Рішення № 104732400, 13.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4950/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС У Львівський області

про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому заявлено позовну вимогу: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2021 № Ф-43331-13.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, вона є особою з інвалідністю та отримує державну соціальну допомогу, а тому є звільненою від сплати єдиного внеску, а сума ЄСВ з неї не стягується, покликається на ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ та пункт 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.

Ухвалою від 23.03.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивачка з 30.05.2019 перебуває на обліку у ГУ ДПС у Львівській області (Залізничний р-н м. Львова); стан платника податків « 0 платник податків за основним місцем обліку». Позивачка з 30.05.2019 зареєстрована платником ЄСВ. Згідно карток особових рахунків заборгованість ОСОБА_1 із сплати єдиного соціального внеску станом на 20.04.2022 становить 9595,30 грн. (за 2020 р 9595,30грн). Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 30.05.2019 зареєстрована у ЄДРПОУ як фізична особа - підприємець, код НОМЕР_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Львівській області (Залізничний р-н м. Львова).

Головним управлінням ДПС у Львівській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-43331-13 від 11.11.2021, згідно якої станом на 31.10.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 9595,30 грн.

Згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів станом на 31.01.2021 заборгованість ОСОБА_1 (податковий номер або серія та номер паспорта НОМЕР_2 ) по єдиному внеску виникла за рахунок несплати єдиного внеску за період 21.04.2020 19.01.2021 в сумі 9595,3 грн.

Позивачка є особою з інвалідністю (третя група, інвалідність з дитинства) та отримує державну соціальну допомогу, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Сколівським УСЗН 08.04.2013, довідками Сколівського ГУСЗН № 106 від 18.03.2022, № 107 від 18.03.2022, випискою АТКБ «ПриватБанк», довідкою до акта огляду МСЕК № 120385 від 11.09.2012, довідкою про призначення державної соціальної допомоги від 01.03.2022.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу позивачка звернулась до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.п. 4, 5, 5-1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; 5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; 5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VІ, у редакції спірного періоду, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), який був чинним у спірний період та втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020, ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік.

Як передбачено в абзаці першому п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 30.05.2019 зареєстрована у ЄДРПОУ як фізична особа - підприємець, код ЄДРПОУ 26526811.

Аналіз положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування свідчить про те, що фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску, однак такі фізичні особи-підприємці звільняються від його сплати, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У таких випадках фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також такі особи не мають обов`язку щодо подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску.

Позивачка є особою з інвалідністю (третя група, інвалідність з дитинства) та отримує державну соціальну допомогу, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Сколівським УСЗН 08.04.2013, довідками Сколівського ГУСЗН № 106 від 18.03.2022, № 107 від 18.03.2022, випискою АТКБ «ПриватБанк», довідкою до акта огляду МСЕК № 120385 від 11.09.2012, довідкою про призначення державної соціальної допомоги від 01.03.2022.

Отже, у позивачки відсутній обов`язок по сплаті за себе єдиного соціального внеску.

За наведених обставин, вимога Головного управління ДПС у Львівській області від 11.11.2021 № Ф-43331-13. про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 9595,30 грн. є неправомірною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Позивачка судовий збір за подання позову не сплачувала, судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2021 № Ф-43331-13 на загальну суму 9595,30 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.