштів зазначеною в розрахунковій книзі.

На підставі висновків актів перевірки податковим органом були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001872302 від 02.12.2008 року на суму 189495,15 грн., № 0001852302 від 02.12.2008 року на суму 10335,48 грн. (а.с. 13).

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітка та підпис на корінці зазначеного рішення, у адміністративному чи судовому порядках не оскаржено, відомості про його скасування або визнання недійсними в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положення пунктів 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

Відповідальність за зазначені порушення передбачені п. 1, 3 ст. 17 цього Закону, у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінсанкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів.

Пунктом 3 ст. 17 Закону передбачено, що у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінсанкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 22 Закону встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Отже, з огляду на вищенаведене, Державною податковою інспекцією у м. Димитрові правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Згідно із статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітка та підпис на корінці зазначеного рішення, у адміністративному чи судовому порядках не оскаржено, відомості про його скасування або визнання недійсними в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідачем у встановлений законом строк штрафні (фінансові) санкцій сплачені у повному обсязі не були, суд з урахуванням приведених норм діючого законодавства приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача вказані суми санкцій до Державного бюджету України.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, регулюється Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного вище Закону торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлено порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту протягом пяти днів, про що складено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001862302 від 02.12.2008 року в сумі 85,33 грн. (а.с. 14).

Згідно абз. 3 ч.1 ст. 8 вказаного Закону, за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням, тобто у сумі 85,33 грн.

Згідно ч.3 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Відповідно до Заключних положень Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суми штрафів, що стягуються державним податковим органом, підлягають перерахуванню до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) за місцем плати за торговий патент.

Отже, з огляду на вищенаведене, Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька правомірно нараховані штрафні (фінансова) санкції до Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця».

Відповідач має податкову заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 5638,56 грн.

Стосовно податку з доходів фізичних осіб, то таким законом є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, згідно з п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім того, відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Податковим повідомленням-рішенням № 0008091700 від 15.04.2009 року (а.с. 7) відповідачу визначено загальну суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 1879,52 грн., за штрафними санкціями 3759,04 грн.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5638,56 грн.

Зазначені заборгованості були узгоджені у встановленому порядку.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства, податковий борг підлягає стягненню з відповідача.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» заборгованість з податку на додану вартість на користь Державного бюджету України у сумі 412474 (чотириста дванадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 189495 (сто вісімдесят девять тисяч чотириста девяносто пять) грн. 15 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10335 (десять тисяч триста тридцять пять) грн. 48 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» на користь місцевого бюджету суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 33 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пролетарська залізниця» на користь місцевого бюджету заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5639 (пять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 56 коп.

Суддя Шальєва В.А.