Рішення № 10476289, 29.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/19429.04.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю " БЛАГОБУД"

до           Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього

про                     стягнення 158 843, 34 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Литвиненко М.В. (дов. № 55 від 15.03.10)

Від відповідача представники –Поліщук Ю.В. (дов. № 435 від 11.02.10 )

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 122557,82 грн. заборгованості за договором субпідряду № 0707/04-08 від 07.07.2008р. та 31007,13 грн. збитків від інфляції, 5278,39 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/194, розгляд справи призначений на 29.04.2010р.

У судове засідання, призначене на 29.04.2010р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні подав документи по справі, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що у зв’язку з тим, що позивачем не було виконано весь обсяг робіт у встановлені договором строки, відповідач відмовляється від виконання свого зобов’язання по оплаті вже виконаних позивачем робіт, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

При цьому відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що розмір збитків від інфляції складає 29281,66 грн.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

07.07.2008р. між ВАТ трест «Київміськбуд-1»- «генпідрядник»та ТОВ «БЛАГОБУД»- «субпідрядник»був укладений договір субпідряду № 0707/04-08 (надалі - договір), відповідно до п1.1 якого «субпідрядник»прийняв на себе виконання якісно і у встановлені строки комплексу робіт по внутрішньому оздобленню приміщень на об’єкті за адресою: Гонти буд.7 м.Київ (5 поверхів).

Згідно з п.1.2 договору, договірна вартість, що доручається «субпідряднику»орієнтовно склала 343486,40 грн., у т.ч. ПДВ, з них: на виконання штукатурних робіт склала 342558,00 грн., у т.ч. ПДВ; на виконання робіт по монтажу та демонтажу металевих стояків склала 928,40 грн., у т.ч. ПДВ.

Сторони погодили, що договірна вартість є орієнтовною і коригується за фактично виконані обсяги робіт, а також при зміні проектних рішень будівництва.

Умовами договору сторони передбачили, що «генпідрядник»протягом 5-ти робочих днів оформляє довідку по ф.КБ-3 та акти виконаних робіт ф.КБ-2в з моменту пред’явлення їх «субпідрядником»(п.4.1 договору).

Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі підписаних довідки ф. КБ-3 та актів виконаних робіт ф.КБ-2в, які обраховуються згідно з ДБН Д1.1-1-2000 (із внесеними змінами та доповненнями) виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів (п.4.2 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що термін дії договору –7 липня до 30 вересеня, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Сторонами за договором були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт № 1-9 за вересень 2008р.на суму 213645,60 грн., № 2-9 за вересень 2008р. на суму 928,80 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на суму 214574,40 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за надані послуги генпідряду «субпідрядник»щомісячно сплачує «генпідряднику»3,27 % від вартості виконаних робіт без урахування ПДВ, крім того 20% ПДВ від суми за послуги генпідряду шляхом вирахування з вартості виконаних робіт при розрахунках, вказаних у ф.КБ-3.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного позивач просив суд стягнути з відповідача 122557,82 грн., за вирахуванням витрат за надані послуги генпідряду в розмірі 7016,58 грн. та частково проведеної відповідачем оплати виконаних робіт в розмірі 85000,00 грн., протилежне не доведено відповідачем.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В обгрунутвання своїх заперечень відповідач послався на те, що згідно п.1.2 договору, договірна вартість робіт склала 343486,40 грн., у т.ч. ПДВ, однак позивач виконав роботи лише на суму 214574,40 грн. Таким чином, загальна сума невиконаних позивачем робіт склала 128912,00 грн.

За таких обставин, у зв’язку з тим, що позивачем не було виконано весь обсяг робіт у встановлені договором строки, відповідач відмовляється від виконання свого зобов’язання по оплаті вже виконаних позивачем робіт, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Однак, з такими твердженнями відповідача неможливо погодитися, оскільки, по-перше, пунктом 1.2 договору передбачено, що договірна ціна є орієнтовною та згідно з абз. 2 вказаного пункту, сторони погодили, що договірна вартість коригується за фактично виконані обсяги робіт.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Крім того, частиною 4 ст. 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією сплатити заборгованість за виконані позивачем роботи (претензія № 48 від 08.02.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.02.2010р. знаходяться в матеріалах справи).

У відповідь відповідач просив позивача надати йому повний перелік завірених копій актів виконаних робіт, укладених згідно договору субпідряду № 0707/04-08 від 07.07.2008р. та здійснити звірку взаєморозрахунків (копія листа № 335 від 17.02.2010р. знаходиться в матеріалах справи).

Позивач направив відповідачу акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2007р. по 10.03.2010р., що підтверджується описом вкладення від 11.03.2010р. Відповідач вказаний акт звіряння взаємних розрахунків не підписав, мотивоване обґрунтування, в разі з’ясування розбіжностей в сумах і документальні підтвердження своїх позицій не надав.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків у повному обсязі суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить, з урахуванням пояснень позивача, 122557,82 грн. Відповідач не довів протилежне.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 122557,82 грн. заборгованості за договором субпідряду № 0707/04-08 від 07.07.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 31007,13 грн. збитків від інфляції, 5278,39 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані роботи виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору субпідряду №0707/04-08 від 07.07.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що розмір збитків від інфляції складає 29281,66 грн., відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 5278,39 грн. зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 5278,39 грн. правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з жовтня 2008р. по березень 2010р. підлягає задоволенню частково в сумі 29291,32 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 122557,82 грн. основного боргу, 29291,32 грн. збитків від інфляції, 5278,39 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 157127,53 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 525, 526, 530, 625, 837, 849, 875 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 42, 32, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (04209, м.Київ, вул. Лебединська, 6; код 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " БЛАГОБУД" (03067, м.Київ, вул. Виборзька, 94; код 33051502) 122557 (сто двадцять дві тисячі п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 82 коп. основного боргу, 29291 (двадцять дев’ять тисяч двісті дев’яносто одну) грн. 32 коп. збитків від інфляції, 5278 (п’ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 39 коп. трьох відсотків річних, 1571 (одну тисячу п’ятсот сімдесят одну) грн. 28 коп. державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 31.05.2010р.