Рішення № 104753336, 13.06.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2022 року Справа№200/460/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Маріупольводоканал" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2022 року позивач, Комунальне підприємство "Маріупольводоканал", подало до суду адміністративний позов до відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки від 14.12.2021 № 283991 про притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., у зв`язку з порушенням ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 14 грудня 2021 року №283991 притягнуто позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. у зв`язку з порушенням ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт. Постанова обґрунтовується тим, що згідно з актом №323136 від 22 листопада 2021 року позивачем допущено порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме у незабезпеченні водія оформленою товарно-транспортною накладною на вантаж - рекламний щит, перевезення якого здійснювалось водієм ОСОБА_1 на автомобілі марки МАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс було укладено договір надання послуг з прокату транспортних засобів №1127 від 08.11.2021. Згідно із заявкою ТОВ Фенікс транспортний засіб державний номер НОМЕР_1 було надано останньому 22.11.2021 з 07-00 години до 16-00 години про що свідчить талон замовника. Враховуючи вищезазначене, позивач жодного відношення до складеного акту проведення перевірки №323136 від 22.11.2021 не має, оскільки транспортний засіб використовувався безпосередньо ТОВ Фенікс. Посилаючись на те, що він не є автомобільним перевізником, позивач вважає що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

За даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 14 січня 2022 року в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті 23 лютого 2022 року о 07:28.

Відповідач у встановлений в ухвалі строк не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки відповідач не надав відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

14 січня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Комунальному підприємству "Маріупольводоканал" належить автомобіль марки МАЗ, реєстраційний номерний НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобі НОМЕР_2 .

08 листопада 2021 року між Комунальним підприємством Маріупольводоканал та Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс було укладено договір надання послуг з прокату транспортних засобів №1127, за умовами якого позивач зобов`язався надати послуги з експлуатації автотранспорту з водієм згідно зі специфікацією, а ТОВ «Фенікс» зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

19 листопада 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс подана заявка на надання техніки за договором №1127 від 08.11.2021.

19 листопада 2021 року Комунальним підприємством Маріупольводоканал та ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс виставлений рахунок на оплату №370 за послуги з експлуатації автотранспорту з водієм.

22 листопада 2021 року Комунальним підприємством Маріупольводоканал на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс оформлений талон замовника.

22 листопада 2021 року Комунальним підприємством Маріупольводоканал оформлений подорожній лист вантажного автомобіля.

22 листопада 2021 року посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складений Акт №323136 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі Акт №323136) щодо порушення 22 листопада 2021 року позивачем статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме незабезпечення водія оформленою товарно-транспортною накладною на вантаж - рекламний щит, перевезення якого здійснювалось водієм ОСОБА_1 на автомобілі марки МАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 .

14 грудня 2021 року постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №283991 стягнуто з Комунального підприємства Маріупольводоканал адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень за порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ), «Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі Положення №103), «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначеноЗаконом №2344-III.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частиною 7статті 6 Закону №2344-IІІпередбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Відповідно до пункту 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далісуб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями39і48 Закону№2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Частиною 1 статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з частиною 2 статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Більш детально правовідносини щодо обсягу документів необхідних для здійснення внутрішніх перевезень вантажів врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207. якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (далі - Перелік № 207).

Згідно з пунктом 1 Переліку №207 для водія юридичної особи або фізичної особи- підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах вимагається наявність таких документів: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2 Переліку №207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб вимагається наявність таких документів: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини першоїстатті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі статтею 787 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договоромпрокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов`язується передати рухому річ наймачеві у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договорупрокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Предмет договорупрокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором (стаття 788 ЦК України).

Як вбачається з вищенаведеного, позивач не підпадає під поняття автомобільний перевізник, і перевезення вантажу 22 листопада 2021 року не здійснював, оскільки08 листопада 2021 року між Комунальним підприємством Маріупольводоканал та Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс було укладено договір надання послуг з прокату транспортних засобів №1127, за умовами якого позивач зобов`язався надати послуги з експлуатації автотранспорту з водієм згідно зі специфікацією, а ТОВ «Фенікс» зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

Таким чином, поняття «власник транспортного засобу» та «автомобільний перевізник» не є тотожними оскільки власник автомобіля за певних умов може бути автомобільним перевізником, проте, у випадку, якщо автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не його власник, відповідальність за Законом №2344-III останній не несе.

Матеріали справи свідчать про те, що 22 листопада 2021 року позивач не був автомобільним перевізником, оскільки в цей день автомобільним перевізником, у розумінні Закону №2344-ІІІ, було ТОВ «Фенікс».

Враховуючи вищевикладене, на момент складення Акту №323136 автомобіль марки МАЗ, реєстраційний номерний НОМЕР_1 , який належить Комунальному підприємству "Маріупольводоканал", знаходився в користуванні ТОВ «Фенікс», тобто позивач не може бути суб`єктом відповідальності за порушення третьою особою вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №283991 від 14 грудня 2021 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки відповідачем у справі виступав її територіальний орган, утворений в установленому порядку.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Комунального підприємства "Маріупольводоканал" (місцезнаходження: 87555, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Соборна, будинок 7, код ЄДРПОУ 03361508) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03135, місто Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №283991 від 14 грудня 2021 року про стягнення з Комунального підприємства Маріупольводоканал адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Комунального підприємства Маріупольводоканал судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складений 13 червня 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко