Рішення № 10475226, 27.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.10 р.                     Справа № 22/153                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр – 3000”, м.Лубни Полтавської області, ЄДРПОУ 30568711,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс”, с.Михайлівка Донецької області, ЄДРПОУ 31468789,

про стягнення 10711,42 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Первіненко Н.О. – довіреність від 30.12.2009 року.

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр - 3000”, м.Лубни Полтавської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс”, с.Михайлівка Донецької області, про стягнення 10711,42 грн., у тому числі 10579,60 грн. основного боргу, 62,42 грн. інфляційних витрат, 69,40 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленої продукції, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, вимоги №124 від 21.07.2009 року з доказами ії направлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 692, 625 Цивільного кодексу України.

На виконання ухвали суду 26.04.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр - 3000” надало акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, податкові і видаткові накладні, а також письмові пояснення по справі від 16.04.2010 року №63, у яких зазначив, що поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” здійснювалась без укладення договорів, за усною домовленістю сторін на підставі видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. На кожну операцію поставки Відповідачу була виписана податкова накладна та виставлений рахунок на оплату.

25.05.2010 року Позивачем також на виконання ухвали суду надано письмові пояснення по справі №84 від 25.005.2010 року, згідно з якими посилання у видаткових накладних на договір №ДО1-000026 від 01.01.2008 року та на договір №ДО1-000034 від 01.01.2009 року є помилковим. Це пов’язано з особливостями роботи бухгалтерської програми. При випісці видаткових накладних на товар Відповідачу комп’ютерна програма «1С:Підприємство» автоматично присвоїла наступний порядковий номер із довідника „Договори з контрагентами”, хоча фактично письмового договору не існувало.

27.05.2010 року Позивачем надані додаткові письмові пояснення щодо відсутності письмових договорів між сторонами, а також щодо відсутності інших усних домовленостей, окрім оформлених наявними в справі видатковими накладними.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов та витребуваних документів суду не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, міститься в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі видаткових накладних, що відповідає нормам статті 181 Господарського кодексу України

Згідно видаткових накладних №4007/2 від 02.10.2008 року, №4156/2 від 15.10.2008 року, №4248/2 від 24.10.2008 року, №4249/2 від 24.10.2008 року, №4273/2 від 27.10.2008 року, №4301/2 від 30.10.2008 року, №4344/2 від 04.11.2008 року, №4393/2 від 10.11.2008 року, №4526/2 від 26.11.2008 року, №4538/2 від 27.11.2008 року, №4569/2 від 03.12.2008 року, №4601/2 від 05.12.2008 року, №4602/2 від 05.12.2008 року, №4624/2 від 11.12.2008 року, №0224/2 від 05.02.2009 року Позивач передав товар загальною вартістю 14071,49грн. Відповідачу. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб та печатками сторін на вказаних документах.

Повноваження особи на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс» підтверджуються довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯПК №753645 від 02.10.2008 року, серії ЯПК №753670 від 15.10.2008 року, серії ЯПК №753688 від 24.10.2008 року, №73 від 05.02.2009 року.

Судом прийнято до уваги пояснення Позивача стосовно того, що посилання у видаткових та податкових накладних на договір №ДО1-000026 від 01.01.2008 року та на договір №ДО1-000034 від 01.01.2009 року є помилковим, оскільки письмових правочинів між сторонами не укладалось.

Суд дійшов висновку про позадоговірний характер даних правовідносин, виходячи з наведеного, а також враховуючи той факт, що довіреності на отримання матеріальних цінностей, видані Відповідачем, містять посилання на рахунки-фактури, які, в свою чергу, не мають посилань на будь-які угоди. Крім того, ці висновки не спростовані в поряку, передбаченому ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що перелічені вище первинні документи підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочини, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач зобов’язується передати у власність Відповідача товар, а останній зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Продавець стверджує, що Покупцем зобов’язання щодо оплати отриманого товару здійснено частково. Дані твердження останнім не спростовано.

До матеріалів справи додано лист №124 від 21.07.2009 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 10579,60грн.

Підтвердженням його направлення є фіскальний чек та поштове повідомлення від 04.08.2009 року про вручення уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс» даного документа.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу та отримання вказаної вимоги Відповідачем 04.08.2009р., строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару за накладними у останнього, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, на дату подання зазначеної позовної заяви є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на визначену суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат становить 62,42грн., 3% річних від суми загального боргу складає 69,40грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі, визначеному Позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр – 3000”, м.Лубни Полтавської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс”, с.Михайлівка Красноармійського району Донецької області, про стягнення 10711,42 грн., у тому числі 10579,60 грн. основного боргу, 62,42 грн. інфляційних витрат, 69,40 грн. 3% річних задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (Донецька область, Красноармійський район, с.Михайлівка, ЄДРПОУ 31468789, р/р26009118476000 у ДОД Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехценрт - 3000” (37500, Полтавська область, м.Лубни, вул.І.Франка, 1 ЄДРПОУ 30568711, р/р26004179500001 у ПРУ КБ „Приватбанк”, м.Полтава, МФО 331401) 10711,42 грн., у тому числі 10579,60 грн. основного боргу, 62,42 грн. інфляційних збитків, 69,40 грн. 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (Донецька область, Красноармійський район, с.Михайлівка, ЄДРПОУ 31468789, р/р26009118476000 у ДОД Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехценрт - 3000” (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. І.Франка, 1 ЄДРПОУ 30568711, р/р26004179500001 у ПРУ КБ „Приватбанк”, м.Полтава, МФО 331401) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 107,11грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.В судовому засіданні 27.05.2010р. оголошено повний текст рішення

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя