Рішення № 10474842, 27.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 травня 2010 р.           Справа 11/69-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма», м. Київ

до фермерського господарства «Віфанія», с. Мигалівці Барського району

про стягнення 170655,48 грн.

Суддя В. Матвійчик

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - О. Грищенко за довіреністю б/н. від 01.02.2010р.;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фермерського господарства «Віфанія»суму заборгованості в загальному розмірі 170655,48 грн., з яких: 168516,92 грн. –основний борг, 621,90 грн. –3% річних та 1516,66 грн. – індекс інфляції.

Позов мотивовано тим, що протягом серпня 2008 року –серпня 2009 року позивач, згідно накладних, поставив відповідачу засоби захисту рослин та насіння на загальну суму 316516,92 грн.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 148000 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 168516,92 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 15.04.2010р. та 11.05.2010р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, витребуваних документів не виконав. Явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2083404. До того ж про обізнаність відповідача про розгляд справи свідчить клопотання останнього від 11.05.2010р. про відкладення розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» (позивач) в період з 07.08.2008р. по 28.08.2009р. поставило фермерському господарству «Віфанія» (відповідач) засоби захисту рослин та насіння на загальну суму 316516,92 грн., що підтверджується наступними документами:

- видатковими накладними № 36/28 від 07.08.2008р., № 36/48 від 15.10.2008р., № 36/49 від 15.10.2008р., № 36/16 від 20.05.2009р., № 36/18 від 28.05.2009р., № 36/19 від 09.06.2009р., № 36/69 від 27.08.2009р., № 36/70 від 28.08.2009р.;

- довіреностями серії ЯПЖ № 267141 від 07.08.2008р., № 267102 від 09.10.2008р., № 267120 від 19.05.2009р., № 267125 від 09.06.2009р., № 7 від 27.08.2009р.;

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку від 07.08.2008р., 15.12.2009р., 12.01.2010р. відповідач провів розрахунки на суму 148 000 грн.. За таких обставин, заборгованість за поставлений товар становить 168516,92 грн..

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому позивачем в порядку ст. 530 ЦК України надіслано відповідачу вимогу № 13-1/02 від 13.02.2010р. про сплату даної заборгованості, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість за поставлений товар становить 168516,92 грн..

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовна вимога про стягнення боргу в розмірі 168516,92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню .

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення 621,90 грн. 3% річних та 1516,66 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у вимозі № 13-1/02 від 13.02.2010р., він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перевірку правильності нарахування позивачем трьох процентів річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, про правомірність заявлених сум.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 6258 від 30.03.2010р. зайво сплачено 98 грн. 45 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з фермерського господарства «Віфанія»(23032, Вінницька область, Барський район, с. Мигалівці, код 32812100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12 Б, кв. 67, код 33937992) 168516 (сто шістдесят вісім тисяч п’ятсот шістнадцять) грн. 92 коп. –боргу; 621 (шістсот двадцять одну) грн. 90 коп. –3% річних; 1516 (одну тисячу п’ятсот шістнадцять) грн. 66 коп. –індексу інфляції; 1706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 55 коп. - витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12 Б, кв. 67, код 33937992) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 98 (дев’яносто вісім) грн. 45 коп. перерахованих платіжним дорученням № 6258 від 30.03.2010р. (оригінал платіжного доручення № 6258 від 30.03.2010р. знаходиться в матеріалах справи № 11/69-10).

5.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 28.05.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12 Б, кв. 67)

3- відповідачу - (23032, Вінницька область, Барський район, с. Мигалівці)