Рішення № 10476268, 19.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/14719.05.10 За позовом          Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз», м. Київ

про          стягнення суми 9600 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Новикова А.В. –пред. по довір.

Від відповідача Трунов О.М. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 9 600 грн. штрафних санкцій за поставку неякісної продукції прийнятої від відповідача-постачальника згідно договору № ПР/НХ-08872/НЮ від 08.08.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.04.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій заперечував, посилаючись на помилки у розрахунку штрафу. Крім того, у відзиві на позов відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності. Заявлене клопотання про застосування строку позовної давності визнано судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Заміну неякісної продукції вважає постачальник провів з етичних міркувань .

Ухвалою суду від 21.04.2010р. згідно с.77 ГПК України розгляд справи було відкладено для надання додаткових доказів по справі на 19.05.2010р.

19.05.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав уточнений зменшений розрахунок вимог позову, який залучений до матеріалів справи.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до Договору поставки № ПР/НХ-08872/НЮ від 08.08.2008р. (надалі - Договір) укладеного між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, останнім було здійснено поставку фрикційних гасників типу ГФ 62.30 в кількості 100шт. за ціною 1500грн. з ПДВ за штуку. Факт отримання продукції підтверджено представниками позивача та відповідача у судовому засіданні та не потребує додаткового дослідження цих обставин.           Позивач повністю оплатив вартість вантажу.

          Відповідно до п. 2.1 Договору, якість товару ( точніше продукції але у договорі називається товаром ) , який поставляється за даним Договором повинна відповідати вимогам ГОСТу 24.149.03-89.

          Згідно Акту №11 від 15.05.2009р. та висновку №11 від 15.05.2009р. позивачем було проведено приймання продукції по комплектності (кількості) та якості, відповідно до якого продукція не відповідає ГОСТу, кресленню, нормативній документації та не може бути прийнята до експлуатації на залізниці (оригінали зазначених документів розглянуті у судовому засіданні, копії залучені до матеріалів справи).

          Телеграмою №1365 від 15.05.2009р. позивачем було повідомлено відповідача про виявлення недоліків та необхідність відрядження уповноваженого представника відповідача для складання акту №5 (форма 3 - вторинний).

          04.06.2009р. уповноваженими представниками сторін було складено акт та виявлено наступні недоліки продукції . Згідно п.35 креслення відсутнє, що не відповідає п.2.8 Договору, відповідно до п.38 плити гасників різних розмірів, характер їх виготовлення не в умовах заводу, гумово-металевий пакет має сліди вторинного використання, у зв’язку з чим гасники фрикційні типу ГФ 62.30 підлягають заміні у кількості 32шт.

          Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за постачання товарів неналежної якості, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару. Відповідно до п.8.4 Договору Постачальник в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну дефектного товару на якісний товар.

          Відповідачем було замінено неякісний товар із порушенням встановлених вищезазначеним п.8.4 Договору строків, про що свідчать Акти заміни від 09.07.2009р. (копії яких залучені до матеріалів справи).Зазначені дії відповідач пояснює як такі ,що направлені на збереження господарських відносин сторін , а не як факт визнання та виправлення недоліків .

          Згідно ст. 5 ГПУ України з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію №НХЮ-3/5 від 22.06.2009р., яка була повернена позивачу, оскільки відповідач не знаходився за вказаною адресою, про що свідчить поштовий конверт.

14.10.2009р. позивачем повторно направлено претензію №НХЮ-3/5 від 22.06.2009р., яку отримав відповідач, про що свідчить поштове повідомлення.

          Згідно ст. 7 ГПК України термін розгляду претензії складає один місяць з моменту отримання претензії.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного врегулювання.

          Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів долучені до матеріалів справи та приймаються судом, як належні докази невиконання відповідачем договірних зобов’язань.

          У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на проведення заміни неякісного товару з етичних міркувань, зазначене твердження визнано судом необґрунтованим та не може бути прийняте судом до уваги.

          Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 231 ГК України за порушення умов зобов’язання щодо якості товарів стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наданим уточненим розрахунком позивача на суму 8000 грн..

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача . (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18-а, код ЄДРПОУ 31172103) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49006, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., 132 (сто тридцять дві) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 31 травня 2010 р.