Рішення № 104729183, 13.06.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 червня 2022 р. Справа № 120/3474/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно не врахувало довідку №541 від 20.09.2011 про заробітну плату за період з січня 1995 року по грудень 1999 року, що видана публічним акціонерним товариством "Мостобуд" Мостобудівельний загін №33 (далі - ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін №33), з підстав неможливості здійснити перевірку достовірності її видачі, оскільки така відмова суперечить Конституції України, порушує його право на соціальний захист, та не може бути підставою для зменшення пенсійного забезпечення позивача.

Позивач зазначає, що довідка №541 від 20.09.2011 містить зазначення суми її заробітку , який враховується при обчисленні пенсії з розшифруванням щомісячних сум за період з 1995 по 1999 роки, місить зазначення того, що на всі виплати нараховані внески до Пенсійного фонду (страхові внески), зазначення того, що довідка видана на підставі особових рахунків, підписана керівником та головним бухгалтером, містить відтиски штампу та печатки ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін №33. Звертає увагу, що відомості, зазначені у довідці №541 від 20.09.2011, відповідають встановленій формі на дату видачі такої довідки. Також позивач вказує, що спірна довідка не скасована, а зазначені у ній відомості не визнавалися недостовірними.

На переконання позивача, обов`язок перевірки достовірності виданих документів підприємствами покладається на пенсійний орган, а сумніви щодо достовірності та обґрунтованості їх видачі не можуть бути підставою для відмови у перерахунку та нарахуванні пенсії. Тому посилання відповідача на те, що довідка про заробітну плату № 541 від 20.09.2021 не пройшла перевірку, оскільки підприємство, яке її видало, знаходиться на непідконтрольній території України, як на підставу для відмови у перерахунку пенсії, на думку позивача, є необґрунтованими та неправомірними. За таких обставин позивач переконана, що ГУ ПФУ у Вінницькій області не мало законних підстав для відмови у перерахунку її пенсії.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 25.04.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

05.05.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 згідно з поданою заявою від 22.10.2021 призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058 з 22.10.2021 з урахуванням даних про стаж та заробітну плату. В матеріалах електронної пенсійної справи позивача, як зазначено у відзиві, наявна довідка №541 від 20.09.2011 про заробітну плату за період з січня 1995 року по грудень 1999 року, видана ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін №33. Для підтвердження достовірності видачі вказаної довідки та з метою дотримання вимог статті 40 Закону №1058 спеціалістами Головного управління було надіслано запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про проведення зустрічної перевірки довідки про заробітну плату. Однак, Головне управління було повідомлено листом від 30.11.2021 за вих. № 0500-2302-9/116085 про неможливість здійснення перевірки, оскільки документи необхідні для перевірки знаходяться у м. Горлівка, тобто на тимчасово непідконтрольній території України відповідно до Указу Президента України від 07.02.2019 №32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частини їх територій, тимчасово окупованих в Донецькій та Луганських областях", де органи державної влади тимчасово не мають доступу до архівних сховищ.

Враховуючи вищевикладене, на переконання відповідача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правомірно було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, оскільки відсутні первинні документи, підтверджуючі достовірність довідок про заробітну плату.

23.05.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд до уваги не бере, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у такій категорії справ заявами по суті справи є позов та відзив.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

22.10.2021 позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

На підставі поданої заяви позивачеві з 22.10.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

10.01.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області із письмовою заявою, за змістом якої просила зробити перерахунок її пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату № 541 від 20.09.2011, що видана ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 33, за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та виплатити перераховану пенсію з дати її призначення, а саме з 22.10.2021.

Листом від 07.02.2022 № 1414-403/Л-02/8-0200/22 ГУ ПФУ у Вінницькій відмовило позивачеві у врахуванні заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у зв`язку з неможливістю здійснення перевірки, оскільки документи необхідні для перевірки знаходяться у м. Горлівка, тобто на тимчасово непідконтрольній території України відповідно до Указу Президента України від 07.02.2019 №32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частини їх територій, тимчасово окупованих в Донецькій та Луганських областях", де органи державної влади тимчасово не мають доступу до архівних сховищ.

З такою відмовою відповідача позивач не погоджується, що й зумовило її звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до вимог статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Водночас, частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, в тому числі, пенсія за віком.

На підставі частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно із статтею 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, згідно якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Поряд із цим згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, за бажанням пенсіонера, у разі доцільності, пенсія може обчислюватися в тому числі з урахуванням заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року.

При цьому, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов`язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.

Таким чином, вищезазначена норма є диспозитивною і надає пенсіонерам право вибору різних періодів нарахування заробітної плати для обчислення пенсії на умовах, визначених чинним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Більш детально питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком №22-1).

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

На підставі пункту 2.10 цього ж Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Із аналізу зазначених положень діючого законодавства слідує, що підставою для проведення розрахунку пенсії згідно ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV на основі довідки про заробітну плату, є підтвердження відомостей про таку заробітну плату додатковою інформацією - первинними чи іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату тим підприємством, де працював заявник.

Повертаючись до фактичних обставин у справі, суд зазначає, що підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки №541 від 20.09.2011 про заробітну плату за період з січня 1995 року по грудень 1999 рок, що видана ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін №33, стала неможливість здійснення перевірки, оскільки документи необхідні для перевірки знаходяться у м. Горлівка, тобто на тимчасово непідконтрольній території України відповідно до Указу Президента України від 07.02.2019 №32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частини їх територій, тимчасово окупованих в Донецькій та Луганських областях", де органи державної влади тимчасово не мають доступу до архівних сховищ.

Надаючи оцінку таким діям відповідача, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

На підставі пункту 4.2 № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до п. 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.

Проте, суд зауважує, що неможливість пенсійного органу здійснити перевірку архівних документів, які залишились на окупованій території, не може бути підставою для позбавлення права позивача на перерахунок пенсії. Крім того, вищезазначені обставинами виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.

Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2019 у справі №233/1181/17 (79558094), висловив правову позицію згідно з якою у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Те, що архівні документи залишились на окупованій території в даному випадку, та неможливість пенсійного органу здійснити їх перевірку, не може бути підставою для позбавлення права позивача на призначення пенсії.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку: "Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".

Суд звертає увагу, що у спірній довідці чітко відображений період роботи, розмір отриманих заробітних плат, особовий рахунок та відомості про нарахування страхових внесків до пенсійного органу. Крім того, про місцезнаходження та адресу підприємства, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідок, відповідач обізнаний.

Також зазначена довідка не скасована, а відомості, зазначені в ній, не визнавались недостовірними. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що підприємство на час видання довідок було переміщене або не здійснювало свою діяльність.

З огляду на викладене, позивач не може бути позбавлена права на перерахунок та виплату пенсії на підставі спірної довідки з підстави того, що первинні документи підприємства знаходяться в непідконтрольному Україні місті Горлівка, тобто, у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача.

Суд зазначає, що визнання спірної довідки відповідачем необхідне для захисту гарантованого пенсійним законодавством права позивача на перерахунок пенсії, яка на даний час позбавлений у будь-який інший спосіб можливості отримати таку довідку від належної установи.

Суд також враховує те, що щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus V. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer V. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96).

Отже, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Суд дійшов висновку про можливість застосування означених загальних принципів (Намібійські винятки), сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 04.03.2020 у справі № 235/2008/17 та від 08.04.2020 у справі № 242/1568/17.

Отже суд вважає, що відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на встановлення розміру пенсії на підставі довідки про заробітну плату з підстави відсутності можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що відповідачем протиправно відмовлено в прийнятті спірної довідки для перерахунку пенсії, а тому такі дії відповідача суд визнає протиправними.

Що стосується вимог позивача зобов`язального характеру, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У пункті 1.8 розділу І Порядку №22-1 зазначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно з пунктом 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Суд бере до уваги, що при зверненні 22.10.2021 із заявою про призначення пенсії позивачем надавалась довідка № 541 від 20.09.2011 про заробітну плату, яка не була врахована пенсійним органом під час призначення пенсії. Відтак, права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача, з урахуванням вказаної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, та провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн. Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає сума у розмірі 992,40 грн.

Рішення у справі ухвалено з урахуванням періоду перебування судді у відпустці.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням довідки № 541 від 20.09.2021 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 для обчислення пенсії, що видана публічним акціонерним товариством "Мостобуд" Мостобудівельний загін №33.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки № 541 від 20.09.2021 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 для обчислення пенсії, що видана публічним акціонерним товариством "Мостобуд" Мостобудівельний загін №33, та провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, а саме з 22.10.2021, з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович