Рішення № 104744261, 07.06.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16075/21

провадження № 2/753/2267/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"07" червня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Котвицького В.Л.,

за участі секретаря: Яценка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у серпні 2022 року звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, у якому просить стягнути на свою користь страхове відшкодування в сумі 23 115,36 грн та судовий збір в сумі 2270,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.03.2019 в м. Києві з вини відповідача сталась ДТП, в результаті чого був пошкоджений автомобіль ТОВ «ІЛТА» «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 .

Транспортний засіб «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , застраховано згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 17.05.2018 у ПАТ «Страхова компанія «УСГ».

Цивільно-правова відповідальністьвідповідача застрахована в ПАТ «СК «Країна».

Розмір збитку завданого власнику транспортного засобу «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП становить 121 115,36 грн, який компенсовано потерпілому позивачем.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, застрахована в ПАТ «СК «Країна», останнє в межах страхової суми з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу сплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 98 000,00 грн.

Тому у позивача виникло право на стягнення недостатньої суми грошових коштів страхового відшкодування в межах фактичних витрат, тобто в розмірі 23 115,36 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2021 було відкрите провадження у даній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовних вимогах просив суд розглянути вказану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Відзиву на позов до суду не подала.

Враховуючи викладене та вимоги ст.ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з`явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Вивчивши подані заяви по суті справи, та дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 10.03.2019 о 15 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Nissan», д.н.з НОМЕР_2 , у м. Києві, по вул. Регенераторній, 4 к 2, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем «Dacia», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого, скоїла ще й наїзд на припаркований автомобіль «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 13.1 ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вина відповідача у скоєнні зазначеної ДТП підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП транспортний засіб «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований у ПАТ «СК «УСГ», відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-01411/0263 від 17.05.2018, укладеного з ТОВ "ІЛТА".

ТОВ "ІЛТА" 13.03.2019 звернулось до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Цього ж дня ПАТ «СК «УСГ» складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу.

На виконання умов Договору добровільного страхування № 28-0199-01411/0263 від 17.05.2018 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму у розмірі 121 115,36 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідно до полісу №АМ/2836683 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як власника автомобіля «Nissan», д.н.з НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ «СК «Країна».

ПАТ «СК «Країна» за заявою позивача на виплату (страхового) відшкодування частково виплатила страхове відшкодування в сумі 98 000,00 грн., вказані обставини сторонами не оспорюються.

Предметом спірних правовідносин у цій справі є відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та сумою виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За нормою ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 464/1937/16ц від 03.09.2018р., № 201/1431/16ц від 03.10.2018р.

За нормою ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено та стороною відповідача не спростовано наявність судового рішення про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019.

Зібраними у справі доказами підтверджено розмір страхового відшкодування, що сплачено позивачем за Договором добровільного страхування № 28-0199-01411/0263 від 17.05.2018, а також неспростовано часткове відшкодування ПАТ «СК «Країна» позивачу виплаченого страхового відшкодування, у зв`язку з чим ПАТ «СК «УСГ» набуло права на звернення з вимогою до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченого страхового відшкодування в порядку ст. 1194 ЦК України.

У спростування зазначеного будь яких доказів відповідачем суду надано не було.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченого страхового відшкодування у сумі 23 115,36 грн. (121 115,36 грн. (фактичний розмір шкоди) - 98 000,00 грн. (виплачене страхове відшкодування ПАТ «СК «Країна») = 23 115,36 грн.).

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 22, 993, 1166, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 282, 284, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування у сумі 23 115,36 грн. та судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Л. Котвицький