Ухвала суду № 104746642, 13.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.06.2022Справа № 910/4217/22

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Августа»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про зобов`язання здійснити продаж електричної енергії та стягнення 7 685 065, 10 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Августа» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - відповідач) про зобов`язання відповідача здійснити продаж позивачу недопоставленого обсягу електричної енергії у розмірі 4 418, 000 МВт*год на умовах, визначених у Договорі № 65-150-SD-21-002 купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021 та стягнення 7 685 065, 10 грн. збитків.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява повинна містити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

З поданої позовної заяви вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Августа» зазначено ідентифікаційний код тільки відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», тоді як ідентифікаційного коду Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» останнім не вказано.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. (частина 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Позивач зазначив, що ціна позову становить 7 685 065, 10 грн., що відповідає розміру заявлених до стягнення з відповідача збитків.

Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Августа» також заявлено вимогу про зобов`язання відповідача здійснити продаж позивачу недопоставленого обсягу електричної енергії у розмірі 4 418, 000 МВт*год на умовах, визначених у Договорі № 65-150-SD-21-002 купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021.

Беручи до уваги те, що вказаний обсяг електричної енергії піддається грошовій оцінці, оскільки його вартість узгоджена сторонами у Договорі № 65-150-SD-21-002 купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021, суд дійшов висновку, що вимога позивача до відповідача про зобов`язання здійснити продаж електричної енергії у розмірі 4 418, 000 МВт*год на умовах, визначених у Договорі № 65-150-SD-21-002 купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021 має майновий характер.

За таких обставин, ціна позову у даному разі складає, як розмір збитків у сумі 7 685 065, 10 грн., так і вартість електричної енергії у розмірі 4 418, 000 МВт*год.

За таких обставин, позивачу необхідно зазначити ціну позову, з урахуванням вартості електричної енергії у розмірі 4 418, 000 МВт*год, на умовах, визначених Договором № 65-150-SD-21-002 купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021 та надати обґрунтований розрахунок вартості електричної енергії у вказаному розмірі.

Також, в силу приписів пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481, 00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

З урахуванням того, що позивачем не відображено у ціні позову та у позовній заяві вартості електричної енергії у розмірі 4 418, 000 МВт*год, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Августа» просить суд зобов`язати відповідача продати позивачу на умовах, визначених Договором № 65-150-SD-21-002 купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021, суд дійшов висновку про необхідність попереднього визначення судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Так, зі змісту Додаткової угоди № 1 до Договору № 65-150-SD-21-002 від 21.05.2021 вбачається, що орієнтовна вартість 4 418, 000 МВт*год електричної енергії за означеним договором становить 6 578 225, 28 грн.

За таких обставин при зверненні до суду з вказаним позовом ТОВ «Августа» повинне було сплатити судовий збір у загальному розмірі 213 949, 36 грн. 00 коп.

На підтвердження сплати судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «Августа» до позовної заяви було долучено платіжне доручення № 2173 від 27.05.2022 на суму 117 546, 00 грн., тобто у меншому на 96 403, 36 грн. розмірі від 213 949, 36 грн., що підлягали сплаті при зверненні до суду з заявленими позовними вимогами.

Беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався окремих вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Августа» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Августа» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання заяви із зазначенням ідентифікаційного коду Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

- поданння заяви із зазначенням ціни позову, з урахуванням усіх заявлених позивачем вимог;

- подання обґрунтованого розрахунку ціни позову в частині майнової вимоги про зобов`язання відповідача здійснити продаж позивачу недопоставленого обсягу електричної енергії у розмірі 4 418, 000 МВт*год на умовах, визначених у Договорі № 65-150-SD-21-002 купівлі-продажу електричної енергії від 21.05.2021;

- подання доказів сплати судового збору у сумі 96 403, 36 грн.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Августа», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака