Рішення № 104741662, 16.05.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/641/22 Провадження № 2/450/1091/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Оленич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про (предмет спору): визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з даним позовом та просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. 07 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №32746 про стягнення з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», якому товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» відступлено право вимоги на підставі Договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги №14/12/2020-ФМ від 14.12.2020 року, за кредитним договором №112/701156 від 28.03.2007 року, укладеним між первісним кредитором - Акціонерним товариством «Індустріально - експортний банк» та ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 19 417,83 грн. за тілом кредиту за період з 13.12.2020 року по 07.05.2021 року включно та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 50,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 19467,83 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. були відсутні правові підстави (умови) для вчинення оспорюваного виконавчого напису у зв`язку з неподанням стягувачем належних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, та у зв`язку зі спливом строку позовної давності, в межах якого може бути вчинений виконавчий напис.

Зазначає, що нотаріус під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не дотримався вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки позивач не отримував від ТОВ «Фінпром Маркет» письмових повідомлень про наявну заборгованість за кредитним договором та вимогу про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «Фінпром Маркет».

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору від 28.03.2007 року №112/701156, банк надає позичальнику кредит у сумі 3000 доларів США строком на 36 місяців - з 28.03.2007 року до 27.03.2010 року (включно). Відтак, у разі не повернення позичальником кредитних коштів у строки, визначені договором, право на примусове стягнення кредитних коштів виникло у банківської установи 28.03.2010 року. Тому строк позовної давності щодо стягнення не повернутих кредитних коштів сплив 29.03.2013 року.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За заявою ТОВ «Фінпром Маркет» Пустомитівським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 06.09.2021 року відкрито виконавче провадження №66707798. Згідно з отриманими 04.02.2021 року даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 07.09.2021 року старшим державним виконавцем Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Гураль Л.П. винесено постанову про арешт майна, а 18.10.2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника.

За таких обставин вважає даний виконавчий напис №32746 від 07.05.2021 таким, що вчинений з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, оскільки вона не є безспірною, законодавством не передбачено здійснення виконавчого напису за кредитними договорами, до виконавчого напису включені вимоги, які виникли більше ніж три роки до моменту вчинення виконавчого напису, тобто за межами строку позовної давності, нотаріусом не були перевірені належним чином дані обставини, таким чином, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання виконавчого напису про стягнення з позивача невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «Фінпром Маркет».

З цих підстав просить позовні вимоги задоволити, а також вирішити питання судових витрат.

Позиція відповідача: відповідач ТОВ «Фінпроп Маркет» повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції, яку згідно поштового повідомлення отримано не було. В матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки на адресу суду повернувся конверт.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.

Позиція третіх осіб:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення поштової кореспонденції, однак на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) належним чином повідомлявся про розгляд справи, пояснень до суду не скеровував.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі: 21.02.2022 року ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 32746, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості, яка виникла за кредитним договором №112/701156 від 28 березня 2007 року, укладеним між Акціонерним товариством «Індустріально - експортний банк» та ОСОБА_1 , правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги №14/12/2020-ФМ від 14.12.2020 року є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет».

Стягнення заборгованості проводиться за період з 13.12.2020 року по 07.05.2021 року включно. Сума заборгованості за виконавчим написом складає 19417,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 50,00 грн плата за вчинення виконавчого напису.

Загальна сума, що підлягає стягненню за даним виконавчим написом - 19467,83 грн.

Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, при вчиненні вказаної нотаріальної дії нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою старшого державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Гураль Л.П. від 06.09.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 66707798 щодо примусового виконання виконавчого напису № 32746 від 07.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.

Як встановлено з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 04.02.2022 року, номер інформаційної довідки 298036120, старшим державним виконавцем Пустомитівського ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Гураль Л.П. винесено постанову від 07.09.2021 року у ВП 66707798 про арешт майна боржника, а 18.10.2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис щодо накладення арешту на все нерухоме майно боржника.

Вирішуючи спір згідно з встановленими обставинами справи та відповідними їм правовідносинами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені в Переліку. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які визначені Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Відповідно до пункту 10 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-XII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданих документах.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

На виконання вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відповідно до пункту 1 цієї постанови, документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

При цьому для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 Переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 на час його застосування, а саме 07.05.2021 року, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме:

п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, в тому числі до кредитного договору №112/701156 від 28 березня 2007 року, оскільки такий нотаріально не посвідчений.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість позову повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, оскаржуваний представником позивача виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не на оригіналі нотаріально завіреного кредитного договору, а на Договорі №112/701156 від 28 березня 2007 року. Також, про укладення між ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» та ТОВ «Фінпром Маркет» Договору відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги №14/12/2020-ФМ від 14.12.2020 року за Кредитним договором №112/701156 від 28.03.2007 року, позивач повідомлений не був, та не отримував жодних повідомлень та вимог від ТОВ «Фінпром Маркет» та/або від приватного нотаріуса про наявність заборгованості з визначеною грошовою вимогою, яка підлягає виконанню, та необхідність її погашення.

Доказів протилежного відповідачем не представлено, а судом не здобуто.

Вказане підтверджує той факт, що зазначена заборгованість є спірною, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, на момент вчинення виконавчого напису, 07.05.2021 року, були відсутні правові підстави для його вчинення.

Згідно з позицією викладеною Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Відповідачем та третьою особою не було надано суду документів, зокрема, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, тому у суду відсутні правові підстави для висновку про правомірність дій приватного нотаріуса при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, відсутні підтвердження факту безспірності стягуваних сум, відомості про те, на підставі яких документів було визначено розмір стягуваної заборгованості, у зв`язку з чим суд не може стверджувати, що стягувана сума є безспірною, підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У відповідності із вимогами положення підпунктів 3.3 та 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Тому загальний строк для зверхня до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки. Інший строк позовної давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений законом і не може бути змінений домовленістю сторін.

З умов кредитного договору від 28.03.2007 року №112/701156 вбачається, що строк повернення позичальником заборгованості визначений до 27.03.2010 року (включно).

Відтак, у разі неповернення позичальником кредитних коштів у строки, визначені кредитним договором, право на примусове стягнення коштів виникало в банківської установи 28.03.2010 року, а тому строк позовної давності щодо стягнення не повернутих кредитних коштів сплив 29.03.2013 року.

Виконавчий напис нотаріусом вчинено 07.05.2021 року, тобто поза межами строку виникнення права вимоги, визначеного статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові аналізувала інші відносини і вказувала на подібність строку зазначеного у статті 88 Закону України «Про нотаріат» зі строком позовної давності, який визначений статтею 256 ЦК України в контексті застосування єдиного трирічного строку для захисту прав як фізичних так і юридичних осіб.

Дійсно, строк визначений у статті 88 Закону України «Про нотаріат» відноситься до строків захисту цивільних прав, однак це не свідчить про розповсюдження на нього правил статті 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Позовну давність слід відрізняти від інших видів строків захисту цивільних прав. Так, не є позовною давністю строк для вчинення виконавчих написів та деякі інші строки. До вказаних строків правила глави 19 ЦК України про зупинення, переривання, поновлення позовної давності не застосовуються.

Таким чином, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріуса вчинено поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та перериватися чи поновлюватися такий строк не може, оскільки він є присічним.

За таких обставин, суд вважає, що у нотаріуса не було підстав вважати про наявність безспірної заборгованості та дотримання інших умов, необхідних для вчинення даної нотаріальної дії, а відтак доводи позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З врахуванням встановлених судом обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час розгляду цивільної справи, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, при вчиненні спірного виконавчого напису не було дотримано умову для винесення напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, та такий вчинений поза межами строку для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 4, 5,7, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263, 265, 274-279 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 07 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №32746 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 19417,83 грн. за тілом кредиту за кредитним договором від 28.03.2007 року № 112/701156, укладеним між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 , та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 50,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ 43311346.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд.6/5.

Третя особа: Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), 81100 Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. Кандиби, 3.

СуддяД. А. Кукса