Рішення № 104738788, 10.06.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 червня 2022 р. Справа № 120/17933/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби у Вінницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.09.2021 про заборону громадянину Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзд в Україну строком на 3 (три) роки в період з 07.09.2021 по 07.09.2024.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що 21.09.2021 при перетині позивачем державного кордону України в міжнародному пункті пропуску для поромного, морського, річкового сполучення «Орлівка», йому було відмовлено в перетинанні державного кордону в напрямку в`їзду в Україну, за причиною наявності рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну.

У відповідь на адвокатський запит листом від 28.09.2021 №0501.9-6451/05.1-21 відповідач повідомив про винесення ним 07.09.2021 рішення про заборону в`їзду в Україну на підставі абзацу 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

З цими рішеннями позивач не погоджується, вважає його протиправними та таким, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Ухвалою суду від 16.12.2021 позовну заяву залишено без руху.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрошеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позову. Зокрема зазначає, що оскаржуване рішення прийняте на підставі подання Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області за вих. № 956/16/01-2021 від 28.07.2021 року стосовно заборони в`їзду в Україну позивачеві, зі змісту якого стало відомо, що 15.12.2020 працівниками ГРПП Могилів-Подільського РВП ГУ НП у Вінницькій області на громадянина Республіки Молдова був складений адмінінстративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП та винесено постанову серії БАА №794141 про накладення адміністративного стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 170 грн. У встановлений термін, іноземець штраф не сплатив, тому зазначена постанова була направлена до Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Хмельницький) для примусового виконання та стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Так, на виконанні у Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Хмельницький) знаходилося виконавче провадження №65508307 від 20.05.2021 по примусовову стягненню постанови серії БАА №794141 від 15.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 340 грн.

28.05.2021 вищевказана постанова Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Хмельницький) була повернута стягувачу у зв`язку із неможливістю встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання або місцезнаходження.

Отже, постанова виконана не була, будь-яких дій спрямованих на її виконання здійснено не було.

Також, у відзиві зазначено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_3 не документувався посвідкою на постійне чи тимчасове проживання, паспортом громадянинаУкраїни або паспортом громадянинаУкраїни для виїзду закордон, йому не надавася дозвіл на імміграцію, відносно нього не приймалися рішення про заборону в`їзду на територію України, примусове повернення (видворення) з території України.

Отже, з метою забезпечення вимог законодавства України, на підставі абзацу 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" Управлінням 07.09.2021 було прийнято рішення про заборону позивачу в`їзду в Україну на термін 3 (три) роки.

Тому, відповідач вважає, що вказане рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а відтак підстави для скасування останнього відсутні.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

15.12.2020 інспектор СРПП № 2 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Гуліч В.П. виніс постанову серії БАА № 794141, якою застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП (а.с. 5, зворотній бік).

Позивач, проігнорував виконання постанови БАА № 794141, добровільно не сплатив адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень, на підставі чого, постанова для примусового стягнення була спрямована до Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Хмельницький).

Посадовими особами Могилів-Подільського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Хмельницький) відносно боржника позивача відкрито виконавче провадження № ВП6508307.

07.09.2021 УДМС України у Вінницькій області прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 строком на 3 роки на підставі абз. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

21.09.2021 при перетині позивачем державного кордону України в міжнародному пункті пропуску для поромного, морського, річкового сполучення «Орлівка», позивачу було відмовлено в перетинанні державного кордону в напрямку в`їзду в Україну, за причиною наявності рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 03.11.2021 року по справі №138/3095/21 було задоволено адміністративний позов та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 794141 від 15.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

17.11.2021 представник позивача звернулася до УДМС України у Вінницькій області із запитом про відкликання рішення від 07.09.2021 про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 строком на 3 роки.

Листом №0501/9-7815-05/1-21 від 18.11.2021 УДМС України у Вінницькій області повідомило представника позивача про відсутність правових підстав для скасування рішення про заборону в`їзду, адже відсутній сам механізм скасування таких рішень.

Тому, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 18 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.

Згідно із статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлення порядку їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначаються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон №3773-VI).

За приписами пунктів 6, 8, 17 частини 1 статті 1 Закону №3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Частиною 2 статті 3 Закону №3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №3773-VI в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

- в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю;

- якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

- якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

- якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;

- якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

- якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну;

- якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в`їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону №3773-VI рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360 (далі - Положення №360) Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

За правилами п. 2 Положення №360 Державна міграційна служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи), перебування яких на території України не дозволяється, визначає Інструкція про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 2013 року №1235 (далі - Інструкція №1235).

Пунктом 3 Інструкції №1235 передбачено, що рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за ініціативою, зокрема, підрозділів патрульної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в`їзду в Україну особам під час провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовки або здійснення заходів із забезпечення громадського порядку (підпункт "г" пункту 4 Інструкції №1235).

Пунктом 5 Інструкції №1235 визначено, що після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в`їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в`їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в`їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов`язань перед юридичними або фізичними особами в Україні).

Згідно із пунктом 6 Інструкції №1235 рішення про заборону в`їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в`їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до пунктів 1, 3, 10 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII основними повноваженнями поліції, відповідно до покладених на неї завдань є, зокрема, здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення, вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Отже, Національна поліція України належить до числа суб`єктів, які мають право звертатися до органів ДМС щодо заборони в`їзду в Україну окремим особам за наявності для того відповідних підстав. При цьому таке звернення, окрім того, що має відповідати встановленим формальним вимогам, має ґрунтуватися на об`єктивних відомостях про особу, стосовно якої пропонується встановити заборону в`їзду в Україну.

В ході судового розгляду встановлено, що при прийнятті рішення про заборону в`їзду в Україну відповідач керувався абзацом 7 частини 1 статті 13 Закону №3773-VI, відповідно до якої в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну.

Із системного аналізу вказаної норми слідує, що передумовами для прийняття рішення про заборону в`їзду на територію України за вказаною підставою є невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або наявність іншого невиконаного майнового зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, однак, лише за умови, що такі мали місце під час попереднього перебування такої особи на території України.

Під час розгляду справи із пояснень представників сторін та наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідача слугувало звернення Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області за вих. № 956/16/01-2021 від 28.07.2021 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 .

Зі змісту якого стало відомо, що 15.12.2020 працівниками ГРПП Могилів-Подільського РВП ГУ НП у Вінницькій області на громадянина Республіки Молдова був складений адмінінстративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП та винесено постанову серії БАА №794141 про накладення адміністративного стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 170 грн.

07.09.2021 УДМС України у Вінницькій області прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 строком на 3 роки на підставі абз. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Разом із тим, судом також встановлено, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 03.11.2021 року по справі №138/3095/21 було задоволено адміністративний позов та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 794141 від 15.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, підстави які зумовили прийняття рішення про заборону в`їзду позивачу в Україну відпали, однак ні порядок, ні процедура відкликання органами ДМС України доручення щодо заборони в`їзду іноземців в Україну, не врегульовані.

Суд акцентує увагу, що рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі " Серявін та інші проти України " визначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Тобто, з метою дотримання принципу верховенства права суб`єкти владних повноважень, у тому числі колегіальні, приймаючи рішення владно-управлінського характеру, мають належним чином його мотивувати. Мотивація прийняття рішення суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій має оцінюватися судом при здійсненні контролю за виконанням судових рішень.

За таких обставин, та беручи до уваги скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 794141 від 15.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу у розмірі 170 грн, несплата якого стала підставою для звернення до управління, суд доходить висновку, що рішення від 07.09.2021 про заборону в`їзду в Україну підлягає скасуванню.

При цьому, суд вказує про відсутність підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення, оскільки на момент його прийняття правові підстави для цього існували, адже постанова про адміністративне правопорушення серії БАА № 794141 від 15.12.2020 була чинною.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд вказує, що відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 07.09.2021 про заборону громадянину Республіки Молдова ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзд в Україну строком на 3 (три) роки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37836770)

Суддя Мультян Марина Бондівна