Рішення № 104729100, 13.06.2022, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с. 512/228/22

Провадження № 2/512/142/22

"13" червня 2022 р. смт. Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря - Шаповал Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ

21.04.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.02.2018 Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сімейно-шлюбні відносини з відповідачкою припинені. З січня 2021 позивач з відповідачкою разом однією сім`єю не проживають, спільного господарства не ведуть, кроків до примирення не здійснюють.

Причиною припинення шлюбних відносин між позивачем та відповідачкою є несумісність характерів, різні погляди на майбутнє життя, небажання рахуватися з думкою один одного при вирішенні сімейних питань, внаслідок чого в сім`ї відбувалися постійні сварки, образи один на одного та ревнощі. В результаті цього були припинені будь-які відносини.

Отже, сімейно-шлюбні відносини з відповідачкою припинені остаточно, позивач з відповідачкою проживають окремо, спільне господарство не ведеться, спільних дітей не має, спільного майна немає. Кожний має власне життя, власний дохід яким розпоряджається на власний розсуд. Кроків до примирення здійснюються. Намірів примирення позивач не має категорично.

Таким чином, позивач прийшов до висновку про необхідність розірвати шлюб в законному порядку, подальше спільне життя та "збереження шлюбу суперечить його інтересам».

Крім того, позивач зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 відмовляється від розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

В судове засідання позивач не з`явився, проте представник позивача адвокат Загорій А.А. 30.05.2022 подала до канцелярії суду заяву в яких позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглянути без участі позивача та його представника та не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення (а.с. 16).

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, проте 13.06.2022 подала до канцелярії суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила справу розглянути без її участі. Крім того, просила суд не стягувати з неї витрати по сплаті судового збору, зазначивши, що на утриманні у неї перебуває двоє неповнолітніх дітей (а.с. 23).

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17.02.2018 Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 5 (а.с.6).

Сімейно-шлюбні відносини позивача ОСОБА_1 з відповідачкою ОСОБА_2 припинені. З січня 2021 позивач з відповідачкою разом однією сім`єю не проживають, спільного господарства не ведуть, кроків до примирення не здійснюють.

Як зазначено в позовній заяві, причиною припинення шлюбних відносин між позивачем та відповідачкою є несумісність характерів, різні погляди на майбутнє життя, небажання рахуватися з думкою один одного при вирішенні сімейних питань, внаслідок чого в сім`ї відбувалися постійні сварки, образи один на одного та ревнощі. В результаті цього були припинені будь-які відносини.

Дітей від шлюбу сторони не мають.

Відповідачка ОСОБА_2 відмовляється від розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до довідки Савранської селищної ради Одеської області №182 від 18.04.2022, позивач ОСОБА_1 проживав у будинку своїх батьків з 02.01.2022 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

З пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності: 2 група, загальне захворювання (а.с.5).

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Згідно з частиною 3 та частиною 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до вимог статті 110 цього Кодексу, якою закріплено право одного з подружжя на подання позову про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною 1 статті 110 сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Обмеження права на подання позову, визначені частиною 2 статті 110 СК України, судом не встановлені.

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно частини 3 статті 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У відповідності до частини 6 статті 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 ЦПК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 5 "Рівноправність подружжя" Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

У пункті 126 рішення у справі "Фернандес Мартінес проти Іспанії" (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

За таких обставин, суд, з урахуванням факту визнання відповідачкою позовних вимог, приходить до висновку, що позовна заява позивача про розірвання шлюбу є виваженою та свідомою, відповідає його дійсній волі, причини, з яких він наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, сімейні стосунки подружжя є формальними, поновити шлюбно-сімейні стосунки сторони наміру не мають, у зв`язку з чим подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача та порушувало принцип добровільності шлюбу, визначений статтею 24 Сімейного кодексу України, що має істотне значення, а отже перешкод для розірвання шлюбу суд не вбачає.

В поданій 13.06.2022 до канцелярії суду заяві про визнання позовних вимог, відповідачка просила суд не стягувати з неї витрати зі сплати судового збору посилаючись на те, що в неї на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. Водночас будь-яких доказів в підтвердження цього суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що при подачі позову, позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи, загальне захворювання.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно з положеннями частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивач ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з вказаним позовом звільнений від сплати судового збору, розмір якого становить 992 грн 40 коп., а також у зв`язку із визнанням позову відповідачкою до початку розгляду справи по суті, в порядку частини 6 статті 141 ЦПК України та частини 1 статті 142 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь держави 50 % судового збору, який мав бути сплачений позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою, що становить 496 грн 20 коп.

Відповідно до положень частини 2 статті 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Керуючись статтями 4, 6-10, 12, 13, 16, 19, 76, 81, 82, 200, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, статтями 110, 112, 115 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.02.2018 Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 5 - розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави 50 % судового збору, який мав бути сплачений позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою, що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок на розрахунковий рахунок № UА908999980313111256000026001, КЕКД - 22030106, отримувач - ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ - 37993783.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Копію цього рішення після набрання ним законної сили надіслати Савранському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Ю. Брюховецький