Рішення № 104776455, 14.06.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1338/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву адвоката Усачука Андрія Васильовича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом

позивач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

паспорт серії НОМЕР_2 )

до

відповідачі:

Департамент патрульної поліції

(03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста,3)

в особі Управління патрульної поліції у Львівській області

(79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19),

командир роти Управління патрульної поліції у Львівській області

Департаменту патрульної поліції капітан поліції Лоштин Андрій Тарасовича

(79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19)

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

встановив:

Суть заяви та дані про особу, яка її заявила, суть питання, яке вирішується судом.

01.03.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову від 08.02.2022 року серії ЕАО № 5297393 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно нього за ч.3 ст. 122 КУпАП закрити.

Рішенням Галицького районним судом м. Львова від 25.05.2022 року позовні вимоги позивача задоволено. Ухвалено скасувати постанову серії ЕАО №5297393 від 08.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП - закрити. Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 496 гривні 20 копійок.

06.06.2022 року від адвоката Усачука Андрія Васильовича надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. У прохальній частині поданої заяви останній просить суд стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

07.06.2022 року від Управління патрульної поліції у Львівській області надійшло клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу. Відповідно до прохальної частини клопотання, відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги. Також, відповідач вказує, що вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг.

Фактичні обставини встановлені судом, мотиви та висновки суду, а також положення закону, якими керувався суд, постановляючи додаткову ухвалу.

Відповідно дочастини 1-3статті 252КАС України,суд,що ухваливсудове рішення,може зазаявою учасникасправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: 1)щодо однієїіз позовнихвимог,з приводуякої досліджувалисядокази,чи одногоз клопотаньне ухваленорішення; 2)суд,вирішивши питанняпро право,не визначивспособу виконаннясудового рішення; 3)судом невирішено питанняпро судовівитрати. Заявупро ухваленнядодаткового судовогорішення можебути поданодо закінченнястроку навиконання судовогорішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності викликати сторони в судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки мотиви суду стосовно позовних вимог, підстав та предмету позову у справі наведені у тексті рішення суду, а додаткове рішення стосується виключно стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, порядок розподілу яких чітко визначений законом. Крім того, суд враховує те, що позивач та відповідач навели свої доводи щодо розподілу судових витрат у відповідних письмових документах поданих суду.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з нижченаведеного.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 цієї ж статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, між адвокатом Усачуком Андрієм Васильовичем та позивачем ОСОБА_1 укладено Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої (правової) допомоги, а також Додаткову угоду № 1 до наведеного договору від 09 лютого 2022 року та 04.04.2022 року, відповідно.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг № 18 та Рахунку-фактури № 20 від 27 травня 2022 року, у зв`язку з підготовкою справи та її розглядом у суді, загальна вартість вказаних в цих документах виконаних адвокатом Усачуком А.В. робіт складає 5000 гривень.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа N 810/4749/15) вказав, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа N 826/856/18) зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховним Судом, зокрема у своїх постановах від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16, від 17.09.2019 у справі N 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі N 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

З досліджених документів наданих суду стороною позивача на підтвердження суми понесених судових витрат на професійну правничу допомогу встановлено, що на момент укладення договору доручення на представництво інтересів та надання правничої (правової) допомоги, детальний розрахунок сторонами підписаний не був та не містив даних про вартість роботи адвоката, в тому числі із зазначенням часу витраченого адвокатом та вартості години роботи.

В свою чергу з наданої позивачем копії рахунку-фактури №20 від 27.05.2022 року вбачається, що адвокатом у розділі «обсяг наданої правової допомоги» наведено низку послуг, а одиниця виміру визначена адвокатом, як «послуга». Таким чином, з наведеної копії рахунку неможливо встановити які конкретно послуги надано адвокатом і скільки на це витрачено часу, а долучений адвокатом акт приймання наданих послуг дублює рахунок фактуру.

Як наведено вище, дотримання принципу співмірності, зокрема стосується того, що розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Отже, долучені позивачем документи на підтвердження витрат на правничу допомогу не засвідчують у повному обсязі заявлену стороною позивача до відшкодування суму витрат їх відповідність в контексті дотримання та забезпечення принципу співмірності розміру витрат на послуги адвоката з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому суд, ухвалюючи дане рішення, враховує категорію справи (оскарження рішення про притягнення до відповідальності), кількість учасників процесу, час витрачений на розгляд справи, кількість та зміст процесуальних документів наданих сторонами судом.

З огляду на вищенаведені доводи та мотиви, оцінюючи доводи сторони позивача, з врахуванням заперечень іншої сторони, суд приходить до висновку, що у даному випадку наявні підстави для зменшення заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та відповідача щодо розподілу судових витрат, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Також, суд враховує те, що матеріали справи не містять доказів підтвердження фактичного здійснення ОСОБА_1 оплати послуг адвоката у заявленій сумі, хоча і відзначає у цьому контексті, що вказана обставина сама по собі не може слугувати підставою для відмови в задоволенні заяви, тобто наведений факт враховується судом в сукупності зі всіма обставинами встановленими в ході розгляду заяви.

З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що заяву адвоката Усачука А.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково та стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 2000 гривень - витрат сторони на правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 139, 148, 252, 255, КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву адвоката Усачука Андрія Васильовича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити усправі запозовом ОСОБА_1 до Департаментупатрульної поліції,в особіУправління патрульноїполіції уЛьвівській області,командира ротиУправління патрульноїполіції уЛьвівській областіДепартаменту патрульноїполіції капітанаполіції ЛоштинаАндрія Тарасовичапро скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ).

Представник позивача адвокат Усачук Андрій Васильович

( АДРЕСА_2 )

Відповідачі:

Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста,3), в особі Управління патрульної поліції у Львівській області (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Командир роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Лоштин Андрій Тарасовича (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Повний текст судового рішення складений 14.06.2022 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.