Рішення № 10474865, 31.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 травня 2010 р.           Справа 2/206-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз, 3

до: Комунального підприємства "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління", 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 29

про стягнення 74396,64 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Маняк С.А. - за довіреністю; Ключківський В.М. - за довіреністю;

          відповідача : Семко В.А. - за довіреністю; Глухов О.Р. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до Комунального підприємства "Вінницького трамвайно-тролейбусного управління" про стягнення 74396,52 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Вінницької області за даним позовом порушено провадження у справі № 2/206-09 та її розгляд призначено на 16.11.2009р.

Ухвалою суду від 16.11.2009 р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 07.12.2009 р.

07 грудня 2009 р. в судовому засіданні представником відповідача подано клопотання №1053 від 16.11.09 р. про призначення автотоварознавчої експертизи, з метою визначення реальної вартості страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 07.12.2009 року провадження по справі № 2/206-09 зупинено у зв"язку із призначенням судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

27 квітня 2010 року до суду повернулась справа № 2/206-09 з ВВ КНДІСЕ разом із висновком проведеної судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 27 квітня 2010 року поновлено провадження у справі № 2/206-09 та призначено її до розгляду на 31.05.2010 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його в повному обсязі.

Представники відповідача згідно поданого до суду відзиву № 1029 від 09.11.2009 року проти заявлених позовних вимог заперечували, просили суд відмовити в його задоволенні.

Разом з тим, 28.05.2010 року відповідачем подано до суду заяву № 455 від 28.05.2010 року, в якій він просив суд розстрочити виконання прийнятого у справі № 2/206-09 рішення терміном на 7 місяців до кінця 2010 року згідно поданого графіку погашення боргу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" (страховик) та громадянином Колісником Олександром Володимировичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-064-001/08, за умовами якого об"єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом: а саме автомобіль "Subaru Impreza 1,5 АТ", д/н АВ9991АХ.

10 січня 2009 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю водія - Українця О.М., який керував трамваєм № 211, що належить КП "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління", та гр. Колісника О.В., який керував автомобілем "Subaru Impreza 1,5 АТ", д/н АВ9991АХ.

Згідно довідки № 206 від 06.11.2009 року, виданої відділом кадрів КП "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління", Українець О.М. працював у КП "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління" водієм трамвая у період з 02.01.2009 року по 11.09.2009 року.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди відбулося пошкодження автомобіля "Subaru Impreza 1,5 АТ", д/н АВ9991АХ, який належить гр. Коліснику О.В.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.02.2009 року у справі № 3-183 Українця О.М. визнано винним у порушенні правил дорожнього руху за ст. 124 КУпАП, що власне і спричинило зіткнення зазначених транспортних засобів.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 2105 від 10.03.2009 року загальна сума збитків, завданих гр. Коліснику О.В. внаслідок пошкодження його автомобіля "Subaru Impreza 1,5 АТ", д/н АВ9991АХ становить 78679,64 грн.

За умовами укладеного договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-064-001/08 від 17.07.2008 року Відкритим акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" було здійснено виплату гр. Коліснику О.В. страхового відшкодування в сумі 74396,52 грн., доказом чого є платіжне доручення №74 від 12.03.2009 року.

01.04.2009 року позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 046, в якій просив останнього у відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування" перерахувати йому суму в розмірі 75029,52 грн.

Листом № 474 від 05.05.2009 року відповідач вимоги позивача, викладені у претензії № 046 від 01.04.2009 року не визнав.

В зв'язку з наведеним, на думку позивача, за відповідачем утворився борг у розмірі 74396,52 грн., який в добровільному порядку останній не повертає позивачу.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 5-064-001/08 від 17.07.2008 року є договором страхування.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

У відповідності до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконані свої зобов'язання по виплаті страхувальнику страхового відшкодування в сумі 74396,52 грн. належним чином, доказом чого є платіжне доручення №74 від 12.03.2009 року.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Такеж положення закріплено у ст. 993 ЦК України, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Українець О.М. у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, перебував у трудових відносинах із КП "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління", та його вина у порушенні правил дорожнього руху за ст. 124 КУпАП, що саме і спричинило пошкодження належного гр. Коліснику О.В. автомобіля "Subaru Impreza 1,5 АТ", д/н АВ9991АХ, доведена у встановленому законом порядку (Постанова Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.02.2009 року у справі № 3-183).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Всупереч заначеним вище нормам, відповідач не виконав свого обов"язку щодо поверення страховику страхового відшкодування.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 74396,52 грн. заявлено правомірно, проте не погоджується із його розміром.

Зокрема, як вбачається із висновку експерта автотоварознавчої експертизи № 2425 від 21.04.2010 року, вартість матеріального збитку, завданого гр. Коліснику О.В. внаслідок пошкодження його автомобіля "Subaru Impreza 1,5 АТ", д/н АВ9991АХ становить 69551,00 грн., яка, на думку суду, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Також розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зважаючи на погодження позивача, а також на скрутне фінансове становище відповідача, суд прийшов до висновку про можливість розстрочення виконання прийнятого у даній справі рішення згідно погодженого сторонами графіку:

1. 9935,85 грн. -до 25.06.2010 року

2. 9935,85 грн. -до 25.07.2010 року

3. 9935,85 грн. -до 25.08.2010 року

4. 9935,85 грн. -до 25.09.2010 року

5. 9935,85 грн. -до 25.10.2010 року

6. 9935,85 грн. -до 25.11.2010 року

7. 9935,90 грн. -до 25.12.2010 року

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 979, 980, 982, 993, 1172 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління", 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 29 (ідентифікаційний код - 03327925) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз, 3 (ідентифікаційний код - 14229456) 69551,00 грн. - страхового відшкодування із розстроченням виконання платежу в сумах згідно графіку:

1. 9935,85 грн. -до 25.06.2010 року

2. 9935,85 грн. -до 25.07.2010 року

3. 9935,85 грн. -до 25.08.2010 року

4. 9935,85 грн. -до 25.09.2010 року

5. 9935,85 грн. -до 25.10.2010 року

6. 9935,85 грн. -до 25.11.2010 року

7. 9935,90 грн. -до 25.12.2010 року

3. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління", 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 29 (ідентифікаційний код - 03327925) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз, 3 (ідентифікаційний код - 14229456) 695,51 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 220,63 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 31 травня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз, 3

3 - відповідачу 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 29