Ухвала суду № 104770980, 14.06.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 червня 2022 року Справа №200/414/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо виплати заборгованості з пенсії з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року в розмірі 40323,11 грн.;

стягнути нараховану суму пенсії за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року в розмірі 40323,11 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати заборгованості з пенсії з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року та стягнення нарахованої суми пенсії за вказаний період з огляду на таке.

Позов обґрунтований тим, що позивачу за час його перебування на обліку в Управлінні не виплачено заборгованість з пенсії за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року в розмірі 40323,11 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 , та отримувачем пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 .

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 243/6937/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій і бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати з 01 жовтня 2016 року пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та виплатити заборгованість за період, починаючи з 01 жовтня 2016 року на рахунок, відкритий нею раніше у Публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.12.2021 № 0500-1502-8/130711 в якому, зокрема зазначено, що на виконання судового рішення від 06.10.2017 по справі №243/6937/17 позивачу поновлено виплату пенсії з 01.07.2018 та були нараховані пенсійні виплати за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року в розмірі 40323,11 грн. Пенсійні виплати за минулий період будуть виплачені на умовах окремого порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Спір між сторонами щодо розміру заборгованості з пенсійних виплат за спірний період відсутній.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382,383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19.

Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати заборгованості з пенсії з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року та стягнення нарахованої суми пенсії за цей період стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 243/6937/17.

Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги в цій частині стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту «визнання протиправною бездіяльності щодо виплати заборгованості з пенсії з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року та стягнення нарахованої суми пенсії за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року» - є одним із способів виконання постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі №243/6937/17.

Отже, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст. ст. 382,383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відтак, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати заборгованості з пенсії з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року та стягнення нарахованої суми пенсії за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19.

Керуючись статтями 140, 238, 239, 241, 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 200/414/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати заборгованості з пенсії з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року та стягнення нарахованої суми пенсії за період з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повний текст ухвали складено 14 червня 2022 року.

Суддя С.В. Ушенко