Ухвала суду № 104727543, 13.06.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

13 червня 2022 р. м. Рівне Справа №918/192/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву про відвід судді Господарського суду Рівненської області Торчинюка Вадима Георгійовича від участі у розгляді справи №918/192/22

за позовом: Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області

в інтересах держави в особі: Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2022 року Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖУРАВЛИНА" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 12 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/192/22. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 26 квітня 2022 року.

Ухвалою суду від 26 квітня 2022 року відкладено підготовче засідання на 18 травня 2022 року.

У судовому засіданні 18 травня 2022 року оголошено перерву у розгляді справи до 31 травня 2022 року.

Ухвалою суду від 31 травня 2022 року розгляд справи відкладено на 14 червня 2022 року.

09 червня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява про відвід судді від розгляду справу.

Заява позивача мотивована тим, що суддею Торчинюком В.Г. безпідставно відмовлено у призначені проведення судової експертизи. Крім того, відповідач вказує, що суддею Торчинюком В.Г. уже розглядалася справа №918/1064/15, де відповідачем була ТОВ фірма "Журавлина" і рішення було прийнято не на користь останньої.

Наведене, на думку заявника, свідчить про те, що участь зазначеного судді викликає сумнів щодо безсторонності і виключають довіру судді при розгляді справи №918/192/22.

Розглянувши вищевказану заяву, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1-3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 1-3, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 9901/22/17.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Підставою, покладеною позивачем в основу заяви про відвід судді фактично є те, що вказаний суддя приймав участь у розгляді іншої справи, в якій заявник також був відповідачем і рішення було прийнято не на користь останнього. Крім того, заявник не погоджується з відмовою у проведенні судової експертизи в процесі розгляду справи №918/192/22, також вказує що суддя перебуваючи на стадії підготовчого засідання в ухвалі про відкладення розгляду справи надає оцінку достатності доказів для вирішення справи.

Тобто, заявник, фактично, висловлює незгоду з рішенням, яке ухвалював суддя Торчинюк В.Г. по іншій справі де ТОВ фірма "Журавлина" була відповідачем (918/1064/15), а також не погоджується з процесуальним рішенням судді у справі №918/192/22 щодо відмови в проведенні судової експертизи.

Проте, згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Статтею 8 Кодексу суддівської етики на суддю покладено обов`язок здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Згідно зі ст. 10 вказаного Кодексу суддя повинен виконувати свої обов`язки безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Разом з тим, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Отже, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від даної справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Тобто, підстави для задоволення заяви про відвід судді у кожній конкретній справі з огляду на його неупередженість або необ`єктивність, мають бути встановлені саме щодо конкретної справи або щодо учасників такої справи.

Разом з тим, в даному випадку будь-яких доказів того, що суддя, що розглядає дану справу, виявляє будь-які прояви неупередженості або необ`єктивності у справі, що наразі розглядається, або до учасників такої справи, заявником суду не надано.

Щодо тверджень заявника про те, що судом було надано оцінку доказам, щодо їх достатності у підготовчому засіданні, суд зазначає наступне.

В ухвалі суду від 31 травня 2022 року зазначено: "Разом з тим, матеріали справи містять докази, які надані прокуратурою в обґрунтування позовної заяви із відповідними даними щодо змін ціни на паливо, а також містять пояснення та докази надані відповідачем та позивачем, якими останні керувалися вносячи зміни у спірний договір (укладаючи додаткові угоди).

Враховуючи ту обставину, що матеріали справи містять відповідні докази зі сторони прокуратури, позивача та відповідача на підтвердження або заперечення позову, із даними, щодо цін на паливо за відповідні спірні періоди при укладанні додаткових угод, відтак, судом буде надано оцінку таким доказам при прийнятті рішення.".

Вбачається, судом в ухвалі було констатовано той факт, що прокуратурою, позивачем та відповідачем надані докази щодо підтвердження обставин викладених у позовній заяві і відзиві на позовну заяву, при цьому жодним чином мова не йшла про достатність і оцінку тих чи інших поданих доказів.

Відтак, вказані твердження ТОВ фірми "Журавлина" про надання оцінки доказам у підготовчому засіданні є безпідставними, надуманими та такими які не відповідають дійсності.

За таких обставин мотиви, за яких відповідачем заявлено відвід судді в межах справи №918/192/22 за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖУРАВЛИНА" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення заборгованості, не мають об`єктивного підґрунтя та не свідчать про неможливість подальшого розгляду справи в такому складі суду, а обставин будь-якого приватного інтересу чи упередженості судді Торичнюка В.Г., судом не встановлено, у зв`язку з чим мотиви відводу, викладені заявником, не є обґрунтованими і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

При цьому суд зазначає, що оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" про відвід судді від 09.06.2022 є необґрунтованою, справа 918/192/22 в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі для вирішення питання про відвід судді Торчинюка В.Г. іншим суддею Господарського суду Рівненської області, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу.

Керуючись статтями 35, 39, 234 та 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву б/н від 09.06.2022 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" про відвід судді Торчинюка В.Г. необґрунтованою.

2. Матеріали справи №918/192/22 та заяву б/н від 09.06.2022 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" про відвід судді Торчинюка В.Г. передати уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання - 13.06.2022 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя В.Г. Торчинюк