Рішення № 104783516, 15.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14216/21

Провадження 2-а/522/39/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О. П.,

при секретарі Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із позовом, в якому просила скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ОДП8170565 від 20.07.2021 року за порушення вимог підпункту «б» пункту 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 та накладення адміністративного стягнення в сумі 340 грн.

При цьому позивачка посилається на те, що 20.07.2021 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркування Управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради інспектором з паркування Сігаєвим П.О. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП8170565 відносно ОСОБА_1 , яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивачка з постановою складеною інспектором не погоджується. Зазначає, що вона не відповідає дійсності та відсутній склад правопорушення. Позивачка не порушувала вимоги ч. 1 ст.122 КУпАП та п. 15.10"б" Правил дорожнього руху, оскільки дотримувалась вимог п.15.10. «в» Правил дорожнього руху. Таким чином, висновки Відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою від 02.08.2021 року було відкрито провадження по справі.

Відповідач Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі у зв`язку з тим, що постанова винесена з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

У судовому засідання представники сторін подали заяви про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Предметом судового розгляду за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 20.07.2021 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркування Управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради інспектором з паркування Сігаєвим П.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ОДП8170565 стосовно правопорушення, яке мало місце у м. Одеса по вулиці Пушкінська, 10, а саме водієм транспортного засобу Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , порушено вимог підпункту «б» п. 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР), здійснено стоянку за адресою м. Одеса, вул. Пушкінська, 10, на тротуарі. Дане правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та було зафіксоване в режимі фотозйомки, відповідно до ст. 142КУпАП.

На підтвердження зазначених обставин до суду надано фотознімки, згідно яких належний Позивачу транспортний засіб здійснив стоянку на тротуарі.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Власником транспортного засобу Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Позивач в своїй позовній заяві обґрунтовує свою правомірність здійснення стоянки на тротуарі посиланням на п.п. «в» п. 15.10 ПДР України, який визначає, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відтак, зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійснюється легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Суд звертає увагу на те, що за диспозицією п. п. «в» п. 15.10 ПДР України краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів.

Згідно правил дорожнього руху України тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

А отже тротуар це елемент дороги призначений для руху пішоходів і аж ні як не для руху транспортних засобів.

У разі паркування транспортного засобу на тротуарі, водій зобов`язаний пам`ятати, що відповідно до п. 11.13 ПДР рух тротуарами заборонений, тому на тротуар дозволяється виїжджати тільки двома колесами передньою або бічною частиною автомобіля. Також, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення їм вільного руху тротуаром.

Суд вважає посилання Позивача на приписи підпункту «в» пункту 15.10 Правил дорожнього руху безпідставними, оскільки він регулює ситуації, у яких тротуар позначено відповідним дорожнім знаком, установленим з табличкою. Позивач не надав підтвердження встановлення такого знаку на місці розташування його транспортного.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху України - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують правила, несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 15.10 б ПДР України. За порушення даного пункту ПДР України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч.5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п.1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються постановою про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже дана норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.. 252 КУпАП Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП8170565 від 20.07.2021 року, винесена уповноваженою особою, за формою і змістом відповідає вимогам ст. ст. 255, 256, 283 КУпАП та за дотриманням вимог ст.. 276 КУпАП та рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оспорюваній постанові, навпаки судом оглянуто фото з місця вчинення адміністративного правопорушення, які надані до суду Відповідачем та які повністю підтверджують порушення Позивачем вимог п. 15.10 б ПДР України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП8170565 від 20.07.2021 року винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою з дотриманням всіх норм чинного законодавства, а відтак вимоги позову є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», ст. ст. 9, 251, 252, 288, 289, 293, КУпАП, ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 122, 159, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 16.06.2022 року

Суддя

15.06.2022