Ухвала суду № 104787559, 15.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

15.06.2022 Справа № 910/2045/22

За заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від боржника: Максимов А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" у зв`язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг"; підготовче засідання суду призначено на 23.02.22; зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов`язано боржника надати суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.

18.02.2022 від заявника надійшли доповнення до заяви.

23.02.2022 від боржника надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 підготовче засідання суду відкладено на 02.03.22.

02.03.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 підготовче засідання суду призначено на 25.05.22.

25.05.2022 від заявника надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 підготовче засідання суду відкладено на 15.06.22.

02.06.2022 від арбітражного керуючого Перепелиці В.В. надійшла зава про участь у справі.

В судовому засіданні представник боржника надав пояснення, подав документи по справі.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" зареєстровано за адресою: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, офіс 174, код ЄДРПОУ 36845213.

За твердженнями Заявника у Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" наявна заборгованість у розмірі 356 976,96 грн.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Вимоги заявника підтверджуються наступним.

ОСОБА_1 , був призначений на посаду керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕР ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 36845213) - (надалі «Товариство»), з 17 листопада 2009 року, на підставі протоколу Загальних зборів учасників про заснування ТОВ «РІВЕР ХОЛДІНГ» №1 від 17 листопада 2009 року, та Наказу про призначення на посаду № l/о від 17 листопада 2009 року.

17 грудня 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Товариства та з 18 грудня 2020 року призначено на цю посаду іншу особу.

За час перебування на посаді директора Товариства ОСОБА_1 не було виплачено заробітної плати навіть у розмірах мінімально встановлених Кодексом законів про працю України та Законом України «Про оплату праці».

Статтею 95 Кодексу законів про працю визначено, що Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

В період з « 17» листопада 2009 по « 17» грудня 2020 ініціюючому кредитору, як Директору ТОВ «Рівер Холдинг» Кедровському В.С. не виплачена роботодавцем гарантована державною заробітна плата в загальній сумі 281 611,71 грн.

У розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. Невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю до вимоги щодо погашення заборгованості по заробітній платі належної працівнику не обмежуються будь-якими строками позовної давності.

Статтею 117 Кодексу законів про працю визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими розд.2 абз. 3 постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р № 100, а також згідно п.32 Постанови пленуму ВСУ за №9 від 06.11.1992 р. - Обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто, що передують дню звільнення.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33 Закону).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 Кодексу законів про працю України.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (пункт 3 частини першої статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2.), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3.).

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Невиплата індексації заробітної плати є обмеженням мого права як ініціюючого кредитора на майно, що є незаконним. Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

Згідно із статтями 1,4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. Обчислення індексу споживчих цін з наростаючим підсумком для індексації грошових доходів громадян починається з 1 січня 1997 року, і індексація провадиться, якщо індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків (величина порога індексації).

Таким чином, перевіривши надані розрахунки, сума заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором складає 356 976,96 грн, з яких: заборгованість по заробітній платі 281 611,71 грн; середній заробіток за час затримки 68 334,70 грн; індексація заробітної плати 7030,55 грн.

В поданому відзиві боржник зазначає, що заява не містить даних щодо банківських реквізитів заявника та заявник не заявляв жодних вимог до боржника. Окрім цього, боржник зазначив, що у жодній фінансовій звітності відсутнє будь-яке значення в рядку «Пасив. Поточні зобов`язання з оплати праці».

Також, боржник зазначив, що ним внесено на депозитний рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича внесок в розмірі 356 977,00 грн. для передачі фізичній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 виданий Мінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 18 січня 2000 р., заявлена адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Ініціюючий кредитор в поданих поясненнях зазначив, що будь-яких запитів щодо надання відомостей по розрахунковому рахунку для погашення заборгованості та/або пропозицій щодо намірів погасити дану заборгованість у позасудовому/добровільному порядку ні до звернення із заявою до суду, ні після звернення, ОСОБА_1 чи його представникам не надходило.

Представником заявника на адресу боржника направлено лист-вимогу в якому вказаний банківський рахунок ОСОБА_1 для належного виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що внесення ТОВ «Рівер Холдинг» на депозитний рахунок Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича коштів не є доказом погашення такої заборгованості.

Загальними правилами ст. 537 Цивільного кодексу України визначено випадки, коли боржник має право внести на депозит нотаріуса кошти чи цінні папери для виконання зобов`язання перед кредитором: у разі відсутності кредитора, уповноваженого представника на місці виконання зобов`язання; у випадку прострочення кредитором прийняття виконання зобов`язання, наприклад, умисного ухилення від прийняття; якщо відсутній законний представник недієздатного кредитора.

Проте, жодних доказів умисного ухилення від прийняття заборгованості до суду не подано. Заявником подано копію лист-вимоги від 24.05.2022 з усіма необхідними даними для погашення заборгованості.

Частиною 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1. вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

2. вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Станом на 15.06.2022, боржником не надано суду доказів погашення заборгованості перед заявником.

Згідно ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у суду наявні всі правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд вважає за доцільне її задовольнити.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

Статтею 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

У відповідності до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, як повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Судом встановлено, що в заяві ініціюючого кредитора міститься заява арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. про участь у справі.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Ткаченко Д.В. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

За обставин подання ініціюючим кредитором пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна боржника у цій справі, та тим, що до заяви додано заяву про участь у справі арбітражного керуючого, кандидатура арбітражного керуючого Перепелиці В.В. судом відхиляється через відсутність правових підстав для її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Ткаченку Д.В. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядника майна боржника, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Відкрити провадження у справі № 910/2045/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, офіс 174, код ЄДРПОУ 36845213).

2. Визнати вимоги кредитора ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" на загальну суму 356 976,96 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 15.06.2022.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" з 15.06.2022.

5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 04.07.2013 № 1057).

6. Встановити розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Ткаченку Д.В. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду.

7. Зобов`язати розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 20.07.2022 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника.

8. Зобов`язати розпорядника майна боржника у строк до 15.08.2022 організувати та провести інвентаризацію майна боржника.

9. Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, офіс 174, код ЄДРПОУ 36845213) у встановленому законодавством порядку.

10. Заборонити боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

11. Призначити попереднє засідання суду у справі на 10.08.22 о 12:15 год.

12. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, місцевому загальному суду, органу, який здійснює примусове виконання рішень за місцезнаходженням боржника.

Повний текст ухвали складено 16.06.2022

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Івченко