Рішення № 104787832, 07.06.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2022 Справа № 914/456/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд», м. Львів

до відповідача: Відділу освіти Виконавчого комітету Самбірської міської ради, м. Самбір

про стягнення 171 122,60 грн збитків

Суддя Мороз Н. В.

При секретарі Пришляк М.С.

Представники:

Від позивача: Морганюк Ю. Є.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» до Відділу освіти Виконавчого комітету Самбірської міської ради про стягнення 171 122,60 грн збитків.

Ухвалою суду від 23.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.03.2022.

Ухвалою від 22.03.2022 суд вирішив розглядати справу № 914/456/22 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 19.04.2022.

19.04.2022 розгляд справи відкладено на 17.05.2022, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

17.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.06.2022.

В судове засідання 07.06.2022 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Клопотанням від 06.06.2022 №01-11/333 просить суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Позиція позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору №1-газ постачання природного газу від 11.01.2021, а саме недотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу, внаслідок чого позивач зазнав збитків у вигляді плати за добовий небаланс перед оператором газотранспортної системи, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» звернулось до суду з позовом про стягнення з Відділу освіти Виконавчого комітету Самбірської міської ради 171 122,60 грн збитків.

Позиція відповідача.

Відповідач з вимогами та доводами позовної заяви не погодився. Згідно відзиву на позовну заяву зазначив, що додатковою угодою № 6 від 30.06.2021 до договору про закупівлю газу № 1-газ від 11.01.2021, сторони вирішили відмовитися від виконання договору у зв`язку із неможливістю його виконання з боку постачальника та вважати його припиненим за взаємною згодою з 01.07.2021. Також, п.3 додаткової угоди № 6 від 30.06.2021 зазначено, що жодних претензій одна до одної сторони не мають та відмовляються від висування таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання договору про закупівлю № 1-газ від 11.01.2021.

Листом № 1910/16 від 19.10.2021 ТзОВ «Газенерго-Трейд» підтвердив, що не заперечує щодо укладання договору з новим постачальником та про відсутність претензій до відповідача.

Враховуючи наведені обставини, у задоволенні позову просить відмовити.

Обставини справи.

11.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (позивач, за договором постачальник) та Відділом освіти Виконавчого комітету Самбірської міської ради (відповідач, за договором споживач) укладено договір №1-газ постачання природного газу, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1).

Річний плановий обсяг постачання газу до 359, 24171 тис куб м (п.1.2).

Розділом ІІ договору передбачено наступні умови споживання газу: постачання газу здійснюється за умови погодження із постачальником місячних обсягів постачання газу, виділеного для забезпечення споживача (далі підтверджений обсяг газу); обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ; місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на ± 5%; постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

Розділом ІІІ та IV сторонами передбачено ціну постачання природного газу і порядок та строки проведення розрахунків.

Згідно з п.11.1, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) та діє в частині постачання газу з 11 січня 2021 по 31 грудня 2021 включно, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Протягом строку дії зазначеного договору між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до останнього, в тому числі щодо зміни ціни на природний газ та зменшення суми договору, а також планового обсягу постачання газу по місяцях.

Додатковою угодою №6 від 30.06.2021 за взаємною згодою сторін припинено дію договору №1-газ постачання природного газу з 01.07.2021.

Як зазначено позивачем, внаслідок проведеного розрахунку небалансів спожитого природного газу встановлено, що відповідачем протягом дії договору №1-газ протягом січня - травня 2021 та жовтня 2021 допущено небаланси, чим завдано збитків товариству позивача як постачальнику природного газу на суму 171 122, 60 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем подано до суду розрахунки небалансу, штрафів за спірні місяці, а також акти врегулювання щодобових небалансів, складених ТОВ «Оператор ГТС України», з яких вбачається, що розмір збитків в сумі 171 122, 60 грн розраховано відповідачу поденно (за кожен день споживання природного газу), залежно від відхилення (перебір або недобір) обсягу фактичного спожитого природного газу від ліміту замовлення. Так, в матеріалах справи містяться підписані в односторонньому порядку (постачальником) видаткові накладні та акти приймання-передачі природного газу за січень 2021 червень 2021, жовтень 2021.

Добові обсяги відбору відповідачем природного газу наведено в Інформації з IP платформи SAP щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом №56ХS0000XCX0U003 за січень-травень, жовтень 2021.

17.01.2022 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №17/01.2023, з вимогою у 20-ти денний термін підписати отримані первинні документи (накладні, акти, акти-претензії), вислати один примірник кожного на адресу ТОВ «Газенерго-Трейд», сплатити збитки у розмірі 171 122, 60 грн., а у випадку незгоди надати мотивовану відмову. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 171 122,60 грн збитків.

Оцінка суду.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного договору постачання природного газу, який за своєю правовою природою є договором постачання енергетичних ресурсів.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За змістом ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: 1)вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; 3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; 4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про ринок природного газу», договір постачання повинен містити такі істотні умови як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

У договорі №1-газ постачання природного газу від 11.01.2021 не міститься умов щодо визначення розміру збитків, завданих споживачем внаслідок небалансу газу, а також порядку їх відшкодування.

Разом з цим, розділом VIІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, передбачено можливість відшкодування споживачем збитків постачальнику.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу VІІ Правил, відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою

В = (V ф - V п) х Ц х K,

де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

V п - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

K - коефіцієнт, який визначається у договорі постачання та не може перевищувати 0,5.

У договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені п. 1 цього розділу.

За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія у двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку не реагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Таким чином, враховуючи, зокрема, положення п. 1 розділу VIІ Правил №2496, а також те, що договором передбачено планові обсяги природного газу, позивач має право вимагати від споживача відшкодування збитків у разі підтвердження факту, що за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший чи більший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем).

При цьому, відповідно до Правил №2496 підтверджений обсяг природного газу плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.

Суд зауважує, що право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Право на стягнення збитків зі споживача передбачене п. 1 розділу VIІ Правил не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України (вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.10.2021 у справі № 904/6985/20, від 14.12.2021 у справі № 924/5/21, від 16.12.2021 у справі № 911/3214/20, від 23.12.2021 у справі № 908/24/21, від 20.01.2022 у справі № 911/77/21).

На підтвердження обставин заподіяння збитків позивачем подано до суду розрахунки штрафів, розрахунок небалансу, а також односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за спірні місяці.

Однак, суд оцінює зазначені докази критично, оскільки як слідує з актів врегулювання щодобових небалансів, у позивача виникали як негативні добові небаланси (перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу), так і позитивні добові небаланси (перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу).

Крім того, згідно з п. 4.1 договору №1-газ постачання природного газу, розрахунковим періодом є один календарний місяць з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки збитків позивачем складені не за підсумками розрахункового періоду (яким згідно умов договору є місяць), як це передбачено у п. 1 розділу VII Правил, а за кожен день споживання природного газу, залежно від того чи в конкретний день споживання відповідач допустив перевищення або не використав обсяги газу.

Водночас, такий порядок нарахування розміру збитків не відповідає розділу VII Правил, та не передбачений сторонами в укладеному договорі.

Розрахунки збитків, складені позивачем, ґрунтуються на розмірі плати за добовий небаланс суми коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу, відповідно до розділу XIV Кодексу газотранспортних систем.

Відповідно до п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортних систем оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

Пункти 6 та 7 даної глави Кодексу ГТС регулюють порядок розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу перед оператором газотранспортної системи.

Однак, аналіз зазначених положень Кодексу газотранспортних систем свідчить, що зазначені положення щодо оплати добового небалансу застосовуються у правовідносинах між замовником послуг транспортування природного газу та оператором газотранспортної системи.

Порядок відшкодування споживачем збитків постачальнику природного газу за недотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу є відмінним від оплати добового небалансу замовником послуг транспортування природного газу в користь оператора газотранспортної системи, оскільки відшкодування збитків проводиться за результатами розрахункового періоду (у даному випадку місяць), а не подобово; застосовуються різні математичні показники та формули для визначення розміру збитків та нарахування плати за добовий небаланс, існують різні правові підстави для стягнення збитків та нарахування плати за добовий небаланс, зокрема для стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Слід зазначити, що в межах даної справи розглядається спір між постачальником та споживачем природного газу, а не між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу (позивачем). Зважаючи на наведене, ні законодавством, ні умовами укладеного сторонами договору не передбачено обов`язків оплати добового небалансу споживачем природного газу в користь постачальника.

Згідно актів врегулювання щодобових небалансів, складених ТОВ «Оператор ГТС України» щодо позивача, розмір коштів, які підлягають виплаті оператору, становлять:

- за січень 2021 27 454, 14 грн;

- за лютий 2021 55 267, 69 грн;

- за березень 2021 45 315, 44 грн;

- за квітень 2021 12 501, 90 грн;

- за травень 2021 7 347, 79 грн;

- за листопад 2021 12 501, 90 грн.

Разом 171122, 60 грн.

В той же час, позитивний чи негативний небаланс перед оператором ГТС у позивача, як постачальника природного газу виникає за результатами відбирання природного газу усіма споживачами, з якими у нього укладені договори постачання природного газу, а не лише за наслідками відбирання природного газу відповідачем. І, відповідно, відхилення у відповідача обсягів фактичного споживання природного газу від замовленого не обов`язково має наслідком збільшення плати постачальника газу за небаланс.

Суд також звертає увагу, що позивачем не долучено жодних доказів на підтвердження обставин, що заборгованість, яка відображена в актах врегулювання щодобових небалансів, сплачена позивачем на користь ТОВ «Оператор ГТС України». За відсутності доказів сплати цієї заборгованості, зазначені суми в силу вимог ст. 225 ГК України не можуть вважатися реальними збитками позивача.

Як вже зазначалось, у договорі №1-газ постачання природного газу від 11.01.2021 не міститься умов щодо визначення розміру збитків, завданих споживачем внаслідок небалансу газу, а також порядку їх відшкодування.

Відтак, коли сторонами в укладеному договорі не погоджено порядку відшкодування та визначення розміру збитків, завданих постачальнику внаслідок недотримання споживачем дисципліни споживання природного газу, це також підтверджує безпідставність позовних вимог.

Крім того, в п. 3 додаткової угоди № 6 від 30.06.2021, сторони домовляючись про припинення договору, у зв`язку з неможливістю його виконання з боку постачальника (позивача), погодили, що жодних претензій одна до одної сторони не мають та відмовляються від висунення таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання договору про закупівлю № 1-газ від 11.01.2021.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладаючи додаткову угоду № 6 від 30.06.2021 сторони вчинили правочин, за наслідком якого припинили свої права та обов`язки за укладеним договором постачання природного газу, і при цьому обумовили відсутність одна до одної претензій, що випливають з цього договору. Відповідач при укладенні додаткової угоди № 6 від 30.06.2021 добросовісно покладався на неможливість висунення до нього постачальником природного газу в майбутньому претензій щодо сплати збитків за недотримання дисципліни споживання природного газу. Однак, позивач, направивши відповідачу претензію від 17.01.2022 на суму 171 122, 60 грн вчинив дії, які суперечать укладеній між сторонами додатковій угоді № 6 від 30.06.2021, на умови якої добросовісно покладався відповідач.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.

Відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вживав всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України ).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин наявності збитків та, відповідно, причинно-наслідкового зв`язку між неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань та заявленим позивачем у даній справі розміром збитків, тобто усього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, відтак наведене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено прав позивача, а наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку в позові відмовити.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в позові відмовлено повністю, відтак витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 16.06.2022

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.