Рішення № 104787110, 09.06.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2022м. ДніпроСправа № 904/9798/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Скиби Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" про ухвалення додаткового рішення у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ", м. Дніпро

до Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України", с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 661 901,75 грн.

Представники:

від позивача (заявника): не з`явився;

від відповідача: Полєшко Е.П., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" заборгованість за договором фінансового лізингу № 16АФ-20 від 28.04.2020 у загальному розмірі 1 661 901,75 грн., яка складається з заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 1 305 912,02 грн. та 36,5% річних у розмірі 355 989,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 01.02.2022 о 10:40 год.

01.02.2022 електронною поштою від Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" до суду надійшло клопотання вих № б/н від б/д про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 01.02.2022 представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2022 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 17.02.22 о 10:30 год.

15.02.2022 електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

17.02.2022 електронною поштою від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вих.№ б/н від 17.02.2022.

У призначене підготовче судове засідання 17.02.2022 представник відповідача не з`явився.

17.02.2022 у підготовчому судовому засіданні представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2022 о 10:00 год.

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Призначений судовий розгляд справи по суті 15.03.2022 не відбувся, у зв`язку із запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 24.02.2022 воєнного стану.

За заявами Голови ОДА Дніпропетровської області, які розміщені на офіційному сайті ОДА, останнім часом військова обстановка відносно стабілізована, ситуація на території м. Дніпра та Дніпропетровської області контрольована, а тому відсутні перешкоди для здійснення судочинства у справах за участю сторін з вказаних регіонів.

Зазначене дозволяє продовжити розгляд справи та призначити судове засідання по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2022 призначено справу до судового розгляду по суті на 26 травня 2022 року о 10:20 год.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 26.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

01.06.2022 на офіційну електронну поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення вих.№ 1К від 30.05.2022, у які просить стягнути з відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" на його користь 30 000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу за комплексне ведення справи у суді першої інстанції та 20 000,00 грн. гонорару успіху за досягнення позитивного результату у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 09.06.2022 на 15:00 год.

09.06.2022 на офіційну електронну поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" надійшли письмові пояснення по суті заяви.

09.06.2022 на офіційну електронну поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" надійшла заява про про розгляд заяви про судові витрати позивача щодо професійної правничої допомоги адвоката провести за відсутності представника позивача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

В силу вимог ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ст.126 Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У частині 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищенаведених вимог закону при визначенні розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

10 грудня 2021 року між Адвокатськім бюро "Талоконова Кирила" (бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс-Лізинг" (клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №2/12-21 (а.с. 30).

Згідно п. 1.1. бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно До вимог процесуального законодавства); -представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах виконавчої служби (в т.ч. приватних виконавців), органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України та МВС тощо з будь-яких питань; будь-яких інших питань правового характеру.

Розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 3.1. договору).

Договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами договору та додатків (додаткових угод) до нього (п. 4.1. договору).

Дія договору припиняється через п`ять років з дня його укладення (п. 4.2. договору).

14 грудня 2021 року між Адвокатськім бюро "Талоконова Кирила" (бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс-Лізинг" (клієнт) укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2/12-21 від 10.12.2021 (розрахунок вартості послуг з надання правничої (правової) допомоги) (а.с. 31).

Сторони погодили порядок та умови оплати гонорару за надання правничої (правової) допомоги бюро у спорі про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-Лізинг" заборгованості за договором фінансового лізингу №16АФ-20 від 28.04.2020 (п. 1. додаткової угоди до договору).

Пунктом 2 додаткової угоди до договору передбачено розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги по комплексному веденню вказаної в п. 1 цієї додаткової угоди справи у суді першої інстанції, включаючи підготовку всіх процесуальних документів, складає 30 000,00 (тридцять тисяч) грн.

Вищезазначений розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги встановлений у цій Додатковій угоді у вигляді фіксованої суми, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого бюро часу, а отже розмір гонорару є визначеним у розумінні ч. 3 ст. 126 ГПК України.

Повна оплата гонорару за надання правничої (правової) допомоги за цією додатковою угодою здійснюється впродовж 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди.

Позивачем надана копія платіжного доручення від 29.12.2021, якою підтверджується оплата гонорару адвоката в сумі 30 000грн.

Отже вимога про стягнення оплаченої суми гонорару адвоката підлягає задоволенню.

Пунктом 3 додаткової угоди до договору передбачено, що розмір "гонорару успіху" за досягнення позитивного результату внаслідок надання бюро правничої (правової) допомоги клієнту відповідно до цієї додаткової угоди складає 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. Під "досягненням позитивного результату" сторони розуміють винесення судом першої інстанції рішення на користь клієнта про стягнення з відповідача/відповідачів не менше 70% ціни позову).

Повна оплата "гонорару успіху" за досягнення позитивного результату за цією додатковою угодою здійснюється впродовж 30 календарних днів з дати ухвалення судом першої інстанції відповідного рішення.

Сплата узгодженого сторонами гонорару за надання правничої (правової) допомоги здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок бюро, зазначений в договорі (п.4. додаткової угоди до договору).

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір №2/12-21 про надання правничої (правової) допомоги від 10.12.2021; ордер серії АЕ№113410 від 14.12.2022. Статус адвоката Перепелиця Олексія Сергійовича підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4055 від 19.12.2018 та посвідченням адвоката від 19.12.2018 (а.с. 32); статус адвоката Талоков К.В. підтверджується наявним в матеріалах справи ордером серії АЕ № 1133734 від 03.05.2022 (а.с. 67).

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст.123 ГПК України).

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.); суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22).

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

При цьому, за висновком суду, відповідачем не доведено, відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, неспівмірності наданих адвокатом відповідача послуг на професійну правничу допомогу та нерозумності їх розміру.

Доводи відповідача, що заява про винесення додаткового рішення та докази понесення витрат на правничу допомогу подані після спливу 5-ти денного строку з дати прийняття судового рішення спростовуються матеріалами справи. Так, з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підписана 31.05.2022, тобто у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк

За вказаного, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог позивача про стягнення вартості наданих адвокатських послуг з відповідача.

Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Дослідне, код ЄДРПОУ 30093529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-Лізинг" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова,1, код ЄДРПОУ 36493872) 30 000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу за комплексне ведення справи у суді першої інстанції та 20 000,00 грн. гонорару успіху, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового додаткового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 16.06.2022.

Суддя В.Г. Бєлік