Рішення № 104729873, 23.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
23.02.2022
Номер справи
200/8611/21
Номер документу
104729873
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 року Справа№200/8611/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік. При віці 71 рік і страховому стажі приблизно 34 роки, досяг усіх необхідних умов призначення пенсії за віком, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте пенсія до теперішнього часу не призначалась. Представником позивача неодноразово подавались заяви про призначення пенсії із наданням необхідних документів, але відповідачем на усі звернення був наданий лист-відповідь від 29.11.2017 за №268/К-22-01-01, в якому зазначено, що відповідно до п. 2.9 Порядку до заяви про призначення пенсії, до відповідача необхідно надати паспорт громадянина України та довідку відповідних органів з місця проживання (реєстрації) у м. Краматорську Донецької області, у тому числі органів самоврядування. Згідно п. 1.7 Порядку у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо подані документи подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Роз`яснення з цього питання надавались позивачу листом від 06.07.2017 №118/М-38-01-01. Таким чином, питання щодо прийняття нової заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області буде розглянуте після виконання вищезазначених умов. Представник позивача 27.08.2020 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та надав при цьому повний пакет документів включно із паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Але відповідачем була надана та ж сама відповідь, що і раніше від 06.07.2017року. Позивач вважає такі дії відповідача, щодо не призначення пенсії відповідно до поданих документів, неправомірними та дискримінаційними, що суперечать чинному законодавству. З метою захисту прав просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що жодного рішення про відмову в призначенні пенсії управлінням не приймалось, а позивачу був направлений лише лист щодо надання документів необхідних для призначення пенсії, окрім цього позивач не звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії. Відповідач зазначив, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відбувається відповідно до розділу I частини 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Щодо списання моральної шкоди у розмірі 100000,00грн., зазначив що позивачем не надано жодних доказів заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та відсутні будь-які докази, які можуть підтвердити наявність причинного зв`язку між моральною шкодою та діями управління чи обчислення саме цієї суми. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій вказав що заперечення відповідача викладені в його відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують доводів позову, а лише вказують на його обґрунтованість. Просив визнати позовні вимоги позивача викладені в позовній заяві у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2021 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.02.2022 року.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданим 18 грудня 2019 року, органом 2ІSR (строк дії до 18 грудня 2029 року).

Реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків позивача - НОМЕР_2 , що підтверджується копією картки платника податків.

Як зазначає представник позивача, 30 листопада 2000 року ОСОБА_1 виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання. Де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль, про що свідчить відповідна печатка в паспорті позивача для виїзду за кордон.

За зверненням представника позивача до Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії ОСОБА_1 , визначено Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області для розгляду заяви про призначення пенсії, оскільки до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю він мешкав в АДРЕСА_1 , що підтверджується листом Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації головного управління Донецької області від 24 травня 2018 року №1401.2.5-9746/14.3-18.

Відповідно до постанов КМУ №821 від 08.11.2017 року, №628 від 22.08.2018 року, №925 від 09.10.2020 року "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" - Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області було реорганізоване в Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є його правонаступником.

ОСОБА_1 через своїх представників неодноразово звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

29.06.2017 року до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську звернувся ОСОБА_2 з апостильованою заявою ОСОБА_1 , підписаною 10.05.2017 року про призначення пенсії за віком та доданими до неї документами: копія довіреності, копія ізраїльського посвідчення особи, копія ІПН, копія трудової книжки.

06.07.2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську надана відповідь № № 118/М-38-01-01 щодо відсутності законодавчих підстав для розгляду заяви про призначення пенсії позивачу, яка обґрунтована тим, що питання про призначення пенсії ОСОБА_1 буде розглянуте після надання документа про місце проживання у м. Краматорську Донецької області.

14.11.2017 року до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську звернувся ОСОБА_2 з апостильованою заявою ОСОБА_1 , про призначення пенсії за віком та доданими до неї документами: лист УПФУ від 06.07.2017 року № 118/М-38-01-01, довіреність, трудова книжка, ізраїльське посвідчення особи, ідентифікаційний номер, довідки про заробітну плату.

29.11.2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську надана відповідь № 268/К-22-01-01 щодо відсутності законодавчих підстав для розгляду заяви про призначення пенсії позивачу, яка обґрунтована тим, що питання про призначення пенсії ОСОБА_1 буде розглянуте після виконання роз`яснень, які надавались у листі від 06.07.2017 року № 118/М-38-01-01.

Лист-відповідь від 06.07.2017 року за №118/М-38-01-01 наданий Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на заяву представника ОСОБА_1 , щодо призначення пенсії був оскаржений до суду.

Зокрема, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі №805/465/18-а встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, представниками позивача до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області не надане належне посвідчення особи у розумінні наведеної норми, оскільки посвідчення особи, яке видано Державою Ізраїль, не підтверджує громадянство України, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року за №805/465/18-а, рішення Донецького окружного адміністративного суду - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.09.2018 року у справі №805/465/18-а, - рішення Донецького окружного адміністративного суду та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду - залишено без змін. Відповідно до зазначеної постанови, відповідачем фактично не приймалось рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, а у межах вимог Порядку №22-1 здійснено розгляд питання прийняття поданих документів.

27 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 , діючи на підставі нотаріальної довіреності, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. При цьому звернувся із оригіналом апостильованої особистої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, із наданням оригіналів наступних документів:

- особиста заява про призначення пенсії;

- довіреність на представників;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- РНОКПП;

- трудова книжка;

- лист ПФУ №9153/К-11 від 07.07.2017 року;

- особиста заява ОСОБА_1 про нарахування пенсії на банківський рахунок.

При поданні заяви представник ОСОБА_1 просив прийняти дану заяву та документи для призначення пенсії ОСОБА_1 додані до заяви, та передати за належністю до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.06.2021 року за № 6021-5466/М-15/8-0500/21 представнику позивача надали відповідь, оформлену листом від 06.07.2017 за №118/М-38-01-01 що стосувалась відповіді на заяву про призначення пенсії від 03.07.2017 року, в якому відповідач зазначив:

- відповідно до п. 2.9 Порядку до заяви про призначення пенсії до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області необхідно надати паспорт громадянина України та довідку відповідних органів з місця проживання (реєстрації) у м. Краматорську Донецької області, у тому числі органів місцевого самоврядування;

- в посвідченні особи, виданому Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль, (наданому до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 від 10.05.2017) не вбачається громадянство України.

При цьому, будь-яку відповідь чи рішення відповідача з питань призначення пенсії ОСОБА_1 стосовно заяви поданої представником позивача від 27.08.2020 року, представник позивача не отримав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульована Порядком №22-1.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 (у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

За положеннями пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу);

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи:

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Відповідно до пункту 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пункту 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає:

роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій;

у разі необхідності - бланки документів;

допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії;

у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до положень пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.7. Порядку 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, а за наявності підстав, додатково витребувані пенсійним органом документи.

Тобто, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 від 27 серпня 2020 року, поданої представником позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, пенсійний орган, протягом встановленого періоду, рішення або роз`яснення щодо недотримання вимог Порядку №22-1 щодо подачі заяви про призначення пенсії та необхідних документів для призначення пенсії, не приймав та представнику позивача не направляв окрім роз`яснень, що стосуються розгляду заяви про призначення пенсії поданої представником позивача від 03.07.2017 року.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, та зазначає, що відповідачем порушено Порядок 22-1 в частині розгляду заяв про призначення пенсії.

При цьому, суд зауважує, що з аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує певний, законодавчо визначений, порядок призначення пенсій, який передбачає звернення особи, яка вважає наявним у себе права на призначення певного виду пенсії, із заявою за формою, встановленою чинним законодавством, та доданням підтверджуючих документів, за результатами розгляду яких орган Пенсійного фонду або витребує у заявника додаткові документи, або приймає одне з рішень: призначає чи відмовляє у призначенні пенсії.

У разі не відповідності поданих заявником документів вимогам законодавства або у разі їх недостатності, відповідач в силу вимог положень 4.2 Порядку №22-1 не був позбавлений можливості витребувати вказані документи.

Проте, отримавши заяву встановленого зразка про призначення пенсії від 27.08.2020, відповідачем взагалі не було здійснено жодних дій, окрім як надіслати листом від 29.06.2021 відповідь, яка вже надавалась на заяву про призначення пенсії від 03.07.2017, не розглянувши новий пакет документів, який було додано до заяви про призначення пенсії від 27.08.2020, що свідчить про бездіяльність відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про призначення пенсії від 03.07.2017 року позивачем не було додано документа про посвідчення особи, в якому вбачається громадянство України. При оскарженні позивачем до суду, Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, було винесено постанову за №805/465/18-а від 21.09.2018 року. Згідно якої визначено, що колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі №1058- IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1. Також Колегія суддів звертає увагу, що призначення та отримання пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно, зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

Враховуючи, що при поданні заяви позивачем на призначення пенсії від 03.07.2017 до Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області, саме не подання документу, який посвідчує особу, відповідно до якого не вбачалось громадянство України і призвело до надання відповіді оформленої у вигляді листа, наданого відповідачем, в якому передбачався необхідний пакет документів для призначення пенсії.

Але ж, при поданні нової заяви від 27.08.2020, позивачем були усунені недоліки, а саме ОСОБА_1 було отримано новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Який був доданий його представником до відповідача при поданні нової заяви про призначення пенсії від 27.08.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" - паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Тобто отримавши вищезазначений документ, позивач виконав усі вимоги необхідні для призначення йому пенсії з 27.08.2020року.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин суд, на підставі положення статті 9 КАС України, ураховуючи, що відповідачем не надано оцінку поданої позивачем заяви та документів, вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача, щодо не розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 27.08.2020 року. Зобов`язати відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до його заяви про призначення пенсії за віком з 27.08.2020 року з урахуванням доводів, викладених у рішенні суду.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії на вказаний ним банківський рахунок, з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії (довічне грошове утримання), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та пункту 5 указаного Порядку виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Позивач просить виплатити компенсацію на ще не виплачені суми доходу, що не відповідає вимогам закону.

Отже, вимога про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №200/11292/19-а і від 5 березня 2020 року у справі № 140/1547/19.

Також не підлягають задоволенню як передчасні позовні вимоги в частині здійснення виплат з урахуванням індексації, оскільки недодержання УПФУ вимог законодавства в цій частині не було підставою звернення з цим позовом до суду. Указане не позбавляє права позивача звернутися до суду з новим позовом з підстав виплати пенсії в неналежному розмірі.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14.

Беручи до уваги те, що позивачем не доведено та не надано суду відповідних доказів завдання йому моральної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 08.07.2021 року за № 38261.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо не розгляду заяви про призначенні пенсії ОСОБА_1 від 27.08.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) призначити пенсію на підставі заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 27 серпня 2020 року відповідно до доводів, викладених у рішенні суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.О. Голошивець

Часті запитання

Який тип судового документу № 104729873 ?

Документ № 104729873 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 104729873 ?

Дата ухвалення - 23.02.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 104729873 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 104729873 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 104729873, Донецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 104729873, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 104729873 відноситься до справи № 200/8611/21

Це рішення відноситься до справи № 200/8611/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 104729872
Наступний документ : 104729874