Рішення № 10477266, 25.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2010 р. Справа № 14/49

за позовом Спільне Українсько-Італійське підприємство - ТзОВ "Галичина"

до відповідача Підприємець ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 14 749 грн. 86 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : не з"явився

Від відповідача : не з"явився

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Спільне Українсько-Італійське підприємство - ТзОВ "Галичина" звернулося в господарський суд з позовом до підприємця ОСОБА_2 в якому просить стягнути з останнього 14 000,00 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на підставі договору №01/06/15 від 21.08.2008 року, 644,00 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 105,86 грн..

До винесення рішення зі спору представник Позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання не з"явився. До господарського суду повернулися ухвали суду про порушення провадження у справі та про призначення справи до розгляду, які направлялися на адресу відповідача вказану в позовній заяві, а саме АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення про те, що за вказаною адресою адресат не проживає. Відповідно до Довідки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №323147 (37 а.с.) місцезнаходженням Відповідача є адреса: АДРЕСА_1. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

21 серпня 2008 р. між Спільним Українсько-Італійським підприємством -ТзОВ'Таличина" та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №01/06/15 від 5.11.2009р. та договір-заявка №29-11 від 3.11.2009 року.

У відповідності до Договору Позивач (Перевізник за договором) зобов"язався перевезти вантаж Відповідачу (експедитору за договором), а Відповідач оплатити послуги Позивача.

На виконання своїх обов'язків у відповідності до умов договору Позивачем було здійснено транспортні перевезення автомобілями Мегсеdеs держ. номер НОМЕР_1 та DAF держ. номер НОМЕР_2 по маршруту 47400 Raсіbогz (Польща) - Бориспіль (Україна). Вартість транспортних послуг становить 16 800,00 грн.. що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000209 від 11.11.2009р., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000189 від 11.11.2009р. та товарно-транпортними накладними (СМ №№ 0030694, 0030695), направленими Відповідачу 16.11.2009р. та 13.05.2010 року.

Згідно Договору-заявки, Відповідач зобов'язався провести оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача в термін до 20-ти банківських днів з моменту отримання товарно-транспортних накладних (СМR), акта виконаних робіт та рахунку на оплату.

Свої обов'язки по оплаті за виконану роботу згідно умов договору Відповідач виконував не належним чином, що привело до виникнення заборгованості.

Так, Відповідач перерахував Позивачу грошові кошти на загальну суму 2800,00грн., що підтверджується платіжним дорученням (банківська виписка) від 10.02.2010р., залишившись при цьому винним 14000,00 грн.

У зв'язку з тим, що Відповідач не виконав умови Договору щодо своєчасного та повного розрахунку за надані послуги, Позивач 25.03.2010р. звернувся до нього з претензією про погашення зазначеної заборгованості.

Однак, Відповідач на претензію не відповів, заборгованість не погасив.

Таким чином, станом на 01.04.2010р. ( день підготовки даної позовної заяви ) основний борг відповідача перед позивачем складає 14000,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. У відповідності з ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У разі порушення зобов'язання у відповідності до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка допустила таке порушення, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За наведених обставин вимоги Позивача про стягнення основного боргу в сумі 14 000,00 грн. грунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню.

В частині вимог про стягнення інфляційних та 3% річних провадження у справі підлягає припиненню.

На основі ст.49 ГПК України на сторони покладаються судові витрати пропорційно до роміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, п.4 ст.80, ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунку підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_4 Приватбанк м. Рівне МФО 333391 ЗКПО 2837320669 на користь Спільне Українсько-Італійське підприємство - ТзОВ "Галичина" (с.Волоща, Дрогобицький район, Львівська область,82130, код ЄДР 01293665) 14 000,00 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на підставі договору №01/06/15 від 21.08.2008 року, 140 грн. витрат по держмиту та 223,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 644,00 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 105,86 грн..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя