Ухвала суду № 104744244, 08.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2502/18

Провадження № 1-кс/752/1474/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К. В., при секретарі Гненик К.П., за участю прокурора Подгородного П.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Башловка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м.Києві Сучок О.С., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва Подгородним П.С. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100010002348 від 25.03.2017, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , працюючого: ТОВ «Платинум Авто», неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Сучок О.С. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017100010002348 від 25.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва Подгородний П.С.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України здійснюється розслідування кримінального провадження №12017100010002348 від 25.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що учасниками ОСОБА_1 з часткою 50,75% та ОСОБА_2 з часткою 49,25%, відповідно до протоколу №1 установчих зборів засновників ТОВ «Автонавігатор» від 22.04.2004 створено вказане Товариство та ОСОБА_1 обраний директором ТОВ «Автонавігатор».

У клопотанні зазначено, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.04.2013 року, у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел направлений на розтрату на користь третіх осіб рухомого майна ТОВ «Автонавігатор», шляхом укладання з ТОВ «Платінум Авто» договорів купівлі-продажу транспортних засобів Товариства за заниженою вартістю, які являються основними засобами Товариства, та подальше привласнення коштів за їх продаж.

Так, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Автонавігатор», в період з 25.04.2013 по 05.08.2013 уклав за заниженою вартістю низку договорів купівлі-продажу транспортних засобів, які являються єдиними основними засобами Товариства, з ТОВ «Платінум Авто», а також привласнив частину грошей, отриманих за продаж вказаних транспортних засобів.

В зазначений період часу ОСОБА_1 уклав з директором ТОВ «Платінум Авто» ОСОБА_3 рад договорів, а саме:

- 25.04.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2504/13, відповідно до якого Товариство продало за заниженою вартістю вантажний сідловий тягач DAF XF 95.480 12580, (2005 року випуску), № шасі НОМЕР_1 за 85 262,92 грн., та напівпричіп бортовий тентований PACTON Т3001, (2003 року випуску), червоного кольору, № шасі НОМЕР_2 за 42 712,50 грн.

- 07.05.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0705/13, відповідно до якого Товариство продав за заниженою вартістю вантажний сідловий тягач DAF XF 95.430 12580 , № шасі НОМЕР_4 за 66 066,16 грн., та напівпричіп бортовий тентований KOGEL SN 24 (1995 року випуску), № шасі НОМЕР_5 за 5 174,53 грн.

- 29.05.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2905/13, відповідно до якого Товариство продало за заниженою вартістю вантажний сідловий тягач VOLVO FH 12 12130, № шасі НОМЕР_6 за 107 385,14 грн., та бортовий тентований напівпричіп ROLFO S3363FR, № шасі НОМЕР_7 за 10 822,97 грн.

- 30.05.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3005/13, відповідно до якого Товариство продало за заниженою вартістю вантажний сідловий тягач VOLVO FH 12 12130, № шасі НОМЕР_8 за 85 063,68 грн., та напівпричіп PACTON 3142 D,(1997 року випуску), № шасі НОМЕР_9 за 31 563,18 грн.

- 26.06.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2606/13, відповідно до якого Товариство продало вантажний сідловий тягач RENAULT 385 PREMIUM (1998 року випуску), номерний знак НОМЕР_10 , № шасі НОМЕР_11 за 163 193, 47 грн. та напівпричіп фургон ROLFO S33663 ( 1998 року випуску), номерний знак НОМЕР_12 , № шасі НОМЕР_13 за 71 412, 38 грн.

За версією органу досудового розслідування, грошові кошти за вказаним договором у сумі 234 605,85 грн. могли бути отриманими ОСОБА_1 готівкою, так як кошти до каси підприємства або на рахунок підприємства внесені не були.

27.06.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2706/13, відповідно до якого Товариство продало за заниженою вартістю вантажний фургон SCANIA 124 № шасі НОМЕР_14 за 132 060,19 грн. та причіп фургон VAN HOOL D-0180 , № шасі НОМЕР_15 за 34 339,51 грн.

29.06.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2906/13, відповідно до якого продав вантажний фургон FORD CARGO № шасі НОМЕР_16 за 123 064,73 грн.

За версією органу досудового розслідування, грошові кошти за вказаним договором у сумі 123 064,73 грн. могли бути отриманими ОСОБА_1 готівкою, так як кошти до каси підприємства або на рахунок підприємства внесені не були.

25.07.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2507/13, відповідно до якого продав вантажний сідловий тягач RENAULT 385 PREMIUM № шасі НОМЕР_17 за 59 021,27 грн., та напівпричіп бортовий VAN HOOL НОМЕР_18 , № шасі НОМЕР_19 за 81 904,61 грн.

Грошові кошти за вказаним договором у сумі 140 925,88 гривень вірогідно були отримані ОСОБА_1 готівкою, так як кошти до каси підприємства або на рахунок підприємства внесені не були.

29.07.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2907/13, відповідно до якого Товариство продало за заниженою вартістю напівпричіп бортовий VAN HOOL ЗВ0011, № шасі НОМЕР_20 за 30 922,26 грн.

Грошові кошти за вказаним договором у сумі 30 922,26 грн., гривень вірогідно були отримані ОСОБА_1 готівкою, так як кошти до каси підприємства або на рахунок підприємства внесені не були.

31.07.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3107/13, відповідно до якого Товариство продало за заниженою вартістю напівпричіп фургон SOMMER SG-100, № шасі НОМЕР_21 за 43 218, 62 грн.

Грошові кошти за вказаним договором у сумі 43 218,62 гривень вірогідно були отримані ОСОБА_1 готівкою, так як кошти до каси підприємства або на рахунок підприємства внесені не були.

05.08.2013 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 05/08-13, відповідно до якого Товариство продало за заниженою вартістю сідловий тягач DAF XF 95.380 12000, № шасі НОМЕР_22 за 78 634,19 грн.

Грошові кошти за вказаним договором у сумі 78 634,19 гривень вірогідно були отримані ОСОБА_1 готівкою, так як кошти до каси підприємства або на рахунок підприємства внесені не були.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у здійсненні розтрати майна Товариства, шляхом укладання договорів купівлі-продажу вищезазначених транспортних засобів за заниженою вартістю, чим завдано збитки ТОВ «Автонавігатор» на загальну суму 899 618,09 грн., що підтверджується висновком експерта №15/7 від 12.04.2021.

Також, ОСОБА_1 підозрюється у привласненні грошових коштів Товариства, шляхом невнесення їх до каси та на рахунки товариства, чим завдано збитки ТОВ «Автонавігатор» на суму 520 809,80 грн., що підтверджується висновком експерта №15/7 від 12.04.2021.

Загалом ТОВ «Автонавігатор» нанесено збитки на загальну суму 1 420 427, 89 гривень, що у п`ятсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що відповідно до примітки 5 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

30.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

11.01.2022 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому покидати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в нічний час з 22.00 год. до 06.00 год.; у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України; на підозрюваного покладено наступні обов`язки: п рибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; н е відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; п овідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; у тримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; з дати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На вимогу виконати обов`язок, покладений ухвалою слідчого судді, щодо здачі діючих паспортів для виїзду за кордон, яких у підозрюваного два, останній надав лише один, повідомивши, що другий нібито втратив.

25.02.2022 у зв`язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 досудове розслідування кримінального провадження було зупинено. На виконання доручення щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 було встановлено, що ОСОБА_1 без попередження та дозволу покинув межі м. Києва та Київської області. 31.03.2022 в ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться на західній території України та повертатись до м. Київ ближчим часом не збирається.

26.04.2022 керівником Голосіївської окружної прокуратури винесено постанову про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного сторона обвинувачення у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому. Пояснив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою. Зазначив, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Вважає, що виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного; інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування. На підставі зазначеного прокурор просить застосувати по підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; визначити підозрюваному розмір застави 572 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що ОСОБА_1 не переховувався від органу досудового розслідування. В зв`язку із повномасштабним вторгненням Росії на територію України, в період 7-8 березня ОСОБА_1 разом із родиною в цілях безпеки виїхав на західну територію держави. За цей період будь-яких повідомлень захиснику підозрюваного від слідчого органу не надходило. Ризики, про існування яких вказує прокурор, відсутні повністю. В розпорядженні підозрюваного було два закордонних паспорти, в одному з цих паспортів закінчився строк дії в 2013 році. На початку квітня ОСОБА_1 повернувся до м. Києва, вів звичайний спосіб життя, ходив на роботу, не переховувався і лише 07 червня 2022 року дізнався про те, що він перебуває у розшуку. Захисник просив застосувати до підозрюваний запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Пояснив, що він не переховувався від органу досудового розслідування. Просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчими слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України здійснюється розслідування кримінального провадження №12017100010002348 від 25.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

30.12.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

11.01.2022 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому покидати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в нічний час з 22.00 год. до 06.00 год.; у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

25.02.2022 слідчим винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1

25.02.2022 у зв`язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 досудове розслідування кримінального провадження було зупинено.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.05.2022 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26.04.2022 керівником Голосіївської окружної прокуратури винесено постанову про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців.

07.06.2022 слідчим винесено постанову про відновлення досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинитизазначений вище злочин.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_1 вчинив зазначені кримінальні правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, а саме: заява, протокол допиту, висновок експерта та інші матеріали кримінального провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, яких відповідно до статті 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та потерпілого з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризику того, що підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки окрім формального посилання на наявність цього ризику, доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_1 продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв`язку з цим слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: наявність постійного місця проживання та роботи; наявність на утриманні малолітньої дитини; раніше не судимий; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання двом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 працює та отримає дохід, проте відомості про розмір отриманого підозрюваним доходу в матеріалах справи відсутні. Відомості про наявність у власності рухомого та не нерухомого майна в матеріалах справи також відсутні. За таких обставин, підстав для визначення застави у розмірі 572 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя не вбачає.

Зважаючи на наведені норми законодавства, враховуючи: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ; вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; вагомість доказів, наданих стороною обвинувачення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється; соціальні зв`язки підозрюваного; відомості про його майновий стан, - слідчий суддя дійшов переконання, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (198 480,00 грн.) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм абзацу другого ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 10.07.2022 включно слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 34 доби, а саме по 10.07.2022 року до 11 год. 20 хв. включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 198 480,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 10.07.2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 13.06.2022 р. о 17.45 год.

Слідчий суддя: Машкевич К.В.