Рішення № 104744257, 01.06.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/351/22

провадження № 2/753/3442/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котвицького В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, -

встановив:

Позивач у січні 2022 року звернувся до Дорницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача 131 580,00 грн. завданої шкоди у порядку регресу та суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 12.04.2020 року о 09 год. 00 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 у м. Києві допустив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначає, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Згідно постанови Дарницького районного суду міста Києва відповідача визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди. На виконання вимог закону цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. Також зазначає, що потерпіла особа повідомила позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи. Згідно звіту № 7754/04/20 та інших документів встановлено, що сума регламентної виплати складає 131 580,00 грн.. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як винна особа у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати у порядку регресу позивачу завдану шкоду. Враховуючи наведене, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 12.04.2020 року о 09.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Центральна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної швидкості та здійснюючи обгін здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по переду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2020 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.08.2020 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Судом встановлено, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_2 12.04.2020 року звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно Звіту про оцінку транспортного засобу № 7754/04/20 від 04.05.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить 195 723,39 грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем відшкодовано ОСОБА_2 (власнику авто) заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду у розмірі 130 000,00 грн..

У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; регрес застосовується після припиненні зобов`язання з відшкодування шкоди.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача і строк такої вимоги починає спливати з моменту заподіяння шкоди.

У зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.

Крім того, у правовідносинах майнового страхування страховик, що виплатив страхове відшкодування, не може звернутися до страхувальника чи іншої особи, яка одержала страхове відшкодування.

Натомість регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред`явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов`язанні.

У справі спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно підпункту а пункту 41.1 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.

Згідно пункту 13.1 ст. 13 цього Закону учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Доказів належності відповідача до вказаної категорії осіб до матеріалів справи не долучено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню, а тому із відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого майнового відшкодування в порядку регресу у розмірі 131 580,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2270,00 грн. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору при поданні позову до суду.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, Законом України Про страхування , Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , суд, -

вирішив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (рік народження: невідомий, РНОКПП: невідомий) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) суму завданих збитків у порядку регресу у розмірі 131 580,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2270, 00 грн.

Рішення суду, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 01.06.2022 року.

Суддя В.Л. Котвицький