Постанова № 10478731, 23.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 р. справа № 2а-17128/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

час прийняття постанови: 16:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Наумової К.Г.

при секретаріМельниковій І.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

позовом Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (м. Донецьк)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками

податків у м. Донецьку (м. Донецьк)

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю сторін

представник позивача: Бокова Ю.В.

представник відповідачів: Панков К.М.

Орендне підприємство «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі відповідач) про скасування податкових повідомлень рішень від 06.07.2009 року № 0001101312/0/21344/10/15-16-23/3, від 04.08.2009 року № 0001101312/1/30660/10/15-16-23/3, від 07.10.2009 року № 0001101312/2/32215/10/15-16-23/3 на суму 710639,39 грн. та нараховану по особовому рахунку пеню в розмірі 39250,66 грн.

Заявою про зміну позовних вимог від 18.06.2010 року № 15/1267 позивач змінив позовні вимоги та просить суд скасувати вказані податкові повідомлення рішення, визнати протиправним нарахування відповідачем пені у розмірі 39250,66 грн. та зобовязати відповідача виключити пеню в сумі 39250,66 грн. з особового рахунку з податку на додану вартість позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. П. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлено методики розподілення сплати податкового зобовязання платників податків, що не дає право ДПІ самовільно проводити розподіл сплачених сум по податку на додану вартість. ДПІ проігнорувало призначення платежу, вказане у платіжному дорученні № 7834 від 01.06.2009 року на суму 3740000 грн.

Крім цього, нарахування пені у сумі 39250,66 грн. суперечить вимогам п.п. 16.1.1. п. 16.1. ст. 16 вказаного закону.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на наступне. Відповідач посилається на вимоги п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зазначає, що цією статтею держава в категоричних приписах накладає на субєкта господарювання обовязок, при наявності податкового боргу, погашати його попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Крім цього, на платника податків також покладено необхідність нести юридичну відповідальність , передбачену п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 вказаного закону, у разі, коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків.

Таким чином, відповідачем сплачена сума коштів була направлена на погашення податкового боргу.

Правоздатність відповідач з цього питання знайшла своє підтвердження в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.04.2008 року та від 15.07.2008 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Орендне підприємство «Шахта ім. О.Ф. Засядька» є юридичною особою (ідентифікаційний номер 00174846), перебуває на податковому обліку з 01.07.1990 року, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.07.2000 року № 06084417 є платником податку на додану вартість.

Відповідачем була проведена перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 25.06.2009 року № 678/15-16-23/3-00174846 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість Орендного підприємства «Шахта ім.. О.Ф. Засядька», (код ЄДРПОУ 00174846 ) по декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року від 17.04.2009 року № 3544».

В акті зазначено, що позивачем 17.04.2009 року надана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2009 року та задекларовано податкове зобовязання у сумі 8830235 грн. Граничний термін сплати по вказаній декларації припадає на 30.04.2009 року. Однак оплата проведена с порушенням граничних термінів сплати, а саме: сплачено по строку 1400000,07 грн., розстрочення податкового боргу по договору № 51 від 27.02.2009 року у сумі 2995000 грн. та платіжне доручення від 01.06.2009 року № 7834 з призначенням платежу сплата ПДВ за квітень 2009 року у сумі 3553196,93 грн. Всього погашено боргу по декларації 7948197 грн. Таким чином, встановлено порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон) у звязку з чим платником податків несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання по декларації за березень 2009 року від 17.04.2009 року № 3544 у сумі 3553196,93 грн. з затримкою понад 30 днів.

26.06.2009 року позивачем надані заперечення № 10/1127 до вказаного акту перевірки, які відповіддю відповідача від 01.07.2009 року № 20959/10/15-16-23/3 залишені без задоволення.

06.07.2009 року відповідачем винесене податкове повідомлення рішення № 0001101312/0/21344/10/15-16-23/3, яким позивачеві, на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону за затримку від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплату узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 3553196,93 грн. застосований штрафі в розмірі 20% у сумі 710639,39 грн.

17.07.2009 року позивачем відповідачеві на вказане податкове повідомлення рішення надано скаргу за № 10/1212, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 03.08.2009 року № 24531/10/25-013 залишена без задоволення.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 04.08.2009 року № 0001101312/1/30660/10/15-16-23/3 аналогічне вказаному податковому повідомленню рішенню від 06.07.2009 року.

13.08.2009 року позивачем до ДПА у Донецькій області надана повторна скарга на зазначені податкові повідомлення рішення за № 10/1304, яка рішення ДПА у Донецькій області про результати розгляду повторної скарги від 28.09.2009 року за № 16973/10/25-013-5 також залишена без задоволення.

За результатами вказаного апеляційного оскарження відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 07.10.2009 року № 0001101312/2/32215/10/15-16-23/3 аналогічне обом вищевказаним податковим повідомленням - рішенням.

За вимогами п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 17.1 ст. 17 Закону за порушення податкового законодавства на платника податків накладаються штрафні санкції.

Підпунктом 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону, на підставі якого застосовані фінансові санкції, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи встановлюється наступне.

17.04.2009 р. позивачем до ДПІ надана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2009 року та визначена сума податкового зобовязання з вказаного податку у розмірі 8830235 грн.

П.п. 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць. Таким чином, враховуючи приписи ст.. 5 Закону, граничним терміном сплати вказаного податку є 30.04.2009 року.

До матеріалів справи суду не надано належних доказів сплати позивачем податкового зобовязання з ПДВ за березень 2009 року.

01.06.2009 року позивачем платіжним дорученням № 7834 сплачений ПДВ у сумі 3740000 грн. у графі «призначенні платежу» позивачем зазначено «ПДВ за квітень 2009 року».

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976, встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Відповідач при зарахуванні платежу, сплаченого позивачем у рахунок погашення суми податкового зобовязання з ПДВ за квітень 2009 року, самовільно було змінено призначення платежу, яке було зазначено ним у платіжному документі, та направлено гроші в рахунок погашення суми податкового боргу, яка виникла у попередньому звітному податковому періоді, тобто березень 2009 року.

Відповідно до вимог п. 7.7. ст. 7 Закону, на який посилається відповідач, як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми ПДВ у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеного вбачається, що ця норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобовязань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, також не передбачається право відповідача змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

На підставі викладеного, дії відповідача щодо зарахування платежу у сплату податкового боргу з ПДВ за березень 2009 року, шляхом змінення призначення платежу, визначеного платником у платіжному доручені № 7834 від 01.06.2009 року, є неправомірними, отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобовязань є неправомірним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 06.07.2009 року № 0001101312/0/21344/10/15-16-23/3, від 04.08.2009 року № 0001101312/1/30660/10/15-16-23/3, від 07.10.2009 року № 0001101312/2/32215/10/15-16-23/3, якими до позивача застосовані штрафні санкції на суму 710639,39 грн. підлягають задоволенню.

Щодо нарахування по особовому рахунку пені в розмірі 39250,66 грн.

На сплачений до бюджету ПДВ за квітень 2009 року у сумі 3740 000 грн. в обліковій картці з ПДВ по особистому рахунку позивача 01.06.2009 року станом на червень 2009 року нарахована пеня в сумі 39250,66 грн.

Порядок нарахування пені визначено ст.. 16 Закону.

Зі змісту цієї статті вбачається, що пеня нараховується на суму податкового боргу з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач сплатив податкове зобовязання з ПДВ саме за квітень 2009 року. Згідно облікової картки 01.06.2009 року відповідачем нарахована пеня саме на вказану оплачену суму ПДВ.

Таким чином, ДПІ нарахувало пеню не на податковий борг, а на сплачені позивачем податкові зобовязання з ПДВ, що не відповідає вимогам Закону.

За таких обставин, нарахування ДПІ позивачеві пені у сумі 39250,66 грн. є незаконним, відповідно позовні вимоги про визнання протиправним нарахування відповідачем пені у розмірі 39250,66 грн. та його зобовязання виключити цю пеню з особового рахунку з ПДВ позивача також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

На підставі наведеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про систему оподаткування», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976, Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 06.07.2009 року № 0001101312/0/21344/10/15-16-23/3, від 04.08.2009 року № 0001101312/1/30660/10/15-16-23/3, від 07.10.2009 року № 0001101312/2/32215/10/15-16-23/3, якими до Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» застосовані штрафні санкції на суму 710639,39 грн.

Визнати протиправним нарахування Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Орендному підприємству «Шахта ім. О.Ф. Засядька» пені у розмірі 39250,66 грн.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку виключити з особового рахунку з ПДВ Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» пеню у сумі 39250,66 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного

адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява та скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Постанову підписано 29 червня 2010 р.

Суддя Наумова К.Г.