Рішення № 10475875, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/12920.04.10

За позовом Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами

до Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест"

про стягнення боргу та неустойки 26023,08 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – не з'явились,

від відповідача –не з'явились.

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 21910,00 грн., пені в сумі 4134,53 грн., штрафу у сумі 1095,50 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 260,23 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 236,00 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.03.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/129, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 25.03.10.

У судовому засіданні 25.03.10 09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.10 розгляд справи відкладено на 20.04.10, через неявку представника відповідача.

Відповідач у судове засідання вдруге не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адреси вказану у позовній заяві: 01148, м. Київ, вул. Т. Строкача, 1 та 01013, м. Київ, вул. Промислова, 1.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

28.05.08 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 166 про відшкодування витрат електричної енергії, відповідно до якого Відповідач зобов'язувався відшкодувати Позивачу витрати за фактично спожиту електроенергію на час проведення будівельних робіт, на території Клінічної лікарні “Феофанія” Державного управління справами.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1 Договору, кількість електроенергії, що надається Постачальником та використовується Відповідачем, визначається за показниками електричних лічильників відповідно до додатоку № 1 “звіт про використану електричну енергію лікувального корпусу №2, харчоблоку №2, компресорної станції і дизельної станції за адресою вул. Заболотного, 21.” (далі - Додаток №1) до Договору. Відповідно до п. 3.6 Договору, Позивач щомісячно направляє Відповідачу рахунок-фактуру, акти приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг), для оплати за надані йому послуги. Відповідач у 5 денний термін з дня отримання платіжного документу проводить оплату шляхом переказу грошових коштів, на розрахунковий рахунок постачальника. За період з липня місяця 2008 року по квітень місяць 2009 року. Відповідач належним чином сплачував грошові кошти за електроенергію. У травні місяці 2009 року Відповідачу було направлено Акт виконаних робіт № НР-0000121 від 30 квітня 2009р., та рахунок № НР-0000121 від 30 квітня 2009 р. на оплату наданих послуг за квітень місяць 2009 року де вказано розрахунок суми за спожиту електричну енергію. Сума оплати за надані послуги згідно Додатку № 1 та акту виконаних робіт становить 21910,00 грн. Відповідно до п. 3.3 договору споживач розраховується за надані послуги впродовж 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання платіжних документів.

Відповідачем всупереч умовам договору вищезазначені документи не підписав, вмотивованої відмови не надано, кошти не сплачено.

13.10.09. на адресу Відповідача було направлено претензію про відшкодування витрат за електричну енергію за квітень місяць 2009 р. на суму 21910,00 грн., проте зазначена претензія залишена відповідачем без уваги.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест" перед Клінічною лікарнію "Феофанія" Державного управління справами становить 21910,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Клінічною лікарнію "Феофанія" Державного управління справами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно п.2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продажі, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості електричної енергії (п.3.3), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриману електричну енергію не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 21910,00 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 21910,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати електричної енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3017,58 грн. та штраф у сумі 1095,50 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань підлягають задоволенню у сумі 2266,94 грн. з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 4.2 договору визначено, що за безпідставну від оплати послуг, відповідач сплачує штраф у розмірі 5 % від неоплаченої суми.

Зважаючи на вищевикладене господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київбудінвест" (01148, м. Київ, вул. Т. Строкача, 1, код ЄДРПОУ 21507855), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 21, код ЄДРПОУ 05415792) 21910 (двадцять одна тисяча дев’ятсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 1095 (одна тисяча дев’яносто п’ять) грн. 50 коп. –штрафу, 2266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 94 коп. - пені, 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук

Дата підписання: 31.05.10