Рішення № 104785502, 07.06.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/842/22

(2/199/1233/22)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 червня 2022 року

м. Дніпро

справа №199/842/22

провадження № 2/199/1233/22

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , де третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

за відсутності учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , де третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 є зареєстрованим за даною адресою, проте не проживає в зазначеному приміщенні, не сплачує комунальні платежі, не отримує кореспонденцію за даною адресою, його особистих речей в квартирі не має, і взагалі житлом він не цікавиться.

Перешкод в користуванні жилим приміщенням відповідачу не чинили та не чинять, він добровільно визначив собі інше місце проживання і жилим приміщенням не користується.

За таких обставин, позивач просив суд визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явилася, надавши заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, розглянувши справу за її відсутності у заочному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, в порядку передбаченому ч.ч. 8, 11ст. 128 ЦПК України(судові повістки направлені по останньому відомому зареєстрованому місцю проживання відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, а також через опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України), про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Третьою особою Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надано заяву щодо розгляду справи за відсутності їх представника відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України.

Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379,382 ЦК України).

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно п. 40 рішення ЄСПЛ в справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 2 грудня 2010 року згідно з Конвенцією поняття "житло" не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання "житлом", яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Прокопович проти Росії").

Статтею 386 ЦК України встановлено засади захисту права власності, відповідно до якої держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, має право звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Одним із способів захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, відповідно до вимог ст.391 ЦК України, є право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено,що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу, посвідченого 27.05.2006 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, реєстровий №3054, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Водночас у спірному житловому приміщенні зареєстрованим, крім інших, є ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_4 залишається зареєстрованимв квартирі АДРЕСА_1 , утім в ній не мешкає с січня 2019 року без поважних причин, особистих речей в квартирі не має, оплату комунальних послуг не здійснює, що підтверджується наданими письмовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи результат розгляду справи та відповідно до вимог ст.141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , де третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 , що є підставою зняття з реєстрації ОСОБА_4 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.

Повний текст судового рішення складено 07 червня 2022 року.

позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .

відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_2 .

Третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 40392181, місце знаходження пр. Дм. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000.

Суддя О.Б.Подорець