Рішення № 10477133, 19.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2010 р.Справа № 1-21/117-09-4316 За позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до відповідачів: Державного підприємства „Гвардійське”, Одеська область, Комінтернівський район, с. Гвардійське;

Селянського (фермерського) господарства „Росинка”, Одеська область, Ширяївський район, с. Мар’янівка;

про визнання недійсним договору

За зустрічним позовом: Селянського (фермерського) господарства „Росинка”

до відповідача: Державного підприємства „Гвардійське”

про стягнення витрат у сумі 425512,28 грн. та втраченого майбутнього прибутку у сумі 347576,01 грн.

За позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Квіртирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

до відповідача: Селянського фермерського господарства „Росинка”

про зобов'язання звільнити та передати земельну ділянку

          Головуючий суддя                                                   Найфлейш В.Д.

суддя                                         Лепеха Г. А.

                    суддя                                         Зеленов Г.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Військовий прокурор Одеського гарнізону: Уразовський С. І. (посвідчення)

Від позивачів –Міністерства Оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси: Добров Ю. І. (довіреності)

Від Відповідача –Державного підприємства "Гвардійське": Оксюта В. В. (довіреність)

Від відповідача –СФГ „Росинка”: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: У серпні 2009 р. Військовий прокурор Одеського гарнізону південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави з позовом в особі Міністерства Оборони України до відповідачів державного підприємства „Гвардійське”, Селянського (фермерського) господарства „Росинка” про визнання недійсним договору про спільну обробку землі № 44 від 01.10.2006 р. та зобов’язання СФГ „Росинка” повернути ДП „Гвардійське” земельні ділянки загальною площею 360 га, переданих відповідно до додатку №1 до договору № 44 від 01.10.2006 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2009 р. порушено провадження у справі № 21/117-09-4316.

08.10.2009р. прокурор звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просить визнати недійсним на майбутнє договір про спільну обробку землі № 44 від 01.10.2006р. та зобов’язати СФГ “Росинка” повернути ДП „Гвардійське” земельні ділянки загальною площею 360 га, передані відповідно до додатку №1 до договору № 44 від 01.10.2006р.

19.10.2009р. СФГ „Росинка” надало відзив на позовну заяву, згідно якого договір про спільну обробку землі № 44 від 01.10.2006 р. не суперечить вимогам законодавства і підстави визнання його недійсним відсутні, у зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.11.2009р. відповідач СФГ „Росинка” звернувся до суду з клопотанням про призначення землевпорядної експертизи згідно ст. 41 ГПК України, на вирішення якої поставити питання відносно визначення меж земельної ділянки, якою фактично користується СФГ „Росинка” і яка знаходиться у межах земель, що належать військовій частині А 0666 і знаходиться у володінні і користуванні ДП „Гвардійське”, а також визначення загальної площі земельної ділянки, якою фактично користується СФГ „Росинка” і яка знаходиться у межах земель, що належать військовій частині А 0666 і знаходиться у володінні і користуванні ДП „Гвардійське”.

17.11.2009р. до суду надійшло аналогічне клопотання відповідача СФГ „Росинка” про призначення землевпорядної експертизи відповідно до ст. 41 ГПК України.

17.11.2009р. прокурор звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просить зобов’язати СФГ “Росинка” звільнити та повернути ДП „Гвардійське” земельні ділянки загальною площею 360 га, передані відповідно до додатку №1 до договору № 44 від 01.10.2006р.

27.11.2009 р. відповідач СФГ „Росинка” звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справі Управління сільського господарства Міністерства оборони України третьою особою, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, яке господарським судом відхилено згідно ст. 27 ГПК України, оскільки рішення з господарського спору не впливає на права і обов’язки Управління сільського господарства Міністерства оборони України щодо однієї з сторін.

16.12.2009р. СФГ „Росинка” звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до відповідача ДП „Гвардійське” про стягнення витрат у сумі 425512,28 грн. та стягнення втраченого майбутнього прибутку в сумі 347576, 01 грн. Також позивач за зустрічним позовом просить призначити судово-бухгалтерську експертизу в порядку ст. 41 ГПК України, на вирішення якої поставити питання відносно визначення фактичного розміру витрат, що були здійснені на посів у 2009 році врожаю 2010 р. на полях, що спільно використовуються ДП „Гвардійське” і СФГ „Росинка”, а також відносно встановлення розміру витрат на оброблення і збір врожаю 2010 року на полях, що спільно використовуються ДП „Гвардійське” і СФГ „Росинка”, відносно встановлення розміру врожаю 2010 року і доходу від його реалізації з полів, що спільно використовуються ДП „Гвардійське” і СФГ „Росинка”. Крім того, позивач за зустрічним позовом просить викликати в судове засідання директора ПП „Григорівське” Постольського П.І. для дачі пояснень в порядку ст. 30 ГПК України.

Ухвалою суду від 21.12.2009р. прийнято зустрічну позовну заяву СФГ „Росинка” до відповідача ДП „Гвардійське” про стягнення витрат у сумі 425512,28 грн. та стягнення втраченого майбутнього прибутку в сумі 347576,01 грн. до спільного розгляду разом із первісним позовом в порядку ст. 60 ГПК України.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 22.01.2010р. передано справу № 21/117-09-4316 на колегіальний розгляд у складі головуючого судді Найфлейша В.Д., судді Лепехи Г.А., Зеленова Г.М.

Ухвалою суду від 25.01.2010р. колегією суддів прийнято справу до свого провадження, присвоєно справі № 1-21/117-09-4316.

17.03.2010р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про залучення його до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору і подавши позов в порядку ст. 26 ГПК України до відповідача СФГ „Росинка” про зобов’язання звільнити та повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси земельні ділянки загальною площею 360 га, передані відповідно до додатку №1 до договору № 44 від 01.10.2006р.

Ухвалою суду від 17.03.2010р. прийнято позовну заяву військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача СФГ „Росинка” про зобов’язання звільнити та повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси земельні ділянки загальною площею 360 га до розгляду та залучено третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси.

Ухвалою суду від 19.04.2010р. продовжено строк вирішення спору до 25.06.2010р. в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 19.05.2010р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси усно уточнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати СФГ „Росинка” звільнити та передати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси земельні ділянки загальною площею 360 га, передані відповідно до додатку №1 до договору № 44 від 01.10.2006р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив

Відповідно до державного акту про право користування землею серії Б № 031728 від 1983р., виданого Виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за № 35, Чабанській квартирно-експлуатаційній частині Комінтернівського району, яку згідно із розпорядженням Заступника міністра оборони СРСР з будівництва і розквартирування військ від 19.10.1991р. № 156/1/0300 перейменовано у Чорноморську квартирно-експлуатаційну частину району, передано у постійне користування із визначенням зовнішніх меж 4382, 6 га земельних ділянок, що розташовані у с. Вапнярка та с. Ліски Комінтернівського району Одеської області.

Між Чорноморською квартирно-експлуатаційною частиною району Південного оперативного командування та військовим радгоспом „Гвардійський” укладено договір про право тимчасового користування землею № 1 від 04.04.2003р., що зареєстрований у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 04.04.2003р. за № 46/ср 05-11/141 Радою народних депутатів Чорноморської селищною радою Комінтернівського району Одеської області, відповідно до якого Чорноморська КЕЧ району згідно наказу Командуючого військами Південного ОК від 27.07.2003р. надає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1825 га, в т.ч. пахота –1719, 02 га, інші угіддя –106 га згідно плану тимчасового землекористування, що є додатком до договору. Земельна ділянка надається у тимчасове користування строком на 5 років для сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, Закону України „Про використання земель оброни” землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів підприємств та організацій збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Між військовим радгоспом „Гвардійський” (правонаступником якого є ДП „Гвардійське” згідно наказу Міністерства Оборони України від 24.07.2008 р. за № 369 „Про перейменування Військового радгоспу „Гвардійський” у Державне підприємство „Гвардійське”) та СФГ „Росинка” укладено договір про спільну обробку землі № 44 від 01.10.2006р., узгоджений із Управлінням сільського господарства Міністерства оборони України 10.12.2006р., відповідно до якого військовий радгосп „Гвардійський” у зв’язку із обмеженими можливостями по самостійній обробці землі укладає даний договір на спільну обробку земельної ділянки площею 400 га, згідно схеми землекористування з метою одержання урожаю сільськогосподарських культур. Земельна ділянка для спільної обробки землі виділяється в тимчасове використання терміном на 3 роки з подальшою пролонгацією з укладенням додаткової угоди сторін на умовах повного виконання даного договору. Строк дії договору встановлено у 3 роки.

Згідно п. 3.1 договору про спільну обробку землі № 44 від 01.10.2006р. військовий радгосп „Гвардійський” зокрема зобов’язується в п’ятиденний термін з моменту вступу даного договору в дію виділити земельну ділянку для спільного використання, а СФГ „Росинка” –ефективно використовувати землю, зберігати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки; СФГ „Росинка” має пріоритетне право на продовження терміну дії данного договору з укладанням додаткової угоди сторін, на умовах його повного виконання.

Військовий радгосп „Гвардійський” на виконання умов договору про спільну обробку землі № 44 від 01.10.2006р. передав СФГ „Росинка” 360 га земель, що підтверджується переліком земель, переданих для сільськогосподарського використання СФГ „Росинка” (додаток № 1 до договору № 44 від 01.10.2006р.).

Між сторонами договору від 01.10.2006 р. за № 44 було укладено доповнення до цього договору за № 1, за яким військовий радгосп „Гвардійський” передав, а СФГ „Росинка” прийняло: поле № 1 площею 50 га, поле № 2 площею 185 га та поле № 3 площею 125 га. Загальна площа переданих військовим радгоспом „Гвардійський” та прийнятих СФГ „Росинка” земель – 360 га.

Зазначене доповнення до договору від 01.10.2006 р. за № 44 підписано та завірено печатками представників обох сторін.

Листом від 29.06.2009 р. ДП „Гвардійське” повідомило СФГ „Росинка” про необхідність припинення господарської діяльності на землях Чабанського полігону після збору врожаю зернових 2009 року, оскільки основний договір, укладений між військовий радгоспом „Гвардійський” та військовою частиною А0666 припинив свою дію, внаслідок чого використання СФГ „Росинка” 360 га є незаконним.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Одним з основних видів господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Статтями 179, 180 Господарського кодексу України передбачено, що майново –господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов’язаннями. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Отже, договір від 01.10.2006 р. за № 44 припинив свою дію 01.10.2009 р.

Представники сторін доказів, що свідчать про продовження строку дії договору від 01.10.2006 р. за № 44, укладеннях додаткових угод або нового договору на спірну земельну ділянку не надали.

Разом із цим, лист військового радгоспу „Гвардійський”, адресований СФГ „Росинка”, свідчить про те, що волевиявлення військового радгоспу „Гвардійський” направлено на припинення правовідносин з СФГ „Росинка” щодо спільної обробки земельної ділянки, площею 360 га по договору від 01.10.2006 р. за № 44. Зазначений лист є письмовим запереченням щодо продовження строку дії договору від 01.10.2006 р. за № 44.

Статтями 31, 34 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЗК України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

СФГ „Росинка” документів, підтверджуючих правові підстави використання ним земельної ділянки площею 360 га після закінчення строку дії договору від 01.10.2006 р. за № 44, господарському суду не надало.

На підставі Директиви Міністерства Оборони України „Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України” № Д-322/1/017 та Наказу начальника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 17.11.2005р. № 28 Чорноморську квартирно-експлуатаційну частину району було розформовано, її правонаступником визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної і комунальної власності набувають: підприємства, установи і організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації.

Враховуючи, що згідно державного акту про право користування землею серії Б № 031728 від 1983р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси є землекористувачем спірної земельної ділянки, а також договір від 01.10.2006 р. за № 44 припинив свою дію 01.10.2009 р. і відповідач СФГ „Росинка” не надав суду доказів, підтверджуючих підстави законного користування спірною земельною ділянкою, господарський суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка підлягає передачі Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси, у зв’язку з чим позовні вимоги військового прокурора Одеського гарнізону південного регіону України в особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача СФГ „Росинка” щодо зобов’язання СФГ „Росинка” звільнити та передати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси земельні ділянки, загальною площею 360 га, передані відповідно до додатку № 1 до договору від 01.10.2006 р. за № 44 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні первісного позову військового прокурора Одеського гарнізону південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до відповідачів державного підприємства „Гвардійське”, Селянського фермерського господарства „Росинка” про зобов’язання СФГ „Росинка” звільнити і повернути ДП „Гвардійське” земельні ділянки загальною площею 360 га, передані відповідно до додатку №1 до договору № 44 від 01.10.2006 р., оскільки ДП „Гвардійське” не є користувачем вказаної земельної ділянки.

19.03.2010 р. СФГ „Росинка” звернулось до суду з заявою про зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення господарським судом Одеської області справи № 19/40-10-938 за позовом СФГ „Росинка” до відповідачів ДП „Гвардійське”, військової частини А0666 про визнання недійсним договору про спільну діяльність № 4 від 18.03.2009 року.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

18.03.2009 р. між військовою частиною А0666 і ДП Гвардійське” при погодженні з Комінтернівською райдержадміністрацією Одеської області укладено договір про спільну діяльність № 4 від 18.03.2009 р., згідно якого з метою відпрацювання моделі співпраці з підприємствами, отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військової частини та залучення додаткових коштів для виконання статутних завдань за цим договором, сторони зобов’язуються шляхом об’єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам, на відповідних правових засадах у межах діючого законодавства та у відповідності до статуту та положення спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей на земельній ділянці площею 1825 га (1719 рілля та 106 га пасовища). Згідно розділу 3 договору військова частина А0666 терміном на 3 роки надає право ДП „Гвардійське” для вирощування сільськогосподарських культур, випасу худоби та заготівлі сіна на земельній ділянці площею 1825 га згідно схеми. Передача земельної ділянки здійснюється по акту приймання передачі земельної ділянки, підписаного сторонами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2010 р. порушено провадження по справи № 19/40-10-938 за позовом СФГ „Росинка” до відповідачів ДП „Гвардійське”, військової частини А0666 про визнання недійсним договору про спільну діяльність № 4 від 18.03.2009 року.

В матеріалах справи міститься наказ начальника Одеського гарнізону № 36 від 31.10.2008 р. „Про закріплення казармено-житлового фонду, інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону”, згідно якого земельна ділянка площею 3836,88га військового містечка Чорноморське (Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське) закріплено за військовою частиною А 0666.

Приймаючи до уваги, що рішення по справі № 19/40-10-938 не впливає на встановлені господарським судом висновки відносно необхідності передачі спірної земельної ділянки Квартирно-експлуатаціному відділу м. Одеси, оскільки вказана земельна ділянка закріплена за військовою частиною А 0666, однак знаходиться в постійному користуванні Квартирно-експлуатаціного відділу м. Одеси згідно державного акту про право користування землею серії Б № 031728 від 1983р., колегія суддів не вбачає обставин неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, у зв’язку з чим заява СФГ „Росинка” про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Одеської області справи № 19/40-10-938 за позовом СФГ „Росинка” до відповідачів ДП „Гвардійське”, військової частини А0666 про визнання недійсним договору про спільну діяльність № 4 від 18.03.2009 року задоволенню не підлягає.

Разом із цим, не підлягають задоволенню клопотання СФГ „Росинка” щодо призначення землевпорядної експертизи з метою визначення меж земельної ділянки переданих за договором від 01.10.2006 р. за № 44, оскільки згідно додатку № 1 до договору від 01.10.2006 р. за № 44 „Перелік полів переданих для сільськогосподарського призначення СФГ „Росинка” військовий радгосп „Гвардійський” передав, а СФГ „Росинка” прийняло три поля, загальною площею 360 га згідно умов договору від 01.10.2006 р. за № 44 та схеми викопировки землі. Зазначене доповнення підписано зі сторони СФГ „Росинка” –Алтуніним В.І. без зауважень. У подальшому уточнення або зміни щодо розміру земельних ділянок, переданих за договором від 01.10.2006 р. за № 44 сторанами не вносилися.

Згідно ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи зазначене, а також відсутність у СФГ „Росинка” доказів, підтверджуючих викладені у клопотанні про призначення землевпорядної експертизи обставини, господарський суд дійшов до висновку про недоцільність призначення землевпорядної експертизи по договору від 01.10.2006 р. за № 44.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення з ДП „Гвардійське” витрат у сумі 425512,28грн. та стягнення втраченого майбутнього прибутку в сумі 347576, 01 грн. позивач за зустрічним позовом СФГ „Росинка” посилається на те, що вважаючи своє перебування і користування відведеними земельними ділянками правомірним СФГ „Росинка” у вересні 2009 року витрачено грошових коштів в сумі 425512,28 грн. на засіяння відведених земельних ділянок пшеницею, ячмінем, ріпаком та соняшником. Крім того, оскільки ДП „Гвардійське” безпідставно набуло майно, за переконанням позивача за зустрічним позовом СФГ „Росинка”, то відповідно до ст. 1214 ЦК України ДП „Гвардійське” повинно відшкодувати всі одержані або можливі доходи у вигляді чистого прибутку в розмірі 347576,01 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і зі завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною.

Виходячи з положень статей глави 82 ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або пошкодження майна), що, в свою чергу, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. Зобов’язання, що регулюються нормами даної глави відносяться до числа позадоговірних, тобто суб’єкти даних правовідносин не перебувають у будь-яких договірних відношеннях. Отже, зобов’язанням із заподіяння шкоди (деліктне зобов’язання) є зобов’язання в силу якого особа, яка заподіяла майнову або немайнову шкоду іншій особі (громадянину, організації), зобов’язано дану шкоду відшкодувати.

Так, згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина особи, яка заподіяла шкоду (у випадку цивільного правопорушення, передбаченого ст. 1173 ЦК України, встановлення вини особи не обов’язкове). Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно з частинами першою, другою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, згідно із зазначеними вище нормами чинного законодавства України кредитор повинен довести, що він мав реальну можливість отримання прибутку. При цьому, під неотриманим доходом (упущеною вигодою) слід розуміти таку втрату кредитором очікуваного приросту в майні, яке базується на точних даних, безспірно підтверджуючих реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якщо би зобов’язання було виконано боржником.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, СФГ „Росинка” посилається обов’язок ДП „Гвардійське” у зв’язку з достроковим поверненням йому спірних земельних ділянок відшкодувати витрати, які понесені позивачем під час дії основного договору від 01.10.2006 р. № 44.

Проте, вказані доводи спростовуються здійсненими колегією суддів висновками, оскільки, як встановлено в процесі розгляду справи, договір від 01.10.2006 р. № 44 припинив свою дію 01.10.2009 р., у зв’язку з чим СФГ „Росинка” за відсутності додаткових угод про продовження дії вказаного договору зобов’язано було звільнити спірні земельні ділянки і не мало правових підстав для здійснення сільськогосподарських робіт на вказаних земельних ділянках, що свідчить про відсутність вини ДП „Гвардійське” в понесенні СФГ „Росинка” зазначених витрат. Крім того, господарським судом встановлено необхідність передачі спірної земельної ділянки Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси, у зв’язку з чим судом не вбачається протиправних дій з боку ДП „Гвардійське”.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або законним землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

За таких обставин, припинення дії договору, відсутність протиправних дій та вини ДП „Гвардійське” у завданні матеріальної шкоди звільняє його від відповідальності відшкодування збитків, у зв’язку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Доводи позивача за зустрічним позовом СФГ „Росинка” відносно безпідставно отриманого ДП „Гвардійське” майна не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки додані до зустрічної позовної заяви видаткові накладні № РН-000015 від 29.07.2009 р., № РН-000016 від 30.07.2009 р., № 83 від 07.08.2009 р., № ПЮ-061501 від 15.06.2009 р., № ПЮ-070101 від 01.07.2009 р., № ПЮ-070703 від 07.07.2009 р., № ПЮ-101501 від 15.10.2009 р., № ПЮ-110603 від 06.11.2009 р., № РН-0000098 від 31.08.2009 р., № РН-0000077 від 23.07.2009 р.№ РН-0000121 від 28.10.2009 р., № РН-0000117 від 22.10.2009 р., № РН –0000105 від 01.09.2009 р., № РН-0000090 від 17.08.2009 р., № РН-0000082 від 31.07.2009 р., свідчать про отримання товару (нафтопродукти, насіння) СФГ „Росинка”, а докази отримання ДП „Гвардійське” товару в матеріалах справи відсутні.

Тому господарським судом відхиляються заява від 16.12.2009 р. про призначення судово-бухгалтерської експертизи в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та клопотання про викликання в судове засідання директора ПП „Григорівське” Постольського П.І. для дачі пояснень в порядку ст. 30 ГПК України, оскільки висновки щодо розміру збитків, встановлені експертизою та поясненнями посадової особи, не впливають на виникнення зобов’язання у відповідача ДП „Гвардійське” відносно їх відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 173, 175, 179, 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 224, 225, 623, 626, 631, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України господарський суд задовольняє позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача Селянського (фермерського) господарства „Росинка” про зобов’язання звільнити та передати земельну ділянку, відмовляє в задоволенні первісного позову військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до відповідачів Державного підприємства „Гвардійське”, Селянського (фермерського) господарства "Росинка" про зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку, відмовляє в задоволенні зустрічного позову Селянського (фермерського) господарства „Росинка” до відповідача Державного підприємства „Гвардійське” про стягнення витрат у сумі 425512,28 грн. та стягнення втраченого майбутнього прибутку у сумі 347576,01 грн. з віднесенням судових витрат за рахунок відповідача СФГ „Росинка”, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 30, 41, 44, 49, 60, 79, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Відмовити в задоволенні позову військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до відповідачів Державного підприємства „Гвардійське”, Селянського (фермерського) господарства "Росинка" про зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку.

2.          Задовольнити позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача Селянського (фермерського) господарства „Росинка” про зобов’язання звільнити і передати земельну ділянку.

3.          Зобов'язати Сельнське (фермерське) господарство "Росинка" (код 30821705, Одеська область, Ширяївський район, с. Мар’янівка) звільнити та передати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси (м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код 08038284) земельні ділянки загальною площею 360 га, передані відповідно до додатку № 1 до договору № 44 від 01 жовтня 2006 року.

4.          Відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви Селянського (фермерського) господарства „Росинка” до відповідача Державного підприємства „Гвардійське” про стягнення витрат у сумі 425512,28 грн. та стягнення втраченого майбутнього прибутку у сумі 347576,01 грн.

5.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Росинка” (код 30821705, Одеська область, Ширяївський район, с. Мар’янівка) до Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) державне мито в сумі 85 /вісімдесят п’ять/ грн.

6.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Росинка” (код 30821705, Одеська область, Ширяївський район, с. Мар’янівка) до Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, р/р 31217259700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий суддя

суддя                                         Лепеха Г. А.

суддя                                         Зеленов Г.М.