Рішення № 104726819, 09.06.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1381/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Маринченка І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сімчук І.А., адвокат, ордер серії АВ №1010297 від 04.06.21р. ( в режимі відеоконференції),

від відповідача: Іваненко М.В., наказ №103 від 30.12.20р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства" Українська залізниця" (м.Київ)

до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про стягнення 9 845,40 грн

Процесуальні дії по справі.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Житомирської області із позовом до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відшкодування 9 845,40грн вартості витрат позивача на оплату військовозобов`язаного працівника, що проходив військові збори, які складаються із середньої заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правові підстави позову: ст. 119 КЗпП України, ст. 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", постанова КМУ від 23.11.06 №1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів", Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, затверджена наказом Міноборони України від 12.03.07 №80, зареєстрована Мін`юстом України за №269/13536 від 26.03.07р.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2022 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.12.2021 у справі №906/1381/21 про відмову у відкритті провадження у справі скасовано, справу передано до розгляду Господарському суду Житомирської області.

У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження у справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду (ч.5 ст. 175 ГПК України).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2022 справу №906/1381/21 передано судді Машевській О.П.

Ухвалою суду від 15.04.2022 на підставі ч.ч. 3,5 ст. 12, ч. 1 ст. 247 та ст. 250 ГПК України, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.05.2022 р. о 11:00год. та вчинено інші процесуальні дії для підготовки справи до судового розгляду.

До початку розгляду справи по суті 16.05.2022 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.05.2022 задоволено клопотання представника позивача адвоката Ігоря Сімчука про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 23.05.2022 головуючою оголошено стислий зміст позовної заяви ( ч.6 ст. 202 ГПК України) та заслухано усні пояснення представника відповідача по суті відзиву на позов.

Ухвалою суду від 23.05.2022 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.06.2022; встановлено позивачу та відповідачу строки для подання відповіді на відзив та заперечення в порядку статей 166 та 167 ГПК України.

До дати проведення судового засідання 09.06.2022 сторони правом подати додаткові заяви по суті не скористались.

Заслухавши у судовому засіданні 09.06.2022 представників сторін, безпосередньо дослідивши матеріали справи, після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" просить в судовому порядку стягнути з Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 9845,40грн на підставі , зокрема, ст. 119 КЗпП України ( надалі у тексті - Залізниця та Центр комплектування)

Фактичними підставами позову визначено наступні обставини. Розпорядженням начальника Виробничого підрозділу "Козятинська дирекція залізних перевезень" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця № 303 від 13.07.2017 в зв`язку з призовом на навчальні збори студентів кафедри військової підготовки Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, ОСОБА_1 , чергового по залізничній станції Махаринці увільнено від роботи терміном з 16.07.2018 по 19.08.2018 зі збереженням місця роботи , посади і середнього заробітку. Підставою прийняття розпорядження № 303 від 13.07.2017 стало повідомлення за підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов зазначеного працівника на навчальні збори згідно Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". За період перебування на навчальних зборах з 16.07.2018 по 19.08.2018 ОСОБА_1 нараховано до виплати та сплачено 8070,00грн заробітної плати та 22% єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1775,40грн, всього 9845,40грн. Виробничим підрозділом Козятинська дирекція залізних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" на оплату ІНФОРМАЦІЯ_2 було передано рахунок № 2 від 20.09.2018 на суму 9845,40грн. відомість про виплату середньої плати ОСОБА_1 за період 16.07.2018 по 19.08.2018 та розрахунок оплати середньої зарплати ОСОБА_1 (таб. №9629). Зазначені документи отримані Ружинським районним військовим комісаріатом 27.09.2018.

Правові підстави позову: ст. 119 КЗпП України, ст. 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", постанова КМУ від 23.11.06 №1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів", Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, затверджена наказом Міноборони України від 12.03.07 №80, зареєстрована Мін`юстом України за №269/13536 від 26.03.07р., Положення про військові комісаріати , затверджене постановою КМУ від 03.06.13 № 389.

У відзиві на позов Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки доводить, що згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 135 від 05.07.2018 гр. ОСОБА_1 , 1997р.н., в період з 16.07.2018 по 19.08.2018 залучався на навчальний збір студентів кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, в статусі студента кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Згідно запису в Обліково-алфавітній книзі призовників 1997 року народження Ружинського району Житомирської області, громадянин ОСОБА_1 знятий з обліку призовників 25.09.2018. Таким чином, гр. ОСОБА_1 в період з 16.07.2018 по 19.08.2018 перебував в статусі призовника , а не військовозобов`язаного, на збори військовозобов`язаних і резервістів не призивався, отже відшкодування обласними військовими комісаріатами роботодавцям середнього заробітку призовників - не передбачено.

Наведені у позові правові підстави, доводить Центр комплектування, застосуванню не підлягають, оскільки громадянин ОСОБА_1 в період з 16.07.2018 по 19.08.2018 призивався на навчальні збори студентів, а не на збори військовозобов`язаних та резервістів. Стаття 119 КЗпП України встановлює гарантії для працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу , військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом тощо , тоді як громадянин ОСОБА_1 в такому правовому статусі не призивався. Тому приписи ст. 119 КЗпП України на такого працівника Залізниці не поширюються.

На думку Центру комплектування спір за позовом Залізниці належить до юрисдикції адміністративних судів та оскільки право на позов про стягнення коштів в сумі 9845,40грн у позивача виникло з наступного дня після отримання ІНФОРМАЦІЯ_3 рахунку № 2 від 20.09.2018 - 27.09.2018, загальна позовна давність тривалістю у три роки збігла на дату звернення Залізниці з цим позовом до суду у грудня 2021року. На підставі викладених заперечень у відзиві на позов відповідач просив у позові відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Наказом Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 135 від 05.07.2018 наказано провести призов студентів кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, на навчальний збір в період з 16.07.2018 року по 19.08.2018. Згідно з п. 3 наказу на навчальний збір наказана залучити студентів кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського в кількості одного чоловіка згідно списку : ОСОБА_2 , 1997р.н. ( а.с. 27).

Повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 скеровано керівнику підприємства про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 16.07.2018 призивається на навчальні збори строком з 16.07.2018 по 19.08.2018 на один місяць з правовими наслідками для роботодавця , визначеними у ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" , ст. 119 КЗпП України ( а.с. 29).

Розпорядженням Виробничого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень РФ "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 13.07.2018 № 303 на підставі повістки (повідомлення) ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв`язку з призовом на навчальні зборі наказано увільнити від своїх посадових обов`язків чергового по залізничній станції Махаринці ОСОБА_1 терміном з 16.07.2018 до 19.08.2018 із збереженням середнього заробітку ( а. с. 30).

Відповідно до довідки Виробничого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень РФ "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 12.10.2021 за № 50 громадянин ОСОБА_1 з 01 лютого 2018 року займав посаду чергового по залізничній станції Махаринці ( а. с. 34).

Відповідно до відомості про виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори , середня зарплата на місяць ОСОБА_1 склала 8070,00грн, за період перебування на зборах з 16.0702018-19.08.2018 належить до відшкодування з врахуванням витрат на ЄСВ сума 9845,40грн ( а с. 32).

Виробничим підрозділом Козятинської дирекції залізничних перевезень РФ "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" оформлено рахунок № 2 від 20.09.2018 для платника ІНФОРМАЦІЯ_1 на відшкодування витрат на виплату заробітної плати за час проведення навчальних зборів працівника ОСОБА_1 на суму 9845,40грн ( а.с. 31).

Пакет документів на відшкодування заробітної плати ОСОБА_1 отримано державним службовцем ІНФОРМАЦІЯ_1 Луценко Л.В. 27.09.18 (а.с. 31).

Судом встановлено, що переформування ІНФОРМАЦІЯ_5 в ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено з 31.10.2020 на підставі вимог спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 23.12.2019 № Д-322/1/11 дск "Про формування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Збройних Силах України та Генерального штабу Збройних Сил України від 04.03.2020 № Д-322/1/5дск "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році", директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " від 06.03.2020 № Д-5 дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування "Північ" у 2020", спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2020 № Д-321/7/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році" та директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " від 03.09.2020 № Д-10дск " Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування "Північ" в 2020 році". ІНФОРМАЦІЯ_8 у відповідності до керівних документів, являється правонаступником всіх прав та обов`язків ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а. с. 35).

Статус юридичної особи Житомирським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки підтверджено довідкою № 75/20 з відомчого обліку Міністерства оборони України в ЄДР від 17.12.2020 ( а.с. 117).

З відзиву на позов Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 навчався в Державному економіко-технологічному університеті транспорту. Рішенням Ружинської районної призовної комісії ( протокол №1 від 03.04.2017) ОСОБА_1 була надана відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти - до 30.06.2018. Згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 135 від 05.07.2018 гр. ОСОБА_1 , 1997р.н., в період з 16.07.2018 по 19.08.2018 залучався на навчальний збір студентів кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, в статусі студента кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Згідно запису в Обліково-алфавітній книзі призовників 1997 року народження Ружинського району Житомирської області, громадянин ОСОБА_1 знятий з обліку призовників 25.09.2018.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 лютого 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ в редакції , чинній на дату виникнення правовідносин між сторонами спору) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає, зокрема, підготовку громадян до військової служби.

Частиною першою статті 8 Закону №2232-ХІІ передбачено, що підготовка громадян України до військової служби включає, в тому числі, і військову підготовку у закладах вищої освіти за програмою підготовки офіцерів запасу.

Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями (частини перша та друга статті 11 Закону №2232-ХІІ).

У частині п`ятій статті 11 Закону №2232-XII встановлено, що громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48 (далі - Порядок № 48), військова підготовка проводиться за державним замовленням за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання Збройних Сил та інших військових формувань.

Пунктом 11 розділу І Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженої спільним наказом Міністерства оборони України і Міністерства освіти і науки України від 14 грудня 2015 року № 719/1289 (далі - Інструкція № 719/1289) передбачено, що вартість військової підготовки громадянина складається з двох частин:

- витрати ВНЗ на послуги у галузі вищої освіти, пов`язані з військовою підготовкою;

- витрати Міністерства оборони України, пов`язані із забезпеченням та проведенням військової підготовки.

Перелік вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, є додатком Порядку № 48 та включає, зокрема, Національний університет оборони України (м. Київ).

На підставі ч.8 ст. 82 ГПК України судом оглянуто в мережі Інтернет офіційний сайт Національного університету оборони України (м. Київ) за посиланням https://nuou.org.ua/ та встановлено повне найменування вищого навчального закладу - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.

Відповідно до пункту 2 Порядку №48 військову підготовку на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями.

Метою проведення військової підготовки є забезпечення Збройних Сил, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби необхідною кількістю військовонавчених громадян для виконання військового обов`язку в запасі, проходження військової служби за контрактом або за призовом осіб офіцерського складу, проходження служби у військовому резерві Збройних Сил та інших військових формувань, а також забезпечення реалізації права громадян на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для належного виконання військового обов`язку в запасі у мирний час, обов`язків військової служби у воєнний час та для майбутньої професійної діяльності.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІ Інструкції №719/1289 зарахування громадян на навчання за програмою підготовки офіцерів запасу здійснюється наказом ректора ЗВО (керівника ВВНЗ) на підставі протоколу засідання відбіркової комісії; конкурсний відбір громадян закінчується не пізніше ніж за місяць до початку військової підготовки.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Інструкції № 719/1289 призов і направлення громадян, які проходять військову підготовку, на навчальний збір здійснюються військовими комісаріатами за списками, наданими ВНП (ВВНЗ).

Військова підготовка відповідно до пункту 13 Порядку №48 здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів.

За приписами пунктів 15-16, 18, 19 Порядку №48 громадяни, які мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли теоретичний і практичний курс навчання з військової підготовки у відповідному військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі та комплексні практичні заняття з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини, залучаються до проходження навчального збору, передбаченого програмою військової підготовки.

Навчальний збір організовується після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі у поточному році або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку здобувачів вищої освіти. Те ж саме визначено і пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 719/1289.

Навчальний збір проводиться у військових частинах (на кораблях) або у вищих військових навчальних закладах (військових інститутах), які мають відповідну матеріально-технічну базу для проведення практичного навчання.

Навчальний збір проводиться з метою удосконалення професійних навичок громадян, набутих ними під час засвоєння програми військової підготовки у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі, виконання вправ із стрільби, керування військовою технікою та виконання інших навчально-бойових завдань.

Проведення навчального збору є завершальним етапом військової підготовки.

Тривалість навчального збору за всіма військово-обліковими спеціальностями становить 30 діб.

Навчальний збір завершується складенням громадянами екзамену.

Громадянам, які пройшли повний курс військової підготовки та атестовані до офіцерського складу, присвоюється первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу.

Призов i направлення громадян (крім військовослужбовців), які проходять військову підготовку, на навчальний збір здійснюються військовими комісаріатами за списками, наданими ВНП (ВВНЗ) (п. 5 розділу IV. Інструкції № 719/1289).

На підставі абз.3 пункту 42 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) первинне військове звання офіцерського складу громадянам присвоюється наказом Міністра оборони України.

Порядком атестування громадян України до присвоєння первинного і чергових військових звань офіцерського складу запасу, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 27 березня 2018 року №130 (далі - Порядок №130) визначено, що на другому етапі ВВНЗ та ВНП ЗВО проводять уточнення проекту наказу Міністра оборони України (по особовому складу) про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу на підставі, зокрема, результатів проходження навчальних зборів.

Після складання громадянами України Військової присяги на вірність Українському народові ВВНЗ та ВНП ЗВО подають до Міністерства оборони України , серед іншого, копії наказів районних військових комісарів (за місцем перебування на військовому обліку) про призов громадян України на навчальні збори.

У семиденний строк після складання Військової присяги на вірність Українському народові ВВНЗ та ВНП ЗВО складають список громадян України, що включені до проекту наказу Міністра оборони України про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу (додаток 7), та в цей самий строк надсилають його до районних військових комісаріатів за місцем перебування громадян на військовому обліку (місцем проживання).

Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону №2232-ХІІ фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Як вже мотивовано судом, вартість військової підготовки громадянина складається з двох частин:

- витрати ВНЗ на послуги у галузі вищої освіти, пов`язані з військовою підготовкою;

- витрати Міністерства оборони України, пов`язані із забезпеченням та проведенням військової підготовки ( п. 11 розділу І Інструкції № 719/1289).

Військова підготовка проводиться за державним замовленням за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання Збройних Сил та інших військових формувань ( п. 4 Порядку № 48).

Таким чином, витрати на військову підготовку на стадії навчальних зборів, які організовуються після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі здійснюються за рахунок коштів державного бюджету та є витратами Міністерства оборони України.

Під час навчального збору на громадян поширюються права та обов`язки, встановлені актами законодавства для військовозобов`язаних, призваних на збори ( п.15 Порядку № 48). Те ж саме визначено і пунктом 11 розділу IV Інструкції № 719/1289.

У цій справі, громадянин ОСОБА_1 , 1997р.н., згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 135 від 05.07.2018 гр. в період з 16.07.2018 по 19.08.2018 залучався на навчальний збір студентів кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, в статусі студента кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 , 1997р.н., був призваний на навчальні збори, як завершальний етап військової підготовки, організовані після закінчення його навчання у Державному економіко-технологічному університеті транспорту. Як встановив суд, рішенням Ружинської районної призовної комісії ( протокол №1 від 03.04.2017) ОСОБА_1 була надана відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти - до 30.06.2018.

Оскільки у період з 16.07.2018 по 19.08.2018 гр. ОСОБА_1 вже отримав ступінь бакалавра, тому призивався на навчальні збори вже в статусі найманого працівника.

Згідно з частиною 2 ст. 119 Кодексу законів про працю працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону №2232-ХІІ за громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.

Згідно з ч. 2 ст. Закону №2232-ХІІ витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку за основним місцем роботи, здійснюються за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 389 затверджено Положення про військові комісаріати ( надалі - Положення № 389 в редакції, чинній станом на 27.09.2018).

У п.10 Положення № 389 передбачено, що обласні військові комісаріати, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Згідно пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року (з подальшими змінами і доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В ході вирішення спору Центр комплектування не заперечував проти обґрунтованості стягуваної Залізницею суми відшкодування - 9845,40грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом juracuria ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц).

До спірних відносин не поширюється ч.3 ст. 119 КЗпП України, на яку посилався Центр комплектування.

Суд відхиляє доводи Центру комплектування про непідвідомчість спору Господарському суду Житомирської області.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тобто суд повинен з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Такий правовий висновок закріплений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 693/1140/16-ц тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди виходять із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

У цій справі спір про відшкодування витрат на виплату призваному працівнику на навчальні збори середнього заробітку за весь період їх проведення за правилом ч.2 ст. 119 КЗпП України є спором між Залізницею як роботодавцем та державою в особі Центру комплектування, яка взяла на себе зобов`язання здійснити таке відшкодування за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони. А тому виходячи із суб`єктного складу сторін та характеру спірних правовідносин, такий спір належить до господарської юрисдикції, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Щодо подання Залізницею позову до Центру комплектування в межах перебігу строку позовної давності тривалістю у три роки.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц, №522/2201/15-ц та №522/2110/15-ц, від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

За загальним правилом ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вжиті у статті 261 ЦК України терміни "довідався" та "міг довідатися" дають підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Водночас до спірних відносин в частині визначення початку перебігу позовної давності застосовується правилом абзацу 2 ч.5 ст. 261 ЦК України про те, що за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для Залізниці початок перебігу позовної давності для стягнення з Центру комплектування коштів в сумі 9 845,40грн розпочався з дня наступного з 27.09.18, тобто з 28.09.18 та збігав через три роки 28.09.2021.

Однак Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину." Зазначений Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Оскільки Закон від 30.03.2020 прийнято в період перебігу строку позовної давності, вважається, що такий строк продовжено на строк дії карантину, тому звернення Залізниці з цим позовом до суду у грудні 2021 відбулося в межах перебігу строку позовної давності.

Згідно ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги наявні у справі докази, суд задовольняє позов Залізниці та стягує з Центру комплектування заборговане роботодавцю відшкодування його витрат на виплату середнього заробітку призваному на навчальні збори найманому працівнику Остапчуку О.І. в сумі 984540грн.

Щодо розподілу судового збору

При зверненні з позовом до суду Залізниця сплатила судовий збір у розмірі 2270,00грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4272195 від 26.11.2021.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір покладається на Центр комплектування на підставі п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (10001, м. Житомир, вул. С.Параджанова, 4, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221):

- 9845,40грн боргу;

- 2270,00грн судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.06.22

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек.) + на ел. пошту: uz@uz.gov.ua, semeniy16@sw.uz.gov.ua, sim4yk@gmail.com

3- відповідачу (рек.) + на ел. пошту: ztovk@post.mil.gov.ua