Рішення № 104787750, 16.06.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 рокуСправа № 912/498/22 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №912/498/22

за позовом: Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури,27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Братів Лисенків, 5, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, код ЄДРПОУ: 43877118,

до відповідача: Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, 27444, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Суботці, вул. Центральна, 24, код ЄДРПОУ: 04365106,

про стягнення 74 125,80 грн.

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка містить вимоги до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області простягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами, в сумі 74 125,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, що є порушення Закону України "Про охорону земель" та Закону України "Про відходи".

Ухвалою від 18.04.2022 господарський суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №912/498/22; справу №912/498/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи №912/498/22 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Прокурор, позивач та відповідач належним чином повідомленні про відкриття провадження у даній справі.

05.05.2022 на електронну пошту суду (з КЕП) від Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву від 05.05.2022 №03-20/938, в якому відповідач просить закрити провадження у даній справі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що сільська рада не входить до переліку осіб, які згідно із ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 43 Закону України "Про відходи" зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, оскільки не є установою, діяльність якої пов`язана з відходами.

Також, відповідач вважає сумнівною правильність проведення розрахунку заявленої до стягнення суми шкоди саме відповідно до Методики розрахунку розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 №285/2725.

Відповідач зазначає, що при проведенні перевірки позивачем не встановлювалось та не зазначалось про те, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, як підставу для проведення розрахунків заподіяної шкоди саме відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки від 14.04.2021, Державною екологічною службою не зазначено обставини, з огляду на які можна зробити висновок, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, які саме підстави стали вихідними даними для проведення розрахунків заподіяної шкоди саме відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725. Тобто, мова йде про обґрунтування показників, які б підтверджували факт забруднення навколишнього природного середовища, а саме матеріали ґрунтових досліджень, протоколи вимірювань, координати розміщення забруднених земельних ділянок, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Окрім вказаних "візуального обстеження" території звалищ твердих побутових відходів, які знаходяться у місці офіційно зареєстрованого МВВ, власником якого є Суботцівське СПК "Сількомунгосп" та "приблизного" визначення площі несанкціонованого сміттєзвалище по вул. Берегова та вул. Калиновій.

При цьому, посилання позивача на сплату Суботцівським сільським головою - Боріденко А.В. 850,00 грн штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним вини у вчиненні правопорушення, не є доказом визнання шкоди.

Отже, Суботцівська сільська рада вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення, а відтак вважаємо недостатніми підстави для покладення обов`язку по відшкодуванню шкоди.

Відповідач також зазначає, що враховуючи викладену прохальну частину позову прокурора та положення п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, Суботцівська сільська рада буде отримувачем коштів за стягнення "шкоди", що свідчить про необхідність закриття справи в порядку ст. 606 Цивільного кодексу України, у зв`язку зі співпадінням боржника та кредитора в одній особі.

11.05.2022 до господарського суду від першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 10.05.2022 №12.52-70-1735ВИХ-22, в якому прокурор просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Прокурор вказує, що посилання відповідача на ст. 606 Цивільного кодексу України є в даному випадку абсолютно недоречним та безпідставним, оскільки між сторонами не виникало договірних зобов`язань, а тим паче відсутнє поєднання боржника та кредитора в одній особі.

В той час, загальне положення про цивільно - правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої встановлена презумпція вини правопорушника. Тобто, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суб`єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, в даному випадку Суботцівська сільська рада.

Крім того, статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи положення п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, кошти за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу зараховуються не лише до місцевого а й до Державного бюджету.

13.05.2022 до господарського суду від Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшли пояснення по справі від 13.05.2022 №03-20/999, які по суті є запереченнями, в яких відповідач зазначає, що позивачами по справі жодним чином не доведено факт засмічення земельних ділянок саме в результаті діяльності Суботцівської сільської ради та не доведено належність безхазяйного майна. Тобто, не надано жодного доказу який свідчить про те, що виявлені відходи належать саме Суботцівській сільській раді, у зв`язку з чим фактично їх слід вважати безхазяйними, за скид яких, відповідно, відповідальність на Суботцівську сільську раду не може бути покладено.

Крім того, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" не передбачено відшкодування шкоди органами місцевого самоврядування.

Факт сплати адміністративного штрафу Суботцівської сільської ради жодним чином не пов`язаний з погодженням стосовно відшкодування шкоди саме радою, оскільки адміністративна відповідальність передбачена стосовно посадових осіб місцевого самоврядування за невиконання самоврядних повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища передбачених Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

З позовом про стягнення 74 125,80 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в інтересах держави звернувся Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.99 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України визначено, що Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Відповідно до ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель та про поводження з відходами.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №254 від 01.06.2021, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель та надр, зокрема, щодо використання та охорони надр; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин, права державної власності на води; пред`являє претензії про від шкодування шкоди, збитків і втрат. заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 2, 9 р. 2 Положення).

Згідно п. 4 наказу Державної екологічної інспекції України №503 від 22.12.2020 встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є 23.12.2020.

За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

Господарським судом враховано, що дотримуючись встановленої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, Знам`янською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) направлено лист від 20.09.2022 №12.52-70-3291вих-22, у якому з посиланням на фактичні обставини й положення законодавства проінформовано позивача про наявні порушення інтересів держави внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами Суботцівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області.

Однак, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), всупереч покладених на неї законодавством повноважень у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів спрямованих на захист та відновлення порушених інтересів держави не вживала, а тільки обмежилась направленням відповідачу відповідної претензії від 30.06.2021 №3.4/264-ПР та листами від 25.08.2021 №3-7589-34 та від 09.02.2022 №3-1017-34 з матеріалами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Суботцівської сільської ради, с. Суботці, Кропивницький район, що в свою чергу свідчить те, що позивач не має наміру самостійно захищати порушені інтереси держави.

Даними листами Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) підтвердила, що усвідомлює порушення інтересів держави, проте, маючи відповідні повноваження, свідомо їх захист не здійснює, натомість подає матеріали прокуратурі.

В той час, безпідставне зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Отже, сам факт не звернення до суду Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не були спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з вимогами постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як встановлено матеріалами справи, прокурором була надана можливість уповноваженому органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо відшкодування збитків, завданих державі, зокрема, шляхом самостійного вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів держави, однак жодних дій, направлених на звернення до суду, вжито не було.

Вказане свідчить про нездійснення Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

За наслідками опрацювання отриманої від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу(Дніпропетровськата Кіровоградська області) відповіді, з урахуванням її змісту та зібраних документів, прокуратура встановила наявність підстав для вжиття представницьких заходів та направила до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) повідомлення від 31.01.2022 №12.52-70-468вих-22 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яким констатувала звернення до суду, що є кінцевим етапом передбаченої законом процедури.

З огляду на викладене, за наявності стверджуваних порушень інтересів держави та невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, процедуру повідомлення компетентного органу дотримано.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та наявність підстав для представництва інтересів.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 14.04.2021 на підставі наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 12.04.2021 №571, направлення на проведення перевірки від 12.04.202 №2-474-61, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства територіальної громади Суботцівської сільської ради.

Під час проведення позапланової перевірки встановлено факт засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, загальною площею 777 кв.м, висотою 0,5 м, яка прилягає до діючого звалища твердих побутових відходів, що є порушенням ст. 33 Закону України "Про відходи", ст. 211 Земельного кодексу України, перевіркою встановлено, що Суботцівською сільською радою не вживаються заходи щодо запобігання негативного і екологічно безпечного впливу на земельних ділянках, ліквідації наслідків такого впливу, що є порушенням ст. 33 Закону України "Про відходи", ст. 35 Закону України "Про охорону земель", про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3.4/21-37 від 14.04.2021 (а.с. 22-23, 26-27).

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства був отриманий особисто головою Суботцівської сільської ради Борідченком А.В., про що мається його підпис та печатка сільської ради.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14.04.2021 №211867 голову Суботцівської сільської ради Борідченка Андрія Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн (а.с. 28-29).

Вказана постанова в установленому порядку не оскаржувалась і 28.04.2021 Суботцівським сільським головою Борідченком А.В. сплачено суму штрафу в повному обсязі (а.с. 30).

15.04.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на адресу Суботцівської сільської ради скеровано вимогу від 15.04.2021 №2.4721-29 щодо здійснення владних повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами та усунення порушень вимог природоохоронного законодавства (а.с. 31, 34).

Враховуючи викладене, на підставі матеріалів перевірки та Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року №171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 №285/2725 (зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007, Наказом міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №241 від 04.11.2020) старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу 29.06.2021 здійснено розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної Суботцівською сільською радою внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами. Згідно вказаного розрахунку розмір збитків становить 74 125,80 грн (а.с. 32-33)

30.06.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) направлено до Суботцівської сільської ради претензію від 30.06.2022 № 3.4/264-ПР про відшкодування заподіяної шкоди разом з розрахунком розміру відшкодування шкоди, заподіяної Суботцівською сільською радою внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами.

Вказану претензію Суботцівською сільською радою отримано 08.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 34).

Разом з тим, до теперішнього часу шкода, заподіяна Суботцівською сільською радою засміченням земельної ділянки побутовими відходами в сумі 74 125,80 грн залишається не відшкодованою, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, до компетенції Державної екологічної інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно п. "ґ", п. "й" ч. 1 ст. 20-2 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції Державної екологічної інспекції належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

В силу ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про відходи" контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів.

Статтею 33 Закону України "Про відходи" передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

В той час, за приписами ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; затверджують місцеві екологічні програми; організовують вивчення навколишнього природного середовища; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Устатті 1 Закону України "Про відходи"зазначено, що відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, щоутворюютьсявпроцесі життяідіяльності людинивжитловихтанежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язанихзвиробничою діяльністю підприємств) іне використовуютьсязамісцемїхнакопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

Отже, відходи це неоднорідна суміш предметів, матеріалів, виробів, що мають різні фізичні властивості.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

За приписами ст. 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: виконання вимог законодавства про відходи; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території: ліквідацію несанкціонованих і не контрольованих звалищ відходів.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто, Суботцівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів щодо ліквідації несанкціонованих і не контрольованих відходів.

В той час, за змістом п. 1.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725, дана Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

В силу п. 3.2., 3.3. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Розділом 2 зазначеної Методики визначені поняття засмічення та забруднення земель.

Так, засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів, а забрудненням земель є накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Наведені висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі №909/6/18, від 25.10.2018 у справі №905/31/17, які на підставі ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються судом при виборі і застосування норм права до спірних відносин.

З огляду на вищевикладену правову позицію, позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.04.2021 №3.4/21-37 при візуальному обстеженні території звалища твердих побутових відходів, власником якого є Суботцівське СКП "Сількомунгосп", лише зафіксовано факт засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, загальною площею 777 кв.м, висотою 0.5 м.кв, яка прилягає до діючого звалища твердих побутових відходів. Відомості, які б підтверджували висновок про розміщення таких відходів саме на відкритому ґрунті, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Під час розгляду справи ані прокурором, ані позивачем не надано доказів, які б підтвердили обставини, які є необхідними для кваліфікації правопорушення як засмічення земельної ділянки, а саме: доказів того, що зафіксоване в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.04.2021 №3.4/21-37 засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини; не обґрунтовано, що виявлені під час перевірки тверді побутові відходи мають ознаки забруднюючих елементів та не обґрунтовано наслідків їх впливу на стан земель.

При цьому господарський суд зазначає, що визнання постановою від 14.04.2021 №211867 голови Суботцівської сільської ради - Борідченка А.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 Кодексу України про адміністративне правопорушення, накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн та факт сплати ним штрафу не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності повного складу цивільного правопорушення у діянні відповідача, тому підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відсутні.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.94 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування прокурора та відповідача не потребують детальної відповіді суду.

Господарський суд на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на особу, яка звернулась із позовом.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Знам`янській окружній прокуратурі (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Суботцівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд").

Повне рішення складено 16.06.2022.

Суддя О.Л. Бестаченко