Рішення № 10477450, 31.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2010 р.Справа № 9/819-10 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Івано-Франківськ

до Закритого акціонерного товариства "Антей-Універсал" м. Нетішин

про стягнення 38220,38 грн. , в т.ч. 31256,00 грн. боргу, 5553,86 грн. пені, 781,41грн. 3% річних та

629,11грн. інфляційних втрат нарахувань

Суддя

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 - за дов. від 17.05.09,

Від відповідача - Галицька О.В. за дов. від 28.05.10

У судовому засіданні згідно ч.2 ст.85 ГПК України, за погодженням сторін , оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 38220,38 грн., у т.ч. 31256,00 грн. боргу у звязку з невиконанням останнім зобовязань за договором про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу від 14.04.09. Посилаються на те, що на замовлення відповідача згідно заявок №16 від 14.04.09 та №17 від 22.04.09 позивачем здійснене перевезення вантажу, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 23.04.09 №30/4, №49/04 від 30.04.09. При цьому відповідач за надані йому послуги на суму 31256,00грн. у визначений договором строк не розрахувався, у звязку з чим на підставі ст.ст.525, 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 343 ГК України позивач просить стягнути заборгованість з врахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем надано копію позовної заяви , у якій конкретизовано суми заборгованості, зокрема, 31256,00 грн. основної заборгованості, 5553,86грн. пені, 781,41грн. 3% річних та 629,11грн. інфляційних втрат. Крім того, уточнено свій правовий статус як фізичної особи-підприємця та повне найменування відповідача Закрите Акціонерне товариство „Антей-Універсал” м.Нетішин.

Представник позивача у судовому засіданні звертає увагу на п.1 укладеного договору про те, що всі істотні умови визначаються заявками , на те, що про отримання рахунків від позивача свідчить гарантійний лист про оплату відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав , представник у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на п.5.2 договору щодо того, що не отримував рахунків та інших документів. Звертається увага, що відповідач не направляв на адресу позивача гарантійного документа. Просить врахувати строк позовної давності згідно ст.258 ЦК України, а також на шестимісячний строк нарахування пені, визначений ст. 232 ГК України. При цьому не заперечується надання послуг.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між сторонами укладено договір від 14.04.09 №АТ01/4, згідно якого позивач, як експедитор, зобовязався за плату і за рахунок відповідача (замовника) організувати виконання перевезення вантажу транспортом та маршрутом, вибраним експедитором. При цьому найменування, вид, кількість, характер, властивості та умови перевезення, строки перевезення, вантаж відправника, спосіб і місце завантаження (розвантаження) експедитором зазначаються замовником у письмовій заявці-дорученні, яка є невідємною частиною договору, оформляється на кожне перевезення. Вартість послуг експедитора по кожному перевезенню зазначається у заявці-дорученні і складається з вартості фрахту та вартості транспортно-експедиційного обслуговування (винагороди) експедитора (п.п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п.5.2 договору розрахунки між експедитором та замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок експедитора не пізніше ніж через 5 діб з моменту отримання замовником оригіналу рахунка, акта виконаних робіт, копії ЦМР. Вартість у рахунках вказується в гривнях еквівалентно курсу долара (євро) на день розвантаження (якщо у заявці не вказано іншу дату).

Відповідно до умов договору відповідачем подані заявки на перевезення вантажу №16 від 14.04.09 за ставкою фрахту 1500євро та №17 від 22.04.09 за ставкою 1550євро.

На виконання вказаних заявок позивач здійснив перевезення вантажів з Німеччини, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №30/04 від 23.04.09 на суму 15123,00грн. та №19/04 від 30.04.09 на суму 1613,00грн.

Позивачем виставлені відповідачу для оплати рахунки від 23.04.09 на суму 15123,00грн. та від 24.04.09 на суму 16133,00грн., які залишені без оплати.

На суму заборгованості станом на 11.06.09 позивачем виставлений лист-претензія від 11.06.06 №05/06.

Листом від 29.01.10 відповідач гарантував оплату рахунків від 23.04.09 та від 24.04.09 не пізніше 31.03.10.

У звязку з непогашенням відповідачем заборгованості позивачем поданий позов до суду. При цьому позивачем нарахована пеня в розмірі 5553,86грн. за період з 23.04.09 по 01.03.10 на заборгованість в сумі 15123,00грн. та з 30.04.09 по 01.03.10 на заборгованість в сумі 16133,00грн., 3% річних за 11 місяців в розмірі 781,41грн. та інфляційні втрати за травень-грудень 2009р. та січень-лютий 2010р. в розмірі 629,11грн.

Досліджуючи надані докази , аналізуючи наведені міркування , оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

1.Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Згідно із ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання, надавши послуги з організації здійснення на замовлення відповідача перевезення вантажу, що підтверджується заявками та актами здачі-приймання робіт (послуг) вартістю 31256,00грн. Відповідач передбачений договором обовязок щодо оплати згідно актів здачі-приймання та виставлених рахунків суму 31256грн. не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість на вказану суму.

При цьому судом оцінюються докази в сукупності, зокрема, зазначенням необхідних даних в заявках відповідача, підписання ним актів здачі-приймання робіт (послуг) вартістю 31256,00грн., наявність СМР, посилання у листі від 29.01.10 на рахунки від 23.04.09 та від 24.04.09 та гарантування їх оплати не пізніше 31.03.10, а також на умови п. 1 договору від 14.04.09 №АТ01/4 між сторонами , судом враховуються безпідставними доводи відповідача з посиланням на п.5.2 укладеного між сторонами договору.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2. Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За умовами договору (п.5.3) сторони передбачили, що за прострочення термінів розрахунку замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 5553,86грн., у т.ч. 2744,51грн. за період з 23.04.09 по 01.03.10 та 2809,35грн. за період з 30.04.09 по 01.03.10. Однак, при цьому позивачем не враховано, що згідно п.5.2 договору прострочення відповідача виникає через 5 днів з моменту одержання позивачем акту здачі-приймання робіт (послуг), тобто прострочення оплати суми 15123,00грн. виникло не з 23.04.09, а з 29.04.09, а прострочення оплати суми 16133,00грн. виникло не з 30.04.09, а з 06.05.09. Крім того, позивачем не застосована норма ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане. Тому згідно проведеного судом перерахунку обгрунтованим є нарахування пені на прострочену суму 15123,00грн. за період з 29.04.09 по 29.10.09 в розмірі 1667,05грн. та на прострочену суму 16133,00грн. за період з 06.05.09 по 06.11.09 в розмірі 1776,62грн. Всього на суму 3443,67грн.

Водночас частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Так, у відповідності до ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна за змістом і ст.233 ГК України згідно якої, у разі, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із вищезазначеного та враховуючи неспіврозмірність розмірів неустойки та збитків та інших сум стягнення з відповідача , суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 2000,00 грн. Тому позов у частині стягнення даної суми пені підлягає задоволенню, а у решті - відмові.

3. Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивачем нараховано 3% річних в сумі 781,41 за 11 місяців прострочення. Однак, згідно проведеного судом перерахунку з допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи „Законодавство” правомірно заявленими є 3% річних на прострочену суму 15123,00грн. за період з 29.04.09 по 01.03.10 в розмірі 381,60грн. та на прострочену суму 16133,00грн. за період з 06.05.09 по 01.03.10 в розмірі 397,80грн. Всього на суму 779,40грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в решті - відмові.

Щодо проведених позивачем інфляційних нарахувань в розмірі 629,11 грн. з травня по грудень 2009р. та з січня по лютий 2010р., то останні нараховані в межах максимально можливого розміру згідно чинного законодавства. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

4. Враховуючи часткове задоволення позову ( 90,7%), згідно ст. 49 ГПК України сплачені позивачем судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Івано-Франківськ до Закритого акціонерного товариства „Антей-Універсал" м. Нетішин про стягнення 38220,38 грн. , у т.ч. 31256,00 грн. боргу, 5553,86грн. пені, 781,41грн. 3% річних та 629,11грн. інфляційних втрат задоволити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Антей-Універсал" м. Нетішин Славутського району (вул. Ринкова,6 та м.Київ, вул.. В.Хвойки,18/14, код 31533150) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Івано-Франківськ (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 31256,00 грн. (тридцять одна тисяча двісті пятдесят шість гривень 00 коп.) заборгованості, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) пені, 779,40грн. (сімсот сімдесят девять гривень 40 коп.) 3% річних, 629,11грн. (шістсот двадцять девять гривень 11 коп.) інфляційних, 346,65 грн. ( триста сорок шість гривень 65 коп. ) відшкодування витрат на сплату держмита та 214,05 грн. ( двісті чотирнадцять гривень 05 коп. ) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Суддя

Повне рішення оформлено і підписано 31.05.10

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2-3 - позивачу, м. Івано-Франківськ (АДРЕСА_1) та (АДРЕСА_2),

4-5 - відповідачу, м. Нетішин (вул. Ринкова, 6) та м. Київ (вул. В. Хвойки, 18/14)