Вирок № 10474002, 22.07.2010, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа 1 - 274/2010р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В., секретаря Герасименко Л.М. за участю прокурора Семеняченко Н.О.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчуці кримінальну справу за звинуваченням:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Покровка Славгородського району Алтайського краю, українця, громадянин України, освіта середня-технічна, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_1, раніше судимий,

- 20.12.1995 р. Миколаївським окружним судом за ст. 93П”А”, ч.3 ст.142,ч.1 ст. 42, ч.3 ст.43 КК Україна до позбавлення волі строком на 13 років., звільнений 16.02.2006 р. за ст. 81 КК України, невідбутний строк 10 міс. 24 дня.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин за наступних обставин:

30.03. 2010 року близько 15 год. 00 хв. в умовах необмеженої видимості, в світлий час доби по сухому асфальтобетонному покриттю дороги по АДРЕСА_1 до вул. Новосхідної у м.Кременчуці, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, не забезпечив безпеку руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка рухалась в попутному напрямку . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого між виросткового перелому лівої плечової кістки із зміщенням, закритого перелому хірургічної шийки правої плечової кістки із зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 542 від 18.05.2010 року утворилися при ДТП та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння .

Згідно висновку судової авто технічної експертизи № 17 від 06.05.2010 р. дана дорожньо-транспортна пригода стала можливою внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, а саме:

п.10.1:( перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим и учасникам руху.).

п.10.9:( під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернути ся за допомогою інших осіб.)

які з технічної точки зору знаходились в причинному звязку з виникненням даної пригоди

Потерпілою ОСОБА_3 по справі заявлений цивільний позов.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину по суті предявленого обвинувачення визнав повністю та пояснив, що дійсно 30.03.2010 року, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3С .Це трапилось коли він, після вживання спиртних напоїв на автостоянці , намагався здавши заднім ходом розвернути автомобіль та доїхати до дому. Він бачив, що позаду його машини йде жінка, але вважав ,що доки він доїде до краю причепа, то жінка вже поверне за нього. Потім він почув як сталося зіткнення із припар кованим напівпричепом. Як допустив наїзд на жінку він не бачив. Допомогу на надав тому ,що був затриманий працівниками міліції. Коли потерпіла знаходилась в лікарні, то він відвідував її та дав 500 гривень потерпілій на лікування.

Цивільний позов визнав в повному обсязі. В скоєному щиро розкаявся, прохав вибачення у потерпілій.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що дійсно 14.03.2010 року приблизно о 14 год. 15 хв. вона йшла по вул. Набережній л-та Дніпрова. Біля автостоянки вона побачила напівпричіп. Коли вона проходила мимо нього, то почула позаду себе різкий звук автомобіля, що наближався. Не обертаючись назад, вона прискорила рух та намагалась зайти за причіп, але стався наїзд на неї. Від удару її відкинуло на декілька метрів. Швидку допомогу викликав працівник міліції, яка швидко приїхала та надала їй допомогу. Тривалий час перебувала у лікарні, дуже погано себе почуває, необхідне постійне лікування та гроші на ліки. Підсудний дійсно, коли вона перебувала в лікарні, навідував її та дав їй 500 гривень на ліки. Пропонував їй в подальшому допомогу, але вона не визначилась з сумою. Прохала суд призначити покарання відповідно до закону . Цивільний позов підтримала.

За згодою учасників судового розгляду суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежився допитом потерпілої та підсудного.

Підсудний ОСОБА_2 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_2. у вчинені інкримінує мого йому злочину за ч. 2 ст. 286 КК України.

Виходячи з наведеного, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Судом враховано, що підсудний ОСОБА_2, відповідно до ст.12 КК України, вчинив тяжкий злочин.

В якості обставин, що помякшують покарання підсудного, згідно ст.. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання підсудним своєї вини, часткове відшкодування шкоди.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 судом враховано наслідки, які настали після ДТП, характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення підсудного до цих порушень та поведінку підсудного після вчинення злочину.

Щодо особи підсудного, то суд враховує зокрема те, що підсудний ОСОБА_2 раніше судимий, має постійне місце проживання, добровільно частково відшкодував завдану шкоду, його вибачення і суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. ст. 75,76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Щодо застосування до підсудного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортним засобом, то суд керуючись вимогами Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 12 червня 2003 року враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також те, що вчинений ним злочин стався саме через грубе порушення підсудним “Правил дорожнього руху”, внаслідок чого потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою довготривалий розлад здоровя, перебування підсудного в стані алкогольного спяніння, неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що характеризує підсудного, як водія, вважає за доцільне застосовувати до останнього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобами.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Щодо заявленого по справі потерпілою ОСОБА_3 цивільного позову, то він підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана фізичній особі підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала в повному обсязі. На підтвердження заявлених вимог потерпілою надані докази про понесені витрати в звязку з лікуванням, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню, виходячи з документального підтвердження понесених витрат.

Моральна шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України підлягає задоволенню. Суд, при визначенні розміру моральної шкоди врахував вік потерпілої, наслідки після отримання ушкоджень, її матеріальний стан, стан здоровя та необхідність постійного догляду за потерпілою, час перебування на лікарняному, ступень тяжкості тілесних ушкоджень тому суд вважає, що дана сума необхідна та достатня для відшкодування моральної шкоди потерпілої.

Речові докази по справі ,відповідно до ст.81 КПК України, передати власнику.

Судові витрати по справі покласти на підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді обмеження волі строком на 5 (пять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Відповідно ст.75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_2. від відбування призначеного судом покарання, встановивши 3 \три \ року іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_2 покласти обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи,

- повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, роботи;

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1005 (одна тисяча пять) грн. 28 коп. та 50 000 ( пятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 608 (шістсот вісім) грн.47 коп. судових витрат за проведення авто - технічної експертизи на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Полтавської області (Код ЄДРПОУ-25574067, р\р 31252272210055 МФО 831019 Банк одержувач ГУДК України в Полтавської області).

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_1 який знаходиться на штраф майданчику учасників ДТП ВДАІ з обслуговування м.Кременчука при ГУ МВС України в Полтавській області повернути власнику.

Речовий доказ - диск з матеріалами фото та відео-зйомки місця ДТП від 30.03.2010р. залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд протягом 15 діб з дня наступного після проголошення вироку, а засудженому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: суддя О.В.Маханьков