Рішення № 104741308, 06.06.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1779/21

Провадження № 2/307/502/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В., при секретарі Церкуник С.І., з участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тересвянської селищної ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом визнання незаконним та скасування рішення Грушівської сільської ради, скасування реєстрації речового права та скасування договору дарування.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тересвянської селищної ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом визнання незаконним та скасування рішення Грушівської сільської ради, скасування реєстрації речового права та скасування договору дарування.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона за спільною домовленістю із сусідкою ОСОБА_6 , здійснювала за останньою догляд. Відповідно до цієї усної домовленості, яка погоджена із родичами ОСОБА_6 , після смерті останньої до неї перейде у власність належне їй майно, а саме: земельна ділянка площею 0,1056 га та житловий будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла у віці 79 років. У визначений законом строк, вона звернулася до Тячівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Однак, прийняти спадщину не змогла, оскільки не були підтверджені її родинні зв`язки із ОСОБА_6 та був відсутній заповіт.

ОСОБА_6 була одинока, спадкоємців мала тільки п`ятої черги, які відмовилися від спадщини на її користь, що підтверджується рішенням Тячівського районного суду від 04.06.2013 року. Відповідно до цього рішення суду її ОСОБА_1 визнано спадкоємцем за законом п`ятої черги, після смерті ОСОБА_6 .

На підставі вказаного рішення суду державним нотаріусом було відкрито спадкову справу № 53/2013 року, що підтверджується копією заяви що прийняття спадщини від 29.01.2013 року.

В процесі оформлення права власності на спадкове майно, а саме на початку 2020 року, дізналась, що частина спадкової земельної ділянки вже приватизована, площа накладення становить 0.0828 га., кадастровий номер 2124482000:03:004:0122.

У зв`язку із цим звернулася до виконавчого комітету Тересвянської селищної ради, і під час проведення комісійного обстеження спірної спадкової земельної ділянки дізналася про те, що Грушівською сільською радою на 27 сесії 7го скликання видано рішення № 929 від 27.02.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для індивідуального садівництва, площею 0,0980 в АДРЕСА_1 .

Стверджує, що фактично відповідно до затвердженого проекту землеустрою та здійснення реєстрації речового права на земельну ділянку № НОМЕР_1 було перенумероване на НОМЕР_2, а власником спірної земельної ділянки на даний час є ОСОБА_4 .

У грудні 2020 року, вона зверталася із заявою до Тячівського ВП ГУНГП в Закарпатській області щодо самовправних дій із боку сусідів ОСОБА_5 , однак жодної відповіді не отримала.

Також стверджує, що у лютому 2020 року ОСОБА_4 разом із своїм чоловіком, повністю розібрали будинок, який знаходився багато років на спірній спадковій земельній ділянці та перейшов їй у спадщину. Весь матеріал викинули на вулицю під її двороговподарство.

У зв`язку із вищенаведеними самовправними, незаконними діями ОСОБА_4 та Грушівської сільської ради, вона втратила своє право на оформлення спадщини на земельну ділянку за № НОМЕР_1 .

Грушівська сільська рада без її відома, достеменно володіючи інформацією про те, що вона є спадкоємцем спірної земельної ділянки та будинку, змінили адресу та видали рішення сторонній особі, оформивши спірну земельну ділянку за зміненим номером.

Таким, незаконним рішенням Грушівською сільською радою, її фактично позбавлено частини земельної ділянки у розмірі 0,0828 та, на яку у неї відкрита спадкова справа та вона має намір виготовити свідоцтво про право на спадщину.

Вважає зазначене рішення незаконним та таким, що порушує її законні права на користування та володіння земельною ділянкою.

Тому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення дев`ятої сесії сього скликання Грушівської сільської ради Тячівського району від 28.05.2020 року, скасувати реєстрацію речового права на земельну ділянку АДРЕСА_1 та визнати недійсним та скасувати договір дарування серія та номер: 7685, виданий 31.12.2020 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю, скасувати реєстрацію речового права на земельну ділянку АДРЕСА_1 .

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Тересвянської селищної ради в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не підтримала, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з того, що ні позивачкою, ні її представником не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, з приводу того, що земельна ділянка за кадастровим номером 2124482000:03:004:0122 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належала померлій ОСОБА_6 на законних підставах.

При цьому зазначає, що ОСОБА_4 , у відповідності до норм земельного законодавства, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших нормативно-правових актів, набула права власності на вказану земельну ділянку лише у 2020 році. До цього часу ні позивачка ОСОБА_1 , ні померла ОСОБА_6 до Грушівської сільської ради із заявою про надання земельної ділянки у користування або у власність не зверталися.

Також , звертає увагу суду на висновки зроблені в постановах Верховного Суду Українивід 23 листопада 2016 року у справі № 6-3113цс15, постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 376/2038/14-ц, від 11 лютого 2019 року у справі № 183/4638/16, від 22 листопада 2018 року у справі № 647/1580/16-ц, у яких зазначено наступне.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на земельну ділянку, є набуття спадкодавцем такого права у встановленому законом порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.

До складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстроване в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві.

Якщо громадянин, який був спадкодавцем у правовідносинах, за своє життя не провів реєстрації права власності на спірну земельну ділянку та не розпочав процедуру її приватизації відповідно до чинного законодавства України, а тому його права стосовно неї не могли перейти до спадкоємців, яким є позивачка у справі.

Таким чином, стверджує, що спірна земельна ділянка не є об`єктом спадкування і не увійшла до спадкової маси, що свідчить про відсутність порушеного права у позивачів стосовно неї.

Також, просить врахувати постанову КЦС 05.03.2020 у справі № 495/9579/16-ц, де суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до частини першої, третьої статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Тому, зазначає, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельнуділянку.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним та скасування договору дарування серія та номер: 7685 від 31.12.2020 року, то такі також вважає необґрунтовані, так як ОСОБА_4 , як власник земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, розпорядилася нею на власний розсуд, а саме уклала договір дарування від 31.12.2020 року за № 7685.

Тому просить суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника відповідачів ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Тячівського районного суду від 04.06.2013 року позивачку ОСОБА_1 визнано спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_6 проживала у житловому будинку, розташованому на земельній ділянці площею 0,1056 га., що знаходились за адесою: АДРЕСА_2 , однак права власності на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку не набула. Це нерухоме майно за спадкодавцем не зареєстроване навіть погосподарським книгам Грушівської сілької ради.

Дані обставини стверджуються актом проведення комісійного обстеження земельної ділянки в АДРЕСА_2 від 06 квітня 2021 року, листами Тересвянської селищної ради №03.210/180 від 17.08.2021 року, 29.09.2021 року, №03.2-10 від 25.11.2021 року, будинковою книгою для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_2 .

Разом з цим судом встановлено, що рішенням дев`ятої сесії сього скликання Грушівської сільської ради Тячівського району від 28.05.2020 року надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , площею 0,0980 га.

В по дальшому на підставі цього рішення Грушівської сілької ради ОСОБА_4 набула права власності на вказану земельну ділянку та у відповідності до договору дарування серія та номер: 7685, виданий 31.12.2020 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю, подарувала її ОСОБА_5 .

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено, звертаючись до суду із цим позовом, позивачка ОСОБА_1 посилалася на те, що оспорюваними рішенням Грушіської сільської ради та правочином щодо земельної ділянки, яка заходиться за адресою АДРЕСА_1 , порушуються її спадкові права на вказану земельну ділянку, після смерті ОСОБА_6 .

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, земельну ділянку..

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Судом встановленол, ОСОБА_6 проживала у житловому будинку, розташованому на земельній ділянці площею 0,1056 га., що знаходились за адесою: АДРЕСА_2 , однак права власності на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку не набула., таких доказів суду ні позивачкою, ні її представником не надано, то право на нього не могло входити до складу спадщини, а тому в позивачки відсутні правові підстави для набуття права на цю земельну ділянку у порядку спадкування.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 17 січня 2008 року, серія та номер: 7685, виданого 31.12.2020 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю, ОСОБА_4 подарувала земельну ділянку , розміром 0,0980 га , яка заходиться за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , тобто розпорядилася своє власністю, а останній набув права власності на неї на підставах, що не заборонені законом, відповідно до правочину.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочинє правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частинами першою та другою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тересвянської селищної ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом визнання незаконним та скасування рішення Грушівської сільської ради, скасування реєстрації речового права на земельну ділянку та скасування договору дарування, слід відмовити.

Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тересвянської селищної ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом визнання незаконним та скасування рішення Грушівської сільської ради, скасування реєстрації речового права на земельну ділянку та скасування договору дарування -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Тересвянська селищна рада, місцезнаходження: смт. Тересва, вул. Народна, 83, Тячівського району, Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 13.06.2022 року.

Суддя: В.В. Чопик