Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 163/518/22
Провадження № 1-кп/163/116/22
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
15 червня 2022року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Павлуся О.С..
з участю секретаря Семенюк К.М.,
прокурора Хомича О.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Кривошея А.М.,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 62021140020000019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України,
в с т а н о в и в :
Прокурор подав письмове клопотання про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці.
Клопотання обґрунтував наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 2 до 5 років, а тому є підстави вважати, що він може залишити місце проживання, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі посадових осіб Волинської митниці, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, встановленню правдоподібності та достовірності фактичних обставин, не прибувати на виклики суду, затягувати строки судового розгляду. Вважає, що запропонований запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних рішень, а також унеможливить спроби перешкоджати судовому розгляду даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кривошей А.М. проти клопотання заперечили, вважаючи його безпідставним з огляду на недоведеність існування наведених прокурором ризиків.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд дійшов такого висновку.
З реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 30 вересня 2021 року обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 30 листопада.
В суд обвинувальний акт надійшов 02 травня 2022 року, тобто після закінчення строку дії указаного запобіжного заходу.
Згідно із ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
За змістом ч.3 ст.176, ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Із числа наведених прокурором ризиків суд вважає доведеним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Для такого висновку, на думку суду, слугує міра покарання за один із злочинів, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, а також надто значна сума заявленого до нього цивільного позову, що у своїй сукупності може спонукати його до переховування від суду з метою уникнення від такої можливої для нього відповідальності.
Доказів того, що обвинувачений порушував умови попереднього обраного відносно нього аналогічного запобіжного заходу або не виконував певні процесуальні рішення слідчого чи прокурора після закінчення терміну дії цього запобіжного заходу або ж певним чином перешкоджав руху кримінального провадження, у тому числі після надходження обвинувального акту до суду, дійсно не встановлено, проте з огляду на вищенаведене такі обставини беззаперечно не спростовують існування вищенаведеного ризику.
Стосовно інших ризиків, то суд вважає, що їх існування прокурором не доведено, у тому числі з огляду на дані про особу обвинуваченого.
У зв`язку з наведеним вбачаються підстави для застосування до обвинуваченого найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що дасть можливість запобігти доведеного у справі ризику.
Керуючись ст.ст.181, 194, 331, 372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62021140020000019 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 протягом двох місяців до 15 липня 2022 року включно виконувати такі обов`язки:
- прибувати до Любомльського районного суду за викликом;
- не відлучатись за межі Волинської області без дозволу суду;
- повідомляти прокурора у провадженні та Любомльський районний суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ОСОБА_1 особистого зобов`язання покласти на прокурора.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : суддя О.С.Павлусь
Судове рішення № 104769747, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 15.06.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 163/518/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: