Рішення № 104756707, 13.06.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2022 року м.ЧернігівСправа № 620/2853/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, в якому просить:

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час у період проходження ним служби в підрозділах ГУНП в Чернігівській області за весь час проходження ним такої служби, а саме з 07.11.2015 по 12.10.2021;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», за період з 01.02.2021 по день звільнення 12.10.2021;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - не отриману при звільненні компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку учасника бойових дій з 02.05.2015 по день звільнення 12.10.2021.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.02.2022 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановленовідповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, вважає доводи позовної заяви необґрунтованими нормами матеріального права та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, що викладені в відзиві на позов.

Судове засідання проводилось у порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в Головному управління Національної поліції України в Чернігівській області з 07.11.2015 по 18.10.2021 та брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у період, з 02.04.2015 по 01.05.2015, що підтверджується копією довідки про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також має статус учасника бойових дій і право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 24.09.2015 УМВС України в Чернігівській області (а.с.12,14,15).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області від 12.10.2021 №345, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП) 18.10.2021 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», в якому зазначено, що позивачем:

невикористана додаткова оплачувана відпустка, як учасника бойових дій, за 2017 рік складає 14 календарних днів;

невикористана додаткова оплачувана відпустка, як учасника бойових дій, за 2018 рік складає 14 календарних днів;

невикористана додаткова оплачувана відпустка, як учасника бойових дій, за 2019 рік складає 14 календарних днів.

невикористана додаткова оплачувана відпустка, як учасника бойових дій, за 2020 рік складає 14 календарних днів. (а.с.13)

Вважаючи, що відповідач не в повному обсязі нарахував та виплатив позивачу грошове забезпечення та компенсацію за невикористані додаткові оплачувані відпустки, останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Службовий час поліцейських регулюється статтею 91 Закону № 580-VIII.

За приписами статті 91 Закону № 580-VIII встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.

Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Частиною першою статті 94 Закону №580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно частин 1 та 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі- Постанови №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988, визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII, Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок №260).

Згідно пункту 5 Розділу І вказаного Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Отже виплата доплати за службу в нічний час здійснюється на підставі довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку до Порядку №260.

Судом встановлено, що згідно інформації, наданої УФЗБО ГУНП в Чернігівській області (фінансова служба) ОСОБА_1 , на підставі наданих підрозділом довідок несення служби в нічний час, нарахована доплата за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 18.10.2021 за 196 годин в сумі 955,53 грн та виплачена в зазначений період разом з грошовим забезпеченням в повному обсязі.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зауважує, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ним відпрацьовано більше 196 годин в нічний час в період, з 07.11.2015 по 18.10.2021.

Отже позивачем не доведено суду, що відповідачем йому було не вірно нарахована та виплачена доплата за службу в нічний час у період проходження ним служби, з 07.11.2015 по 12.10.2021.

Крім того, з відповіді № 564/124/21/01/2022 від 06.06.2022 на запит спеціаліста ВПЗ ГУНП в Чернігівській області, УФЗБО ГУНП в Чернігівській області повідомило, що надати інформацію про несення служби ОСОБА_1 у нічний період з 07.11.2015 по дату звільнення не має можливості, в зв`язку з тим, що вона знищена згідно акту знищення від 24.02.2022 №387/124/21/01-2022 в зв`язку з веденням військового стану та початком бойових дій на території України.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час у період проходження ним служби в підрозділах ГУНП в Чернігівській області за весь час проходження ним служби у період з 07.11.2015 по 12.10.2021, задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.

Щодо нарахування доплати за несення служби, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова № 375) суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Постанови №375 встановлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Зі змісту вищевикладеного вбачається, що доплата проводиться не всім поліцейським, а саме тим, які безпосередньо забезпечують життєдіяльність населення і мають безпосередній контакт з ним. Для проведення вказаної доплати, безпосередніми керівниками формуються відповідні списки, де відображаються кількість днів несення служби в таких умовах. Наприклад, працівник штабу чи кадрової служби в такий список не буде внесений, бо його функціональні обов`язки не передбачають безпосередньою участь у забезпеченні життєдіяльності населення.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Водночас необхідно зауважити, що відповідно до пункту 5 Постанови №375 Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Судом встановлено, що позивач проходив службу на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, але відповідно до інформації УФЗБО ГУНП в Чернігівській області, викладеної у відповіді №564/124/21/01/2022 від 06.06.2022, надати інформацію щодо списків поліцейських, яких зазначили при формуванні потреби в коштах для встановлення додаткової доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 з лютого 2021 року по жовтень 2021 року ГУНП в Чернігівській області не має можливості, в зв`язку з тим, що вони знищені згідно акту знищення від 24.02.2022 року № 387/124/21/01-2022 в зв`язку з веденням військового стану та початком бойових дій на території України.

Проте суд зауважує, що згідно листа Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області від 17.01.2022 №21/С-9аз ОСОБА_1 виплачена додаткова доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 в сумі 40225,61 грн, в тому числі за березень 2020 року - 3489,97 грн, квітень 2020 року - 5409,45 грн, травень 2020 року - 5409, 45 грн, червень 2020 року 5642,18 грн, липень 2020 року 711,78 грн, серпень 2020 року 4168,95 грн, вересень 2020 року 5619,03 грн, жовтень 2020 року 5619,03 грн, січень 2021 року 4155,77 грн (а.с.20).

Отже позивачем не доведено суду, що відповідачем йому було не вірно нарахована та виплачена додаткова доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 у спірний період проходження ним служби.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача про нарахування доплати за несення служби, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування та виплати позивачу не отриману при звільненні компенсацію за невикористані додаткові оплачувані відпустку як учаснику бойових дій за період, з 02.05.2015 по 12.10.2021, суд зазначає наступне.

Згідно зістаттею 92 Закону№580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Статтею 93 Закону №580-VIII та пунктом 8 розділу ІІІПорядку № 260 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відповідно до статті 93 Закону №580-VIII тривалістьвідпусток поліцейського обчислюється щодобово. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Статтею 4 Закону України від 05.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено наступні види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно достатті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначенийЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно доЗакону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Відповідно до пункту 12 статті 12 Закону України від 02.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-XII) учасники бойових дій мають пільгу у вигляді одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських врегульовано Постановою №988 таПорядком №260, який застосовується з дня набрання чинностіЗаконом № №580-VIII.

Приписами пункту 8 розділу III Порядку №260 визначено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

ПоложеннямиЗакону №580-VIII визначені підстави та умови отримання відпустки поліцейськими. При цьому положеннями цьогозаконуне передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.

Право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права.

Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону №580-VIII.

Системний аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Отже законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яку він уже отримав в попередньому календарному році, водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

З огляду на відсутність правового врегулювання питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) і Закону №504/96-ВР.

Так відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

З аналізу викладених норм вбачається, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченоїстаттею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Вказаний висновок підтверджено і постановою Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19.01.2021 в справі №160/10875/19, в якій Верховний Суд відступив від правового висновку, сформованого в судових рішеннях у справах №818/1276/17, №820/5122/17, №808/2122/18, №825/1038/16 і вважає правильним правовий висновок, який було викладено у постанові від 23.10.2019 у справі №826/8185/18.

Зі змісту наказу відповідача від 12.10.2021 №345о (а.с.13) випливає, що позивач при звільненні зі служби в поліції мав право на отримання грошової компенсації за невикористані ним додаткові відпустки, як учаснику бойових дій лише за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористані ним додаткові відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до положеньстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України,враховуючи відсутність судових витрат позивача, їх розподіл не здійснюється.

Керуючись статтями139,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області (пр-т Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 40108651).

Суддя В.В. Падій