Рішення № 104756589, 14.06.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 року № 520/28723/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмові у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, як особі рядового складу після укладення першого контракту, в розмірі 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як особі рядового складу після укладення першого контракту, в розмірі 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, в сумі 14096,00 гривень;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмові у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, при звільненні в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за три повних календарних років служби;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 щодо виплати позивачу одноразову грошової допомогу, при звільненні в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за три повних календарних років.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач 17 січня 2018 року вступив на військову службу за контрактом у військову частину НОМЕР_2 , терміном 3 роки. Військове звання за яким позивач проходив службу сержант. При цьому контракт було укладено вперше, однак не отримав одноразову грошову допомогу яка виплачується військовослужбовцям. Після звільнення з військової служби, 15 березня 2021 року позивача виключили із списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідно до підпункту «а`п.2ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військовий службу», час служби у календарному обчисленні 03 роки 01 місяць 28 днів. Крім того, позивач не отримав одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за три повних років.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, у якому просить в задоволені позовних вимог відмовити, зокрема зазначивши, що позивача було зараховано до військової частини до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» , тому грошова допомога не виплачувалаяь.Крім того у відзиві зазначено, що при звільненні позивачу було нарахована одноразова грошова допомогу в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за три повних календарних років , яких він служив в сумі 17856,00грн.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_4 , позивач з 31.08.2006року по 06.11.2015року, проходив службу в органах внутрішніх справ в управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Харківській області. З 07.11.2015року по 12.12.2017року прийнятий на службу до органів поліції. 17.01.2018 року позивач був прийнятий на військову службу за контрактом, 15.03.2021 року звільнений з військової служби за контрактом у запас збройних сил України, що підтверджено витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 15.03.2021року за № 49. Після звільнення позивачу не була виплачена одноразова грошова допомога після укладення першого контракту. Не погодившись с діямі відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII. Абзацом 1 частини 1 статті 9 цього Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. У відповідності до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 встановлено виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в та

На виконання статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Міністерством оборони України 07 червня 2018 року прийнято наказ №260, яким затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі по тексту - Порядок № 260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.1 розділу ХХІІ Порядку № 260, одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов`язків за цими посадами. Пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку № 260 визначено, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира. З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що виплата одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на проходження військової служби особам, які приймаються, зокрема, на посади рядового складу, здійснюється за рапортом військовослужбовця у разі одночасного дотримання наступних умов: - контракт укладено вперше; - контракт укладено строком на 3 роки. При цьому відповідно до п. 4 розділу XXII Наказу № 260, одноразова грошова допомога не виплачується: особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу; особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу; особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходит

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач у період з 31.08.2006року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ в управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Харківській області. З 07.11.2015року по 12.12.2017року був прийнятий на службу до органів поліції. Тобто під час підписання контракту 17.01.2018 року з військовою частиною НОМЕР_2 , на проходження військової служби у збройних силах України , позивач є таким, що раніше вже проходив службу у правоохоронних органах та був звільнений з неї.

Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права на нарахування та виплату одноразової грошової допомоги. А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 по відмові у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення першого контракту, відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь позивача одноразову грошову допомогу військовослужбовцям після укладення першого контракту, відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно позовної заяви, щодо виплати позивачу одноразову грошової допомогу, при звільненні в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за три повних календарних років , яких він служив, суд зазначає наступне

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі Постанова № 889) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Враховуючи викладене, даною постановою Кабінету Міністрів України передбачено виплату вказаним у ній категоріям військовослужбовців, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка має постійний щомісячний характер та у відповідності до положень пункту 2 статті 9 Закону №2011-XII включається до складу грошового забезпечення даних осіб.

Як вбачається з наданого до суду розрахунку грошового забезпечення при звільненні з військової служби, сержанту ОСОБА_1 був зроблений перерахунок грошового забезпечення та розрахунок вихідної допомоги при звільненні з якого вбачається , що ОСОБА_1 була нарахована одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 3 календарних роки служби в сумі 17856,00грн., та премія за березень 2021року у сумі 1959,68грн., грошовою компенсацією за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у сумі 22220,80грн., що становить 42036грн. Зазначені виплати перераховано на картковий рахунок в сумі 41405,93грн.. Доказів спростовуючи ці виплати позивачем не надано, а тому у суда немає підстав у задоволені зазначених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування судового збору в порядку ст. 139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.