Рішення № 104756034, 14.06.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 536/2014/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №536/2014/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В:

22.11.2021 до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , заявлений до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн по справі про застосування адміністративно-господарського штрафу №189630 від 04.10.2021.

Мотивуючи свої вимоги ОСОБА_1 вказує на обставини порушення службовими особами відповідача порядку проведення перевірки додержання вимог законодавства про транспорт в частині встановлення факту перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів. Зауважує, що вагове обладнання не забезпечує поосьове зважування, як і зважування за фактичною масою вантажного транспортного засобу, оскільки величини похибки між зважуванням за талоном №2642 від 19.08.2021 та талоном №2644 від 19.08.2021 становить значно більше ніж 2%.

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24.11.2021 адміністративну справу №536/2014/21 передано до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку ч. 2 ст. 20 КАС України без вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, після чого залишено без руху.

Іншою ухвалою від 10.01.2022 суд продовжив ОСОБА_1 строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву від 21.02.2022 представник Укртрансбезпеки зазначив, що під час проведення рейдової перевірки інспекторами Укртрансбезпеки встановлено факт порушення з боку ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме - абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" внаслідок надання послуг з перевезення вантажів без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України. Звертає увагу на те, що відповідно до постанови КМУ від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" нарахування плати на проїзд автомобільними дорогами загального користування здійснюється незалежно від типу вантажу. Стверджує, що повідомлення про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 04.10.2021 направлялося позивачу завчасно (а.с. 39-44).

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

19.08.2021 співробітниками Укртрансбезпеки на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 16.08.2021 по 22.08.2021 (а.с. 51) та відповідно до направлення на рейдову перевірку від 16.08.2021 №011794 (а.с. 49) на 712 км автомобільної дороги Н-08 "Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь" здійснювалася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників на предмет дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил надання послуг пасажирським та вантажним автомобільним транспортом.

Під час рейдової перевірки уповноваженими особами відповідача був зупинений транспортний засіб марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , напівпричіп SCHMITZ S01, номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_1 , керування яким здійснював водій ОСОБА_1 .

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю встановлено факт перевищення транспортним засобом вагових обмежень, а саме: навантаження на строєну вісь 22,75 т при допустимих 22,00 т, що зафіксовано в довідці №046173 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акті №0059126 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.08.2021 (а.с. 57-58).

Крім того працівниками Укртрансбезпеки був складений акт №270232 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.08.2021, яким зафіксовано факт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових обмежень при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с. 47).

Водій ОСОБА_1 зі змістом акту був ознайомлений під підпис, де зазначив про свою незгоду з постановою, оскільки "вантаж розміщений згідно схеми".

Повідомлення про призначення розгляду справи на 04.10.2021 (а.с. 48) від 20.09.2021 направлено відповідно до списку №4140 згрупованих поштових відправлень (а.с. 54) рекомендованим листом з повідомленням про вручення згідно з трек-кодом 36000808530021 на зареєстровану за суб`єктом господарювання адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) та вручено адресату.

04.10.2021 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №189630 в сумі 1700,00 грн, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт") (а.с. 46).

Не погодившись із правомірністю постанови №189630 від 04.10.2021, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (Порядок №1567, в редакції, чинній на момент проведення перевірки), відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Стаття 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" визначає, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Приписами частин 1 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування врегульовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою КМУ від 27 червня 2007 р. № 879 (надалі - Порядок № 879).

За визначеннями наведними у п.п. 2, 3, 4 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку № 879).

За змістом пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно з пунктами 21 та 22 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 2344-ІІІ, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абз. 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом пунктів 25, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення рейдових перевірок, а також здійснення габаритно-вагового контролю, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів великовагових та великогабаритних транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Як слідує зі змісту акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0059126 (а.с. 58) та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №046173 (а.с. 57), в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO модель FH12 д.н.з. НОМЕР_5 , напівпричіп SCHMITZ S01, номерний знак НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_1 , встановлено факт перевищення вагових обмежень, а саме: навантаження на строєну вісь ТЗ 22,75 т при допустимих 22 т.

Аргументуючи факт незаконності оскаржуваної постанови, позивач з посиланням на пункт 9 наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування" №255 від 28.07.2016 вказує на те, що вагове обладнання не забезпечує поосьове зважування, як і зважування по фактичній масі вантажного транспортного засобу, оскільки величини похибки між зважуванням за талоном №2642 від 19.08.2021 та талоном №2644 від 19.08.2021 становить значно більше ніж 2%.

Оцінюючи такі твердження суд виходить з того, що відповідно до положень пункту 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 0,44 т на строєну вісь, що дозволяє перевізнику самостійно враховувати специфіку вантажу.

Однак, в дослідженому судом випадку навантаження на строєну вісь перевищує гранично допустимі 2%, оскільки навантаження на одиничну вісь транспортного засобу склало 22,75 т замість належних 22 т та допустимого навантаження з урахуванням похибки 22,44 т, при тому що вантаж належить до подільних вантажів (вода мінеральна) та його вага під час перевезення могла бути проконтрольована позивачем під час навантаження транспортного засобу, в тому числі шляхом меншого навантаження вантажу на транспортний засіб та/або закріплення вантажу засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо).

Судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів в ході рейдової перевірки здійснено за допомогою приладу - "Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA", що пройшов оцінку відповідності до ДСТУ ОІМL R134-1:2010, сертифікат відповідності №UА.TR.002.СВ.0310-17 (а.с. 60-61).

Згідно з вимогами статей 73, 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Фактичне перевищення вагових параметрів на 3,41 % підтверджено талоном зважування №2644 від 19.08.2021 (а.с. 59) та зафіксовано в акті №0059126 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 58), довідці №046173 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с. 57).

Тож зважаючи на те, що позивач у спірному випадку є перевізником, який здійснив 16.08.2021 перевезення вантажу автомобілем, та під час перевірки встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм при перевезенні подільного вантажу без відповідного документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, а саме - навантаження на строєну вісь ТЗ 22,75 т при допустимих 22 т, то на переконання суду у відповідача були достатні правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.10.2021 №189630, якою з ОСОБА_1 стягнуто адміністративно - господарський штраф у сумі 1700,00 грн, прийнята Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, обґрунтовано та своєчасно.

Отже, підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на досліджені докази в їх сукупності суд встановив, що з боку відповідача повністю доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним актів індивідуальної дії.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж тридцяти днів з моменту його підписання в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун