Рішення № 104755987, 14.06.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5493/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці Державної митної служби України, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 № UА500020/2022/000026/2, прийняте Одеською митницею Держмитслужби

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларацій митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційної призначення № UА500020/2022/000038, складену Одеською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом за ціною договору до митного оформлення було надано достатньо доказів. Проте, Одеською митницею Держмитслужби, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання, поданої митної декларації та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість товарів визначено за другорядним методом.

Ухвалою суду від 11.04.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

06.05.2022 року від представника відповідача, Одеської митниці Держмитслужби, надійшли письмові пояснення, з огляду на які відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що оскільки, в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

25.08.2021 року між ПП «АЛІБІ» уклало з фірмою «ATLANTIK GIDA TEKSTIL INS NAK SAN VEDIS TIC LTD SТІ» (Туреччина) (Продавець), Контракт №2021-2-TR-l від 25.08.2021 року, відповідно до предмету якого Продавець продає, а Покупець купує товар, надалі іменований «Товар», згідно Специфікацій (Проформа Інвойсів), які додаються до Контракту і є невід`ємними частинами цього Контракту (а.с.24).

На виконання умов зазначеного контракту, фірма ««ATLANTIK GIDA TEKSTIL INS NAK SAN VEDIS TIC LTD SТІ» поставила ПП «АЛІБІ» партію товару:

- Інжир сушений, дата виготовлення (упаковка) 12.2021 року, урожай 2021 року, упакований в картонних ящиках, торгівельна марка «LIZA» вага нетто 3000,00 кг, вага брутто 3438 кг, ціна за 1000 кг 1400 доларів США, загальною вартістю 4200,00 доларів США, 300 ящиків;

- Абрикос сушений (курага), дата виготовлення (упаковка) 12.2021 року, урожай 2021 року, упакований в картонних ящиках, Торгівельна марка «LIZA» вага нетто 10286,4 кг, вага брутто 11278,80 кг, ціна за 1000 кг 1050 доларів США, загальною вартістю 10800,72 доларів США, кількість ящиків 800;

- Фісташка жарена солена, дата виготовлення (упаковка) 12.2021 року, урожай 2021 року, упакований в картонних ящиках по 10 кг нетто, вага нетто 7000 кг, вага брутто 7450 кг, ціна за 1000 кг 58500 доларів США, загальною вартістю 40950 доларів США, 700 ящиків.

Як вбачається з інвойсу №GIB2021000000021 від 15.12.2021 року та специфікації №5 від 10.12.2021 року вартість упаковки включена в вартість Товару, умови поставки: FOB Стамбул, Туреччина.

Загальна вартість поставленого товару 55950,72 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці Держмитслужби 01.10.2021 року надано митну декларацію № UA500020/2022/000853 від 13.01.2022, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом до митного оформлення було надано: зовнішньоекономічний Контракт №2021-2-TR-l від 25.08.2021 року (4104), рахунок-фактура (інвойс) від 15.12.2021 № GIB2021000000021, прайс-лист виробника від 14.12.2021 року, коносамент від 17.12.2021 року №2021/12/ЕХР/004829, сертифікат про походження товару U0732832 від 17.12.2021 року, інформація про позитивні результати проходження фіто-санітарного контролю 8077822 від 11.01.2022 року, видаткова накладна, що підтверджує вартість товару в Україні при продажу №1769 від 27.08.2021 року, видаткова накладна, що підтверджує вартість товару в Україні при продажу №2168 від 01.10.2021 року, рахунок-фактура №2021000025311 від 17.12.2021 року, калькуляція транспортних витрат від 17.12.2021 року; документ про оплату транспортно-експедиційних послуг №35 від 11.01.2022 року, наряд №31 від 10.01.2022 року для вивезу товару з порту від перевізника TOB «КАТРОМ», звіт про зважування від 14.01.2022 року, копія митної декларації країни відправлення №21343100ЕХ00327360 від 17.12.2021 року, висновок про вартісні характеристики товару від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 10.01.2022 року №31.

Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- згідно п.1 розд.2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, Інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, Його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та ло митній території України, розмір тарифної ставки та перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного ваду транспорту, що діяли на дату транспортування товару;

- умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.08.2021 № 2021-2-TFM передбачено, що товар поставляється в кількості, на умовах та по цінам згідно Специфікації (проформи-інвойс). Також покупець здійснює оплату товару згідно Специфікації (проформи- Інвойс), але зазначені документи до митного оформлення не надавались.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати каталоги, специфікації виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.

Декларантом надав до митного органу пояснення щодо виявлених митним органом недоліків та, зокрема, зазначено, що до митного оформлення, серед інших документів, було надано Інвойс GIB2021000000021 від 15.12.2021 року. Вказаний документ містить в собі кількість товару який постачається та визначає його ціну. Також вказаний документ містить в собі терміни оплати товару, а саме 360 днів з дати оформлення ВМД. Саме про цей документ йде мова у наданому до митного оформлення контракті. Також повідомлено, що декларантом надано до митного оформлення вичерпну, передбачену законом, кількість документів які в повній мірі обґрунтовують митну вартість. В зв`язку з наданням вичерпного пакету документів, більше документів надаватись не буде (а.с.23).

Митним органом, за результатами розгляду наданих декларантом документів та пояснень, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 № UА500020/2022/000026/2 та картку відмови в прийнятті митної декларацій митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційної призначення № UА500020/2022/000038.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

Відповідач, в оскаржуваному рішенні зазначив наступне:

1) згідно п.1 розд.2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, Інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки та перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного ваду транспорту, що діяли на дату транспортування товару;

2) умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.08.2021 року № 2021-2-TFM передбачено, що товар поставляється в кількості, на умовах та по цінам згідно Специфікації (проформи-інвойс). Також покупець здійснює оплату товару згідно Специфікації (проформи-Інвойс), але зазначені документи до митного оформлення не надавались.

Суд звертає увагу на те, що пункт 1 зауважень митного органу оскаржуваного рішення не містить зауваження як такого. Митний орган обмежився переліком правових норми та їх змісту не вказавши які з поданих документи містять розбіжності (в чому саме полягає розбіжність) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Між тим, позивачем до митного органу надавались документи на підтвердження фактичних витрат на транспортування такі як: рахунок-фактура №2021000025311 від 17.12.2021 року (3004) та калькуляція транспортних витрат від 17.12.2021 року (3007); документ про оплату транспортно-експедиційних послуг №35 від 11.01.2022 року (3005), наряд №31 від 10.01.2022 року для вивезу товару з порту від перевізника TOB «КАТРОМ» (0787), звіт про зважування від 14.01.2022 року (9000).

В даному випадку, таке зауваження митного органу є формальним і не може слугувати підставою для витребування від декларанта додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Щодо п.2 зазначених в оскаржуваному рішенні недоліків суд зазначає, що п.1 Контракту №2021-2-TR-l від 25.08.2021 року, визначено, що Продавець продає, а Покупець купує товар згідно специфікацій (проформа інвойсів), які додаються до Контракту і є невід`ємними частинами цього Контракту (а.с.24).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В матеріалах справи наявні інвойс від 15.12.2021 року № GIB2021000000021 (0380) та специфікація №5 від 10.12.2021 року (а.с.28-29).

Судом з матеріалів справи встановлено, що до митного органу було надано саме інвойс від 15.12.2021 року № GIB2021000000021, за яким вартість товару складає 55950,72 доларів США та який містить відомості щодо кількості, ваги та вартості товару поданого до розмитнення.

Суд зазначає, що проформа-інвойс (рахунок-проформа) документ, що містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим, не має статусу платіжного документа.

Проформа-інвойс може бути виписана на продукцію, яка ще не відвантажена, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару. Відмінність від основного інвойсу ще й у тому, що деякі дані, наприклад, кількість одиниць, в проформі-інвойсі попередні, і можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення. Також можуть змінитися моделі або артикули деяких виробів, наприклад, ідентичні за змістом і формою, але різні за кольором. Таким чином проформа-інвойс не є власне інвойсом через те, що в ній вказуються попередні дані (наприклад, кількість одиниць товару), які можуть далі змінюватися.

В свою чергу, інвойс це розрахунковий документ, який видається продавцем покупцеві з повною інформацією про поставлений товар. Документ містить перелік поставлених товарів, їхню кількість і ціну, за якою вони були поставлені, формальні особливості товару (колір, вага), умови поставки, відомості про відправника і одержувача, їхні банківські реквізити тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не зазначено як саме вплинуло на митну вартість розмитнюваного товару надання інвойсу з усіма відомостями про поставлений товар та ненадання проформи-інвойс.

На переконання суду, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Суд наголошує, що проформа-інвойс не є тим єдиним документом, що підтверджує митну вартість товару.

Крім того, декларантом до митного органу надано документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2871,00 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову Приватного підприємства «АЛІБІ».

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257-262, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 № UА500020/2022/000026/2, прийняте Одеською митницею Держмитслужби

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларацій митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційної призначення № UА500020/2022/000038, складену Одеською митницею Держмитслужби.

Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АЛІБІ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2871,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль копійок).

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Приватне підприємство «АЛІБІ» (провулок Онілової, 8/10, м. Одеса, 65011; код ЄДРПОУ: 32642097).

Відповідач Одеська митниця Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 14.06.2022 року.

Суддя Н.В. Бжассо