Рішення № 10475964, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/12328.04.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артфікс"

про стягнення 165154,88 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Цибенко В.В. –дов. № 20 від 19.01.2009 р.

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Артфікс" 138435,96 грн. заборгованості за договором лізингу, 8767,59 грн. збитків від інфляції, 2176,73 грн. 3% річних, 15774,60 грн. штрафу, 1651,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.03.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/123, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 25.03.10.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.03.10 та 08.04.10 розгляд справи відкладався на 08.04.10 та 28.04.10 відповідно, через неявку представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином були повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомили.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті та оцінивши докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Артфікс” (надалі - відповідач) було укладено договір фінансового лізингу від 30.05.08 № 01-112/08-обл (надалі - Договір).

Відповідно до умов договору Позивач 09.06.2008р. за Актом приймання-передачі передав Відповідачу у фінансовий лізинг Майно вказане в Специфікації (додаток № 2 до Договору).

Відповідач в свою чергу зобов'язався в т.ч. своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане Майно відповідно до Графіку платежів (додаток № 1 до Договору) та умов ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору).

Свої зобов'язання Позивач належним чином виконав повністю, однак Відповідач не виконує свої фінансові зобов'язання, має хронічну прострочену заборгованість, чим порушує умови Договору та законодавства України.

Станом на день розгляду справи розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 138435,96 грн.

Незважаючи на неодноразові звернення Позивача погасити заборгованість, Відповідачем не застосовуються заходи щодо погашення простроченої заборгованості і розмір її постійно збільшується.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати лізингових платежів судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору оперативного лізингу № 01-112/08-обл від 30.05.08 р. в розмірі 138435,96 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та пеню.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно п. 7.2.1. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження Предмету лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами.

Предмет лізингу згідно акту приймання-передачі був переданий Відповідачу 09.06.2008р., проте за третій та четвертий квартали 2009 р. звіти в установленій формі Відповідач не надав.

Відповідно до п. 4.2.5. Договору, за порушення умов п. 7.2. Загальних умов Договору Лізингоодержувач несе відповідальність, а саме сплачує Лізингодавцю штрафні санкції: штраф у розмірі 5 (п'яти) відсотків від загальної вартості Предмету лізингу, вказаної в Специфікації, за кожен випадок такого порушення.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить –8767,59 грн., 3% річних –2176,73 грн. грн. штрафу –15774,60 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 8767,59 грн., 3% річних в розмірі 2176,73 грн. та штрафу у розмірі 15774,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артфікс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 41; код ЄДРПОУ 32620736) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; код ЄДРПОУ 30575865) 138435 (сто тридцять вісім тисяч чотириста тридцять п’ять), 96 грн. заборгованості за договором лізингу, 8768 (вісім тисяч сімсот шістдесят вісім), 59 грн. збитків від інфляції, 2176 (дві тисячі сто сімдесят шість), 73 грн. 3% річних, 15774 (п’ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири), 60 грн. штрафу, 1651 (одна тисяча шістсот п’ятдесят одна), 55 грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя                                                                                           І.Д. Курдельчук

Дата підписання: 31.05.10