Ухвала суду № 104746873, 14.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.06.2022Справа № 910/898/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-сервіс» та Компанії Квікком Лімітед

про визнання недійсними Кредитного договору № 12/09/6 від 04.06.2014, Договору поруки № 12/09/6/П від 04.06.2014, рішень власників істотної участі.

Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-сервіс» та Компанії Квікком Лімітед про визнання недійсним Кредитного договору № 12/09/6 від 04.06.2014, Договору поруки № 12/09/6/П від 04.06.2014, рішень власників істотної участі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згода відповідача 3 та 4, які є власниками істотної участі банку, на отримання кредиту та відповідно збільшення статутного та регулятивного капіталу (на якому схвалено такий правочин) є нелегітимною та підлягає визнанню судом недійсною, оскільки надана не в порядку передбаченому законом, а отже не має юридичної сили та не породжує прав та обов`язків.

В свою чергу, вимоги про визнання недійсним Кредитного договору № 12/09/6 від 04.06.2014 обґрунтовані тим, що правочин суперечить вимогам части 1, 2, 3 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки підписант не мав достатні повноважень на укладення Кредитного договору; Кредитний договір укладено на виконання функцій Національного банку щодо забезпечення стабільності банківської системи, тобто фактично за відсутності волевиявлення позичальника та за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, з порушенням порядку надання власниками істотної участі згоди на вчинення значного правочину, а прийняття рішення про надання кредиту зі сторони регулятора, шляхом прийняття рішення Правління Національного банку не узгоджується з легітимністю такого погодження, тобто рішення щодо надання кредиту є неправомочним.

Позовні вимоги про визнання недійсним Договору поруки № 12/09/6/П від 04.06.2014 обґрунтовані тим, що Договір поруки є похідним від основного зобов`язання - кредитного договору, а тому в силу вимог ст.ст. 548, 559 ЦК України, у разі визнання недійсним кредитного договору підлягатиме й задоволенню позовна вимога щодо визнання договору поруки недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, зобов`язано позивача в строк до 01.02.2022 надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 та позовної заяви з додатками до неї, у двох примірниках.

25.03.2022 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву.

04.04.2022 представником відповідача 1 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 підготовче судове засідання призначено на 14.06.2022.

01.06.2022 представником відповідача 1 подано заяву про застосування строків позовної давності.

У судове засідання 14.06.2022 представник відповідача 1 з`явився, інші сторони не з`явились.

У судовому засіданні 14.06.2022, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

Судом встановлено, що відповідач - Компанії Квікком Лімітед є нерезидентом України та не має зареєстрованих на території України представництв, та станом на 14.06.2022, у суду відсутня інформація про повідомлення відповідача про розгляд справи.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, місцезнаходженням Компанії Квікком Лімітед є Республіка Кіпр, в зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022, зокрема зобов`язано позивача в строк до 01.02.2022 надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 та позовної заяви з додатками до неї, у двох примірниках.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою повідомлення позивача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 28.01.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену у позовній заяві, однак була повернута до суду відділом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, 16.02.2022 ухвала суду від 28.01.2022 була отримана представником позивача нарочно.

При цьому, частиною 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов`язаний дотримуватись обов`язків, покладених на нього ч. 2 ст. 42 ГПК України.

Однак, позивачем не було забезпечено виконання вимог ухвали суду як у строк до 01.02.2022, так і станом на 14.06.2022, оскільки так і не надано належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 та позовної заяви з додатками до неї, у двох примірниках, з метою повідомлення відповідача 4 про розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Під рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, згідно ст. 7 ГПК України, щодо юридичних осіб розуміється те, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації. Під змагальністю сторін, згідно зі ст. 13 ГПК України, розуміється те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Отже, враховуючи здійснення господарського судочинства, зокрема, на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін у судовому процесі, відповідачу, як іноземній юридичній особі, має бути забезпечена можливість бути обізнаною у встановленому законом порядку щодо пред`явленого до неї позову та захистити свої права шляхом направлення представника у судове засідання, подання відзиву на позов, пред`явлення зустрічного позову та інші права згідно встановлених ГПК України процесуальних засобів захисту проти пред`явленого позову.

Натомість, невиконання позивачем вимог ухвали суду про надання належним чином нотаріально завіреного перекладу позовної заяви з додатками та ухвали суду позбавляє суд можливості реалізувати засади господарського судочинства, та повідомити відповідача 4 про наявність відкритої щодо нього судової справи.

Суд враховує, що колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на те, що обов`язок з перекладу документів, покладається на заінтересовану сторону, якою є позивач у справі, проте невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання документів та матеріалів по справі (позовної заяви з додатками та ухвали суду) в перекладі на англійську мову, з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача, позбавляє суд можливості забезпечити реалізацію основних засад господарського судочинства по відношенню до відповідача, який є нерезидентом та повідомити останнього про розгляд судової справи, - суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з посиланням на приписи пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 910/16503/18.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-сервіс» та Компанії Квікком Лімітед про визнання недійсними Кредитного договору № 12/09/6 від 04.06.2014, Договору поруки № 12/09/6/П від 04.06.2014, рішень власників істотної участі залишити без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 14.06.2022.

Суддя О.А. Грєхова