Рішення № 104773971, 15.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7697/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії з 76 % до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії та виплаті перерахованого з врахуванням 76 % відсотків відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Пенсію призначено з 01.03.2014 в розмірі 76% від грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016, в процесі перерахунку орган ПФ протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії, з 76% до 70%. Позивач звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, просила провести перерахунок її пенсії із розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити з 01.01.2016 недоплачену суму пенсії. ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача про результати розгляду її заяви листом від 14.04.2022 року за № 4702-2882/Ж-52/1300/22. В листі вказало, що перерахунок пенсії заявника проведено з 01.01.2016 відповідно до Постанови №103. Основний розмір пенсії з 01.01.2016 обраховано з 70% грошового забезпечення, виплата перерахованої пенсії проводиться на підставі Постанови №103, а пенсія призначена, перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою суду від 23 травня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, повідомлявся про розгляд справи.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія позивачу призначена у розмірі 76% грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії за вислугою років.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, у якій просила здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням 76% грошового забезпечення з 01.01.2016.

14.04.2022 листом за №4702-2883/Ж-52/8-1300/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку її пенсії, виходячи з 76% відповідних сум грошового забезпечення.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Суд зазначає, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, провадження № Пз/9901/58/18 від 04.02.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», постановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Cудом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.

Щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку пенсії позивача, виходячи із розміру такої 70% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: розміри пенсій за вислугу років.

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення . в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 (набрав чинності 01.10.2011), внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.

З огляду на викладене, з 01.03.2014 положення ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 76% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.

Відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» №1166-VІІ від 27.03.2014 (набрав чинності 01.04.2014), внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, де число « 80» змінено на число « 70» (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що приписи ст. 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Незважаючи на викладене, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, відповідач застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що не узгоджується із нормами законодавства вказаними вище.

При вирішенні питання щодо застосування положень Закону №2262-ХІІ у часі, доцільно зауважити таке.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У вказаних рішеннях Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, за змістом висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин викладена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 у справі №21-420а13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36475565).

Додатково суд звертає увагу на те, що «призначення пенсії» та «перерахунок пенсії» є різними за змістом та механізмом процедурами, а встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.

Таким чином при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73604768).

В рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79615886).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишене без змін (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85174587).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже при ухваленні цього рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі №240/5401/18.

Тому управлінням протиправно зменшено позивачу при перерахунку основний розмір пенсії з 76 % до 70% грошового забезпечення позивача, адже при виході на пенсію її розрахунок проводився виходячи з 76% від грошового забезпечення, а не 70%.

Суд з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 76% на 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивачу виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи ст. 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246,255,293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплаченого судового збору в сумі 992,40 грн., (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна