Ухвала суду № 104746849, 14.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.06.2022Справа № 916/842/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., дослідивши матеріали заяви

за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (67543, обл. Одеська, р-н Лиманський, село Визирка, вул. Олексія Ставніцера, будинок 56; ідентифікаційний код 04378669)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі" (04655, м. Київ, район Подільський район, вул. Верхній Вал, будинок 72; ідентифікаційний код 37392490)

про стягнення 703 340, 01 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Одеської області звернулася Визирська сільська рада Одеського району Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі" про стягнення заборгованості в розмірі 703 340, 01 грн, з яких: 549 656, 16 грн - безпідставно збережені кошти, які повинні були бути сплачені, як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, 104 214, 80 грн - інфляційних втрат, 49 469, 05 - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем у встановлені строки свого обов`язку щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Визирської сільської ради (зважаючи, що дата початку будівництва об`єкта є 01.06.2014, а введення в експлуатацію об`єкта відбулося 08.12.2017) та з огляду на зміни у законодавстві щодо неможливості на даний час укласти договір пайової участі, недоотримані кошти позивачем мають бути стягнуті як безпідставно збережені у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України, адже ці кошти можна вважати майном, яке безпідставно збережено Товариством з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі", за рахунок Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2022 у справі № 916/842/22 позов Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі" про стягнення 703 340, 01 грн безпідставно збережених грошових коштів було передано за територіальної підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір згідно ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 481, 00 грн.

Оскільки Визирською сільською радою Одеського району Одеської області заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме, стягнення 703 340, 01 грн, то повинен був бути сплачений судовий збір в розмірі 10 550, 10 грн.

Однак, в порушення викладеного вище, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Натомість заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у даній справі, врахувавши фінансовий стан, оскільки, в Україні введено воєнний стан, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, термін дії якого продовжено, що у свою чергу сприяло прийняттю у зв`язку із цим низки законодавчих змін (в тому числі податкових), що безпосередньо впливає на їх режим функціонування.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, та відповідно визначено чіткий перелік.

Так, суд вважає за доцільне вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом відстрочення (розстрочення) сплати судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.

При цьому, суд вказує, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору, а також не додано жодних доказів на підтвердження важкого фінансового становища та недостатності коштів на оплату судового збору.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені заявником у клопотанні обставини, який до того ж не надав доказів того, що в подальшому він матиме можливість сплатити судовий збір, в контексті наведеного вище не є виключною обставиною для відстрочення сплати судового збору. У зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про відстрочення сплати судового збору.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи відмову у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору та відсутність доказів сплати судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою, відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. 174 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Визирської сільської ради Одеського району Одеської області - залишити без руху.

2. Встановити Визирській сільській раді Одеського району Одеської області п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 10 550, 10 грн.

3. У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

Ухвала набрала законної сили 14.06.2022 та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Баранов