Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2010 р. справа № 2а-12099/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Постановлена у нарадчій кімнаті
час прийняття постанови: 16год.15хв
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Мозгової Н. А.
при секретаріГрішаєві Є.Є.
представника позивача Ковальова С.В.
представника відповідача Гой В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним акту опису активів від 19.05.2009р. за №15 та зобов'язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи згідно акту опису від 19.05.2009р. за №15 на суму 3235400,00грн.,-
ВСТАНОВИВ:
12.05.2010р. позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», звернувся до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним акту опису активів від 19.05.2009р. за №15 та зобов'язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи згідно акту опису від 19.05.2009р. за №15 на суму 3235400,00грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:
19.05.2009 року відповідачем було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №15 на суму 3235400,00грн. 21.05.2009р. відповідачем було винесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» згідно акту опису, що підтверджується Витягом з Реєстру обтяжень рухомого майна за №26832630 від 15.04.2010р.
Дана форма акту опису активів не передбачена жодним нормативно-правовим актом України.
Станом на 19.05.2009р. податковий борг позивача складав 27072241,79грн., що підтверджується довідкою відповідача. Станом на 19.05.2010р. відповідач вже описав майно позивача на загальну суму 26403406,13грн. наступними актами опису активів: №4 від 30.03.2004р. на суму 1953098,25грн., №1 від 31.01.2005р. на суму 16448,78грн., №8 від 19.05.2005р. на суму 16587181,86грн., №15 від 21.12.2007р. на суму 449282,43грн., №1 від 18.03.2008р. на суму 926489,26грн., №6 від 22.05.2009р. на суму 2002391,75грн., №7 від 14.08.2009р. на суму 560752,94грн., №10 від 21.11.2008р. на суму 3346955,62грн., №11 від 23.04.2009р. на суму 560805,19грн. Дані всіх вищенаведених актів на вказані суми станом на 19.05.2009р. були внесенні до Реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом з Реєстру обтяжень рухомого майна.
19.05.2009р. відповідач додатково описав Актом опису №15 активи позивача на суму 3235400,00грн. Таким чином, станом на 19.05.2009р. відповідач описав активи позивача на загальну суму 29638806,13грн., яка є більшою за суму податкового боргу на цю ж дату на 2566564,34 грн.
Так, згідно абз. 3 п.4.3 Рішення Конституційного Суду України №2-РП/2005 від 24.03.2005р. розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.
Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. за № 2181-III в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Просить суд визнати недійсним акт опису активів від 19.05.2009р. за №15 та зобов'язати виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи згідно акту опису від 19.05.2009р. за №15 на суму 3235400,00грн.
Відповідачем по справі, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, надано до суду заперечення, відповідно до якого з позовними вимогами не згоден на підставі наступного:
рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005р. за №2-РП/2005 робиться висновок, що забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмір, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. Такий розмір визначено у п.п. 8.9.1 п.8.9 ст.8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. за № 2181-III, який також був предметом розгляду суду та неконституційним не визнаний, а саме подвійний розмір суми податкового боргу платника податків. Тобто, згідно з засадами рішення Конституційного Суду України вартість активів в податковій заставі повинна бути відповідною, а не дорівнювати, сумі податкового боргу та забезпечувала би гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 303254 зареєстровано у якості юридичної особи 18.07.1994 року та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 03361081, знаходиться на податковому обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.
Судом встановлено , що станом на 19.05.2009р. за позивачем рахувався податковий борг в розмірі 27072241,79грн.
Станом до 19.05.2009р. відповідач описав майно позивача на загальну суму 26403406,13грн. наступними актами опису активів: №4 від 30.03.2004р. на суму 1953098,25грн., №1 від 31.01.2005р. на суму 16448,78грн., №8 від 19.05.2005р. на суму 16587181,86грн., №15 від 21.12.2007р. на суму 449282,48грн., №1 від 18.03.2008р. на суму 926489,26грн., №6 від 22.05.2009р. на суму 2002391,75грн., №7 від 14.08.2009р. на суму 560752,94грн., №10 від 21.11.2008р. на суму 3346955,62грн., №11 від 23.04.2009р. на суму 560805,19грн. Дані всіх вищенаведених актів на вказані суми станом на 19.05.2009р. були внесенні до Реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом з Реєстру обтяжень рухомого майна.
19.05.2009 року відповідачем було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №15 на суму 3235400,00грн.
21.05.2009р. податковим органом було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» згідно акту опису, що підтверджується Витягом з Реєстру обтяжень рухомого майна за №26832630 від 15.04.2010р.
Отже, відповідачем складено актів опису активів позивача станом на 19.05.2009р. та внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про поширення права податкової застави на активи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» згідно актів опису активів на загальну суму 29638806,13грн., у той час, коли податковий борг позивача перед бюджетами та державними цільовими фондами становив лише 27072241,79грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. за №251-ХІІ платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно п.8.1 ст.8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. за № 2181-III (Далі - Закон) з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Податкова застава, відповідно до п.1.17 ст.1 Закону - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.
П.п. 8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону встановлено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно абз. 3 п.4.3 Рішення Конституційного Суду України №2-РП/2005 від 24.03.2005р. розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.
Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. за № 2181-III в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у п. 1 ст.13 цього Закону (Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим). У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення по справі №2-РП/2005 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна повинні бути внесені зміни щодо поширення права податкової застави лише на майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу позивача.
Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідачем неправомірно внесено запис про поширення права податкової застави на активи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» згідно акту опису активів від 19.05.2009р. за №15 на загальну суму 2566564,34грн.
Стосовно вимог позивача, щодо визнання недійсним акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 19.05.2009р. за №15 суд повідомляє наступне:
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Так, рішення субєкта владних повноважень в розумінні норм КАС України - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.
Згідно ч.3 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи не вчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Суд також підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку субєкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Зважаючи на те, що акт опису активів, на який поширюється право податкової застави від 19.05.2009р. за №15 не породжує для підприємства певні правові наслідки, не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, суд вважає, що в даному випадку права позивача не порушені та не потребують судового захисту.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про визнання недійсним акту опису активів від 19.05.2009р. за №15 та зобов'язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи згідно акту опису від 19.05.2009р. за №15 на суму 3235400,00грн.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 4,7, 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним акту опису активів, на які поширюються право податкової застави, від 19.05.2009 року за № 15 та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» згідно акту опису від 19.05.2009 року №15 на суму 2566564,34 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» судовий збір в сумі 1 (одна) грн. 70коп.
У судовому засіданні 06.07.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови в присутності представників сторін.
Суддя Мозговая Н. А.
Судове рішення № 10478749, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12099/10/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: