Рішення № 104732340, 07.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

справа №380/24377/21

провадження № П/380/24626/21

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Чобіт П.П.,

представника відповідача Волянського О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області (81131, Львівська область, Львівський район, с. Солонка, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ 04369699) до Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8; код ЄДРПОУ 40479801) із вимогою:

- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-22-001216-a на закупівлю робіт по об`єкту «Реконструкція частини будівлі школи А-2 з надбудовою третього поверху за адресою: Львівська область, с. Зубра, вул. Шкільна, 1А», опублікований 23.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновком Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-22-001216-а робіт по об`єкту «Реконструкція частини будівлі школи А-2 з надбудовою третього поверху за адресою: Львівська область, с. Зубра, вул. Шкільна, 1А» встановлено порушення пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації. Щодо пропозиції учасника ТОВ «Трудові ресурси» встановлено порушення вимог п.1 ч.1 ст. 31 Закону. В тендерній документації замовника наведено помилку, яка відсутня в переліку формальних помилок, затверджених Наказом Мінекономрозвитку №710 (а саме: зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документів, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника). Також у висновку відповідачем зазначено, що учасником ТзОВ «АК «Трудові ресурси» не дотримано вимог пункту 2 Розділу №2 Додатку №2 до тендерної документації замовника щодо підтвердження кваліфікації спеціаліста, що відповідатиме за охорону праці (інженера з охорони праці ТзОВ «АК «Трудові ресурси № Гладиша Р.В.) шляхом подання документів, визначених тендерною документацією.

На переконання позивача, зазначення неповного переліку інформації в певному документі, у разі, якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника, не можу бути обґрунтованою підставою для відхилення і трактуватися як невідповідність вимогам тендерної документації, оскільки відомості, які вимагаються її умовами, учасником, у складі тендерної документації подаються. Зазначає також, що ТзОВ «АК «Трудові ресурси» було документально підтверджено кваліфікацію спеціаліста ОСОБА_1 , відповідального за охорону праці. Позивач вважає, що відповідач вказуючи на невідповідність документів ОСОБА_2 щодо підтвердження кваліфікації спеціаліста, що відповідатиме за охорону праці безпідставно не взяв до уваги тих обставин, що документи на підтвердження подані не лише щодо ОСОБА_2 , а й щодо ОСОБА_1 .

Позивач не погоджується з інформацією, викладеною у висновку, вважає такий необґрунтованим та незаконним.

Звернув увагу на те, що на час прийняття рішення відповідачем за результатами моніторингу процедури закупівлі, сторонами вже був укладений договір про закупівлю №274 від 07.09.2021, уже частково оплата проведена, роботи виконано в більшому обсязі вже і тому об`єктивно відсутня можливість виконати висновок відповідача.

З огляду на наведене вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 20.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

04.02.2022 за вх. №1703ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що за результатом моніторингу закупівлі UA-2021-06-22-001216-а, було виявлено порушення вимог чинного законодавства України в сфері публічних закупівель. У зв`язку з чим, було складено відповідний висновок, у якому викладено зміст порушень і дано вказівки щодо їх усунення. Вказав, що позивачем порушено п. 19 ч.2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого у тендерній документації зазначаються, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Вказує, що наявність опису формальних помилок не означає автоматичної наявності їх прикладів.

Згідно з статтею 16 Закону № 922-VII одним з кваліфікаційних критеріїв, які можуть використовувати Замовники в складі тендерної документації - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. ТзОВ «АК «ТРУДОВІ РЕСУРСИ» надано довідку від 07.07.2021 №7-07/07 про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні звання та досвіт, відповідно до якої вказано про наявність в учасника інженера з охорони праці ОСОБА_2 . Також, «АК «Трудові ресурси» у складі тендерної пропозиції надано скан-копію посвідчення №01-15/1-16, видане на підставі протоколу засідання комісії з перевірки знань №01/15/1 від 24.04.2018 про те, що, ОСОБА_2 , як інженер-геодезист ТзОВ «Тепло Буд Експерт», пройшов навчання і виявив потрібні знання відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Відомості щодо наступної періодичної перевірки знань з питань охорони праці у вказаному посвідченні відсутні. Крім цього, у складі тендерної пропозиції учасника, міститься скан-копія посвідчення НОМЕР_1 про проходження навчання з 12.06.2018 по 14.06.2018 та перевірку знань з питань пожежної безпеки інженеро-геодезистом ТзОВ «Тепло буд Експерт» ОСОБА_2 , відповідно до якого, підставою видачі вказано протокол засідання комісії від 14.06.2018 №87, термін дії посвідчення до 11.06.2021. Відповідно до норми п.1.6. НПАОП 0.00-4.35-04 «Типове положення про службу охорони праці», навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводиться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки. Згідно п. 3.16 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони паці. Таким чином, учасником ТзОВ «АК «Трудові ресурси» не дотримано вимог пункту 2 розділу 2 додатку №2 до тендерної документації замовника щодо підтвердження кваліфікації спеціаліста, що відповідатиме за охорону праці шляхом подання документів, визначених тендерною документацією. Подання учасником торгів документа, що втратив чинність, не може вважатися дотриманням вимог тендерної документації і законодавства. Крім цього, щодо посилань представника позивача про наявність відповідної кваліфікації у ОСОБА_1 , зазначив, що у наданій тендерній пропозиції, ОСОБА_1 зазначено як виконроба, а не інженера з охорони праці та крім цього, щодо нього також відсутнє належне підтвердження кваліфікації спеціаліста з охорони праці. Таким чином, ТзОВ «АК «Трудові ресурси» не підтверджено наявності необхідних інженерно-технічних працівників для виконання робіт та кваліфікаційного критерію в частині наявності працівників відповідної кваліфікації.

Зазначає, що відповідач не порушив жодних прав та інтересів позивача, який у позовній заяві не зазначив, якого блага саме його начебто було позбавлено оспорюваним висновком, чи яке конкретне право, свобода чи інтерес начебто були порушені, та яким чином вони можуть бути відновлені. Вважає, що висновок Західного офісу Держаудитслужби є обґрунтованим та вмотивованим. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.03.2022 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

14.03.2022 за вх. №3465ел від представника відповідача надійшло клопотання про надання доказів.

Ухвалою суду від 15.03.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси»» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 8; код ЄДРПОУ 38992487).

21.04.2022 за вх. №5218ел від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо суті спору. Зазначив, що Солонківською сільською радою у тендерній документації зазначені формальні помилки у відповідності до переліку формальних помилок, затверджених Наказом Мінекономрозвитку №710. Вважає, що Солонківська сільська рада, відхиливши тендерну пропозицію учасника з підстав, що запитувана інформація відсутня в одному документі, але повністю відображена в іншому документі, що поданий у складі тендерної пропозиції учасника, діятиме не у відповідності до принципів, передбачених частиною другою статті 2 КАС України. Зазначив, що у відповідності до вимог пункту 2 розділу №2 додатку №2 до тендерної документації відповідність учасника кваліфікаційному критерію «Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід», а саме кваліфікація спеціаліста, що відповідатиме за охорону праці, підтверджується додатково документом, встановленого законодавством взірця, що містить інформацію про результати перевірки знань з охорони праці, пожежної безпеки, які чинні на дату кінцевого строку подання пропозицій. Вважає, що ТзОВ «АК «Трудові ресурси» документально підтверджено кваліфікацію спеціаліста, відповідального за охорону праці, зокрема ОСОБА_1 . Крім цього, зазначив, що відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про охорону праці», на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. Відтак, на його переконання Перейма І.С., як особа, яка має відповідну підготовку, може виконувати функції служби охорони праці на підприємстві. З огляду на наведене вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд позов задоволити.

12.05.2022 за вх. №33855 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

07.06.2022 за вх. №7703ел від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що обов`язковою умовою надання правого захисту судом є наявність відповідно порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду. Вважає, що у позовній заяві та доданих поясненнях позивачем не зазначено, якого блага саме його було позбавлено оспорюваним висновком, чи яке конкретне право чи інтерес були порушені, та яким чином вони можуть бути відновлені. Вказує, що відповідач у висновку пропонує конкретні способи, які можуть бути здійснені для недопущення в подальшому виявленого порушення. Вважає спірний висновок обґрунтованим та вмотивованим.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити

Третя особа явки уповноваженого представника в засідання суду жодного разу не забезпечила, була належним чим повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст позовних вимог, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Західним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг закупівлі UA-2021-06-22-001216-а, де замовником виступав Солонківська сільська рада.

Назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі: «Реконструкція частини будівлі школи А-2 з надбудовою третього поверху за адресою: Львівська область, с. Зубра, вул. Шкільна, 1А».

Предметом аналізу закупівлі були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону України від 25.12.2015 №922-VII «Про публічні закупівлі», відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення. Відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Солонківської сільської ради на 2021 рік (UA-P-2021-06-22-002718-c), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію замовника та зміни до неї; реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальності «Аустафінгова компанія «Трудові ресурси», протокол засідання тендерного комітету від 20.08.2021 №20/08/1, повідомлення про намір укласти договір від 04.08.2021 оприлюднені переможцем тендеру після аукціону документи та інформацію на виконання вимог статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», договір від 07.09.2021 №274 та додаткові угоди від 06.10.2021 №1, від 27.10.2021 №2, від 19.11.2021 №3 до вказаного договору, опубліковані замовником під час моніторингу пояснення та документи на запит органу державного фінансового контролю.

За результатами моніторингу складено висновок.

23.11.2021 Західний офіс державної аудиторської служби України оприлюднив висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-06-22-001216-а.

Згідно спірного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі Західним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України встановлено за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТзОВ «АК «Трудові ресурси» встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору порушень не встановлено.

Зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення порушень вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» у встановленому законодавством порядку, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, письмово звернутися до ТзОВ «АК «Трудові ресурси» щодо розірвання договору. Крім того, вжити заходи щодо недопущення в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) порушень вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» при складанні тендерної документації. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Як встановлено судом, за результатами закупівлі відкритих торгів UA-2021-06-22-001216-а, 07.09.2021 між Солонківською сільською радою Львівського району Львівської, в особі сільського голови Дубневича Б.В., що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і ТзОВ «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» в особі директора Костецького В.Р. укладено договір про закупівлю №274 від 07.09.2021.

Відповідно до вказаного договору, підрядник зобов`язується власними силами і засобами в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті «Реконструкція частини будівлі школи А-2 з надбудовою третього поверху за адресою: Львівська область, с. Зубра, вул. Шкільна, 1А», а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Вважаючи висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939)

Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції чинній на час вчинення спірних правовідносин).

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі», електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про публічні закупівлі», а також інші нормативні акти у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно ч.4 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (ч.6 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»)

Відповідно до ч.19 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Стаття 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Згідно ч.2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до переконання, що орган державного фінансового контролю не обмежений певним обсягом, пов`язаним з підстави моніторингу, та вправі здійснювати його у всіх напрямках.

Як встановлено судом в оскаржуваному Висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТзОВ «АК «Трудові ресурси», установлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо встановлених порушень суд зазначає таке.

У висновку від 23.11.2021 відповідачем зазначено, що моніторингом встановлено таке: відповідно до вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками справи не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Перелік формальних помилок затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 №715/34998. Водночас моніторингом встановлено, що на порушення пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в тендерній документації замовника наведено помилку, яка відсутня в Переліку формальних помилок. Затверджених наказом Мінекономрозвитку №710 (а саме: зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника).

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються, крім іншого, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Отже Закон розмежовує поняття «опис» та «приклади» та вимагає зазначення у тендерній документації як опису так і прикладів формальних (несуттєвих) помилок.

Позивач вказує, що п. 1.2 «Формальні (несуттєві) помилки» Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації складено у рамках чинного законодавства, зазначено весь вичерпний перелік прикладів помилок згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, що вважаються формальними.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710 затверджено Перелік формальних помилок. Даний Перелік є вичерпним та містить 12 пунктів описаних формальних помилок.

З аналізу змісту наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998, встановлено, що такий містить саме перелік формальних помилок, а не їх приклади.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.

Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов`язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним.

Також, слід врахувати консультацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України стосовно затвердженого наказу від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок».

Оскільки в тендерній документації Замовника зазначено опис формальних (несуттєвих) помилок, які не відповідають Переліку формальних помилок затвердженого Наказом № 710, суд приходить до переконання про порушення позивачем вимоги п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII, тому що зазначення вичерпного переліку формальних помилок, затвердженого Наказом № 710 є не правом Замовника, а його обов`язком. Відступлення від даного переліку правильно трактується відповідачем як порушення норм п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII.

Судом встановлено, що в тендерній документації замовника наведено помилку, а саме «зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що надані у складі тендерної пропозиції учасника», яка відсутня в Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем щодо порушення Солонківською сільською радою п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо не дотримання ТзОВ «АК «ТРУДОВІ РЕСУРСИ» вимог пункту 2 Розділу №2 додатку №2 до тендерної документації замовника щодо підтвердження кваліфікації спеціаліста, що відповідатиме за охорону правці (інженера з охорони праці ТзОВ «АК «Трудові ресурси» ОСОБА_2 ) шляхом подання документів, визначених тендерною документацією, чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, за правилами частин першої та другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

Суд встановив, що відповідно до пункту 2 Розділу №2 Додатку №2 до тендерної документації, замовник вимагав від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме кваліфікація спеціаліста, що відповідатиме за охорону праці, підтверджується додатково документом, встановленого законодавством взірця (шляхом подання сканованих з оригіналу копій посвідчень та протоколів/витягів з протоколу комісії з перевірки знань), що містить інформацію про результати перевірки знань з охорони праці, пожежної безпеки, які чинні на дату кінцевого строку подання пропозицій.

Як встановлено судом, учасником процедури закупівлі ТзОВ «АК «Трудові ресурси» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід вих.№4-07/07 від 07.07.2021, в якій вказано про наявність у ТзОВ «АК «Трудові ресурси» інженера з охорони праці ОСОБА_2 ; посвідчення №01-15/1-16, виданого на підставі протоколу засідання комісії з перевірки знань №01-15/1 від 24.04.2018, про проходження ОСОБА_2 навчання і виявлення потрібних знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці; скан-копію посвідчення № НОМЕР_2 про проходження навчання з 12.06.2018 по 14.06.2018 та перевірку знань з питань пожежної безпеки інженером-геодезистом ТзОВ «Тепло Буд Експерт» ОСОБА_2 з терміном дії до 11.06.2021.

Порядок та умови проходження працівниками навчання з охорони праці врегульовано Законом України «Про охорону праці», Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженого наказом Державним комітетом України з нагляду за охороною праці від 15.11.20014 №255; Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.0205 №15.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 18 Закону України «Про охорону праці», працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Відповідно до ч.2 ст. ст. 18 Закону України «Про охорону праці», працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. ( ч.4 ст. ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).

Згідно з ч.5 ст. ст. 18 Закону України «Про охорону праці», порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Відповідно до п. 1.6. Типового положення про службу охорони праці, навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

Відповідно до п. 5.6. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, позачергове навчання і перевірка знань посадових осіб, а також фахівців з питань охорони праці проводяться при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці.

Судом встановлено, що учасником ТзОВ «АК «Трудові ресурси» у складі тендерної пропозиції надано копію посвідчення №01-15/16-16, видане на підставі протоколу засідання комісії з перевірки знань №01-15/1 від 24.04.2018, про те, що ОСОБА_2 , як інженер-геодезист ТзОВ «Тепло Буд Експорт», пройшов навчання з охорони праці. Відомості щодо наступної періодичної перевірки знань з питань охорони праці відсутні. Крім цього, термін дії посвідчення 12№000082 про проходження навчання з 12.06.2019 по 14.06.2018 та перевірку знань з питань пожежної безпеки інженером-геодезистом ТзОВ «Тепло Буд Експорт» ОСОБА_2 до 11.06.2021.

Згідно з наявною в електронній системі закупівель інформацією кінцевий строк подання пропозицій 28.07.2021.

Оскільки ТзОВ «АК «Трудові ресурси» на підтвердження інформації про наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме кваліфікація спеціаліста, що відповідатиме за охорону праці, подано документ, а саме посвідчення з терміном дії до 11.06.2021, тому подання такого документу не може вважатися дотриманням вимог тендерної документації.

Щодо посилань позивача та представника третьої особи, що у довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід зазначено ОСОБА_1 .

У поданій довідці зазначено посаду ОСОБА_1 - виконроб, а не інженер з охорони праці, крім цього, при переведенні працівника на іншу роботу або призначення його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці проводиться позачергове навчання і перевірка знань з питань охорони праці, як це передбачено Типовим положенням про службу охорони праці.

У складі тендерної пропозиції надано копію посвідчення №604-20/28, виданого ТзОВ «Львівський НТК» на підставі протоколу засідання комісії з перевірки знань №64-20 від 15.02.2020.

Отже, суд погоджується з висновком відповідача, що ОСОБА_1 , крім того, що на момент подання тендерної пропозиції вказаний як виконроб, а не інженер з охорони праці, щодо нього також відсутнє належне підтвердження кваліфікації спеціаліста з охорони праці.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Тобто, на порушення ч.1 ст.31 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем не відхилено тендерну пропозицію переможця тендеру ТзОВ «АК «Трудові ресурси», а укладено з вказаним переможцем договір від 07.09.2021 № 274.

Відповідно до ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», у висновку за результатами моніторингу закупівлі обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зробивши висновок про наявність порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач у констатуючій частині оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору. Та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 640/17797/20.

Отже вибір усунення зафіксованого порушення покладається на позивача. І навіть при наявності такого у позивача є альтернатива усунення його. Крім того, у випадку і надання пояснень щодо неможливості усунення порушення подальші дії не регламентовано відповідача щодо застосування санкцій до позивача. Таке в свою чергу свідчить, що саме висновок і носить характер рекомендаційний і в подальшому при підготовці і розгляду тендерних пропозицій запобігти порушенням. Крім того в засіданні суду позивачем проінформовано суд про виконання договору, про оплату робіт за договором, що і унеможливлює розірвання такого.

Суд також наголошує, що зазначена контролюючим органом вимога про розірвання договору не несе для позивача жодних наслідків, крім того відповідач у висновку вказав позивачу на право альтернативного вибору.

Частиною 20 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 08.09.2020 № 552 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 .10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається: 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відтак, відповідач у висновку при виявленні порушення законодавства у сфері публічних закупівель повинен вказати:

1) норму права, яку порушив позивач, про що відповідач зазначив у висновку;

2) норму права, на підставі якої відповідач зобов`язує позивача усунути порушення законодавства: відповідач зазначив ст.ст.2,5 Закону України « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»;

3) зобов`язання щодо їх усунення( яким чином, способом).

Позивач зазначає, що висновок не містить конкретні заходи, які має вчинити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, нечіткий, невизначений висновок, але суд вважає, що відповідач чітко і зрозуміло зазначив свою думку щодо порядку-способу усунення виявлених відповідачем порушень: шляхом вжиття заходів щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, письмово звернутись до ТзОВ «АК «Трудові ресурси» щодо розірвання договору, вжиття заході щодо недопущення в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) порушень вимогу пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» при складанні тендерної документації. Незгода із шляхом усунення порушень та його неконкретність мають різні лексичні значення. Тому доводи позивача щодо нечіткого визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень, суд не приймає до уваги, оскільки ці обставини не відповідають дійсності.

Відповідно до ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

І суду не надано позивачем альтернативних шляхів усунення зафіксованого порушення.

Суд оцінює зібрані докази і перевіряє висновок складений за результатами моніторингу вимогами чинного законодавства.

Суд зазначає, що за правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для захисту порушеного права особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Доводи позивача не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного висновку на конкретні реальні індивідуально виражені права чи інтереси позивача.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах. При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем своїх прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, сторонами не заперечується, що даний договір укладений, і відповідно, суд не вбачає підстав для висновку про можливість поновлення прав позивача в заявлений ним спосіб, що є ще однією підставою для відмови в позові. Жодні санкції до позивача з боку відповідача не застосовано. У випадку задоволення позову, не буде відновлене право позивача.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 177, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутстафінгова компанія «Трудові ресурси» про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.06.2022.

Суддя Сподарик Н.І.