Вирок № 104723828, 10.06.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/4765/20

Провадження № 1-кп/712/285/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кончиної О.І.

за участю секретарів судових засідань Тимошенко Д.А., Марченко Т.В.

прокурора Цапка А.А., Дидич В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Орленка В.В.

представника потерпілих (адвокатів) Василенка С.І., Чубина О.М.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Черкаси, з середньою освітою, неодруженого, працюючого ТОВ «УМВЕЛЬТ Україна», інвалідом, учасником бойових дій та ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14.01.2020, близько 18 години 27 хвилин, керуючи автомобілем LAND ROVER DISСOVERY SPORT, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 12.4, 12.1., 2.3. б), 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рухаючись зі швидкістю не менше 99,4 км/год. по вулиці Надпільній від вулиці Можайського в напрямку вулиці Університетської в м. Черкаси, з перевищенням максимально допустимої швидкості руху в населених пунктах, тобто більше 50 км/год., не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати свій рух та безпечно керувати автомобілем. Так, ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебуває пішохід, не зменшив швидкість, аж до повної зупинки, щоб дати дорогу пішоходу, для якого була створена небезпека, в результаті чого, на перехресті вулиць Надпільна та Крилова, поблизу будинку № 122, що по вулиці Надпільна в м. Черкаси, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину вулиці Надпільна по виділеному дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо у відношенні до руху автомобіля.

Унаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, а саме сполучену травму голови, тулуба та кінцівок, у вигляді: синців, саден та ран на голові, тулубі та кінцівках; крововиливів в м`які покриви голови з боку внутрішньої їх поверхні; крововиливу під тверду мозкову оболонку; крововилив під м`які оболонки головного мозку та мозочка; перелому кісток склепіння та основи черепа; двобічного гемотораксу; гемеперитонеуму; численних переломів ребер; перелому хребта з ушкодженням спинного мозку; перелому кісток тазу; перелому правого стегна; перелому обох кісток правої гомілки; забою правої легені, забою правої нирки; численних розривів правої частини печінки, яка в своєму перебігу призвела до розвитку шоку, та які згідно висновку судово-медичної експерти від 15.01.2020 № 03-01/35 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких настала смерть ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі Повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його вину, щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

По суті обвинувачення пояснив, що 14.01.2020 до нього зателефонував ОСОБА_5 та попросив про допомогу, бо його дівчина потрапила в ДТП, а сам він сісти за кермо не може, оскільки, з його слів, напередодні вживав алкоголь. Також зазначив, що рухався по вул. Надпільній в лівій смузі, в середній рухалась фура, перед ним почав здійснювати поворот наліво автомобіль, а він звернув увагу на фуру, і не помітив як на проїжджу частину вийшов пішохід. Сталось зіткнення, він відразу вивернув кермо, зупинився, підійшов до потерпілого та намагався знайти пульс, але його не було. Відразу викликав швидку. Потім помітив, що зупинилась фура з неї вийшов водій та підібрав сумочку потерпілого, яка лежала на проїжджій частині. По приїзду працівників поліції відразу давав пояснення по суті того, що сталось. Його попросили сісти за кермо та завести автомобіль, потім посадили до поліцейського автомобіля та повезли до ЧОНД, де йому було проведено освідування на те, чи не перебуває він у стані сп`яніння. Відразу співпрацював з органами поліції та надавав усі необхідні покази.

Цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, розмір моральної шкоди просив залишити на розсуд суду. Вказує, що намагався частково відшкодувати шкоду, але потерпілі не отримували поштові перекази, які він надсилав.

Крім повного визнання свої вини, вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується показами свідків та матеріалами справи, які були досліджені та оголошені в судовому засіданні, а саме:

- показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що він 14.01.2020 перебував в автомобілі Land Rover на передньому пасажирському сидінні. За кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_7 , який є його сусідом та другом дитинства, оскільки йому швидко потрібно було поїхати по справах, в напрямку центру міста, а сам він сісти за кермо не міг, так як вживав спиртні напої. За дорожньою обстановкою не слідкував, оскільки розмовляв по телефону та писав SMS. Коли відбулось зіткнення, він це зрозумів після характерного «хлопка» та побаченого розбитого вітрового скла, сказав ОСОБА_8 , щоб останній зупинився. Відразу вийшли з автомобіля, ОСОБА_9 викликав швидку, а він поліцію. Спочатку рухались в крайній правій смузі руху, а після зіткнення з`їхали в ліву смугу, так як там знаходиться «карман». В момент пригоди був одягнений в чорну шкіряну дублянку, світлі джинси та темні зимові черевики. ОСОБА_10 був одягнений в червону куртку. Пояснення безпосередньо після ДТП у нього відбирались, що саме повідомляв на даний час згадати не може. На вулиці було темно, але вуличне освітлення було. Автомобіль не оглядав відразу після ДТП. Коли підійшов до чоловіка, то приблизно на відстані 10 метрів лежали його речі, уламки не переміщував. Відразу після ДТП, крім нього та ОСОБА_9 на місці нікого не бачив. Через який проміжок часу прихала швидка, сказати не може. Можливо, він і телефонував до свідка ОСОБА_11 , але про що саме була розмова, сказати не може. Повідомив, що в його користуванні перебуває не один автомобіль та, чи до цієї події ОСОБА_10 керував саме цим ТЗ, сказати достеменно не міг. Чи були сліди гальмування, повідомити не міг. Слідчими допитувався та навіть пройшов поліграф на вимогу громадськості. Після ДТП на місце пригоди приїхали його батько та рідний брат. На місці ДТП перебувало багато осіб як в форменому, так і цивільному одязі. Чи хтось сідав за кермо автомобіля після вчинення ДТП, повідомити не зміг, так як особисто не бачив. Технічний стан автомобіля дозволяв їм покинути місце ДТП безперешкодно, їх ніхто не затримував. Чим на місці ДТП займався кожен працівник поліції, повідомити не може, так як перебував в шоковому стані та не слідкував за діями інших осіб.

- показами свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що 14.01.2020, в проміжок часу з 18 до 19 години, він рухався на вантажному автомобілі DAF в м. Черкаси по вул. Надпільній в середній смузі руху зі швидкістю 60 км/год. Він побачив приблизно за 300 метрів, що до пішохідного переходу наблизився пішохід та розпочав рух з лівої смуги руху в середньому темпі в напрямку середньої смуги та відразу відбулось зіткнення, потерпілого відкинуло. Він відразу зупинився та зібрав на дорозі чоловічі туфлі, фуражку, мобільний телефон та чорну шкіряну сумку. Автомобіль Land Rover, зупинився в лівій смузі руху. Відразу вийшов з пасажирського сидіння автомобіля чоловік та почав рух в сторону потерпілого, він відразу йому сказав, щоб щось виставив на дорогу, бо по даній вулиці завжди великий потік автомобілів. Чоловік підійшов до тіла, був схвильований та нічого не говорив. Уламки від автомобіля валялись по всій проїжджій частині та легкові автомобілі рухались по них, це було ясно по характерному хрусту. Додатково додав, що в той момент в лівій смузі виконував поворот невідомий йому автомобіль, а за ним вже рухався Land Rover, на швидкості на його думку 100 км/год. В нього високий автомобіль, тому в нього хороший огляд проїжджої частини. Відео реєстратора немає, а тахокарту слідчими в подальшому було вилучено. Швидку не викликав одразу, бо знаходився в схвильованому стані, з осіб, які перебували на дорозі з ним ніхто не спілкувався. Швидку та поліцію не чекав, поїхав далі, щоб не створювати затор. Він бачив на дорозі тільки одного чоловіка, на його думку, він був трохи вищим, ніж обвинувачений, хоча категорично стверджувати про це, він не може;

- показами свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона 14.01.2020, приблизно о 18.35-18.40, рухалась на власному автомобілі по вул. Надпільній в м. Черкаси зі сторони вул. Можайського. Погода була не дуже сприятлива, був туман та мряка, рухалась на ближньому світлі фар, зі швидкістю приблизно 50 км/год. Перед нею зупинився великий вантажний автомобіль, який застосував екстрене гальмування, пройшло десь 5 секунд, хоча час може бути її оціночним судженням, вона почала його об`їжджати та в крайній лівій смузі побачила, що сталось ДТП, в цій же смузі стояв автомобіль Land Rover з явним пошкодженнями, з правої сторони лежало тіло чоловіка. Водій фури вийшов та почав ногами розсовувати уламки автомобіля по дорожньому покриттю. Потім вона побачила чоловіка зростом 170-180 см., худорлявої статури, який стояв біля автомобіля Land Rover та розмовляв по телефону. В подальшому вона поїхала далі, так як в автомобілі була з дитиною, поспішала на гурток та побачила, що інші автомобілі вже зупинялись, які саме вона не знає. Додатково пояснила, що тіло лежало в правій смузі руху з піднятими руками, а автомобіль стояв в лівій смузі. Тиск на неї ніхто не чинив. Чи в процесі руху її обганяв якийсь автомобіль на великій швидкості, вона не пам`ятає;

- показами свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що безпосереднім очевидцем ДТП він не був, бачив лише наслідки. Він разом зі своїм племінником ОСОБА_15 , 14.01.2020, приблизно о 17.30-18.00 рухався по вул. Надпільній у м. Черкаси, на вулиці було вже темно, але вуличне освітлення було. У крайній правій смузі руху, в середній смузі стояла фура, після того як він її об`їхав, побачив, що йому на зустріч рухався водій фури та ніс в руках чорну чоловічу сумочку. Продовживши рух, він помітив чоловіка, який лежав на бордюрі та, на його думку, був вже без ознак життя. Назустріч йому рухались два чоловіки худорляві та високі, обоє були в зимових куртках, мабуть хтось з них був водієм автомобілю Land Rover, чоловіки рухались в сторону потерпілого. Зі слів племінника, хтось з них говорив: «Звідки він взявся?». Вони були в шоковому стані. В автомобілі, яким було здійснено наїзд дуже сильно була розбита права сторона. Він не зупинявся та продовжив рух далі, автомобіль Land Rover, стояв від пішохідного переходу на відстані приблизно 40 метрів, а фура стояла на самому пішохідному переході. Що відбувалось далі він не знає, так як не зупинявся. В подальшому в соціальний мережі Фейсбук побачив публікацію, що шукають свідків ДТП. Мабуть, крім чоловіка який ніс в руках чоловічу сумку, ніхто не змінював обстановку. Ніякий вплив з метою схиляння до дачі неправдивих показів на нього не чинився;

- показами свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що він 14.01.2020 рухався на власному автомобілі Nissan Primastar в м. Черкаси по вул. Надпільній. В лівій смузі руху на відстані приблизно 30 метрів, з сигналами аварійної зупинки стояв автомобіль Land Rover, в ньому було пошкоджено капот, бампер, лобове скло. На проїжджій частині бачив двох чоловіків, які підійшли до тіла, один з них був в червоній курці інший був в дублянці. Обоє були схвильовані та хтось з них говорив, що не зрозумів як це сталось. Тіло чоловіка на дорозі побачив приблизно за 70 метрів, освітлення на його думку було не дуже хорошим. При ньому речі ніхто не переміщував, хто викликав швидку він не знає, самого моменту ДТП не бачив;

- показами свідка ОСОБА_18 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона 14.01.2020, приблизно о 18:30 - 18:40 годин, їхала в якості пасажира в автомобілі Nissan Primastar разом зі своїм чоловіком ОСОБА_17 . Зрозуміли, що попереду, щось сталось, оскільки побачили автомобіль, який стояв на аварійці. Фуру вона не бачила. Погода була не дуже сприятлива, було темно та сиро, а також незначні опади у вигляді туману. Освітлення було не дуже хороше. Можливо пішохідний перехід не освітлювався, але стверджувати вона цього не може. Автомобіль Land Rover стояв в крайній лівій смузі руху та він був дуже побитий, а тіло чоловіка лежало в правій вона особисто до нього не підходила. Бачила двох чоловіків, один з них розмовляв по телефону, а інший був біля тіла щось голосно говорив та сильно жестикулював. На місці події перебувала приблизно 20-25 хвилин. За цей час приїхала поліція та швидка. Швидку викликав обвинувачений, бо на її дзвінок відповіли, що такий виклик вже був. З сусідніх дворів на місце ДТП виходили люди;

- показами свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що у вечірній час 14.01.2020, він рухався з м. Сміла до м. Черкаси на нічне чергування, оскільки він є працівником поліції. До нього зателефонував його знайомий ОСОБА_19 , з яким він раніше грав в футбол, але, в зв`язку з тим, що зник зв`язок, вони поговорити не змогли. Він йому перетелефонував, і тоді ОСОБА_20 повідомив, що вони збили людину на його запитання «як?», відповів, що на смерть. ОСОБА_20 знаходився у схвильованому стані. По приїзду на роботу дізнався, що дійсно сталось ДТП, ніяких прохань до нього не надходило та ніякого впливу на органи слідства він не має. Чому ОСОБА_5 зателефонував саме йому він пояснити не може;

- показами свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що 14.01.2020 він знаходився на чергуванні, їх екіпажем було отримано виклик на місце ДТП з потерпілими на перехресті вул. Надпільна - Крилова. Він безпосередньо займався перекриттям руху на ділянці та забезпеченням безпеки, оформленням ДТП не займався. На дорожньому покритті лежали уламки автомобіля Land Rover та за 25-30 метрів лежало тіло. На місці події перебували дві особи чоловічої статі, один з них говорив, що потерпілий не очікувано вийшов на дорогу. Дорожнє покриття, на скільки він пам`ятає, було сухе, а пішохідний перехід освітлювався. ОСОБА_5 говорив, що він був пасажиром. Обоє чоловіків перебували у збудженому стані. За час його перебування на місці пригоди речі та уламки ніхто не рухав. Задній номерний знак на момент приїзду на місце пригоди точно був на автомобілі, чи був передній номерний знак, він не знає. Особи, які перебували на місці ДТП вільно пересувались та могли покинути його безперешкодно, їх ніхто не затримував;

- показами свідка ОСОБА_22 , який в судовому засідання пояснив, що він знаходився на чергуванні в складі екіпажу, було отримано виклик на місце ДТП. По приїзду були помічені двоє чоловіків. Один з них був одягнутий в чорну шкіряну куртку, можливо, дублянку, як потім було встановлено, то був ОСОБА_5 , який повідомляв, що був пасажиром автомобіля, що був у ДТП, повідомляв, що швидкість на його думку не перевищувала 60 км/год. Та пішохід вибіг на дорогу. Чи були сліди гальмування на пішохідному переході, повідомити не зміг, можливо спрацювало ABS. Уламки лежали по всій проїжджій частині. Обоє чоловіків знаходились в збудженому стані. Особи могли безперешкодно покинути місце пригоди так як затримані вони не були. З ОСОБА_23 до даної пригоди знайомий не був;

- показами свідка ОСОБА_24 , який в судовому засіданні пояснив, що він перебував на чергуванні та забезпечував безпеку руху на перехресті вул. Надпільна - Крилова після ДТП. По приїзду ним було помічено тіло чоловіка, яке знаходилось біля бордюрного каменю та автомобіль Land Rover, який мав явні ознаки того, що він був учасником ДТП. Уламки лежали по всій проїжджій частині. З ким з осіб, які перебували на місці спілкувався, він не пам`ятає, відео фіксація була безперервною рапорт ним не складався. На момент приїзду швидка вже перебувала на місці події. Жодні слідчі дії ним безпосередньо не проводились;

- показами свідка ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні пояснила, що перебувала на чергуванні, по виклику прибула на місце ДТП по вул. Надпільна - Крилова. На місці перебували дві особи чоловічої статі. Нею було встановлено, що водієм автомобіля, який скоїв ДТП був ОСОБА_7 . Точно вона не пам`ятала, що саме пояснювала особа по факту вчинення ДТП, але говорив, що пішохід вибіг неочікувано рухався зліва на право. Перебував у збудженому стані. Нею безпосередньо було оглянуто автомобіль та здійснювалось фотографування. Пошкоджена була передня права сторона, уламки при її перебуванні на місці ДТП ніхто не рухав. Відеофіксація на її боді камеру не здійснювалась, оскільки сів акумулятор. Слідчі дії нею не проводились. Затримання не проводилось;

- показами свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні пояснив, що він є працівником поліції та перебував на чергуванні. До нього зателефонували та повідомили, що в місті сталось ДТП, в якому загинув пішохід. Ним було здійснено виїзд на місце ДТП. Пішохід лежав на відстані 10-15 метрів від пішохідного переходу, неподалік автомобіля перебували четверо - п`ятеро осіб. Біля транспортного засобу перебував громадянин, який сів за кермо та завів автомобіль. Він негайно повідомив, щоб ці дії було припинено та покликав слідчого. На його запитання, для чого було заводити двигун, йому повідомили, щоб послухати чи він не «застукав». Описати особу, яка вчиняла такі дії, він не може. Особисто він не рухав уламки та такого наказу нікому не віддавав. Можливо водієм була особа худорлява, висока в червоній куртці, вона була знервована та постійно курила. Він особисто з учасниками ДТП не спілкувався, обставини події не з`ясовував. На місці перебував слідчий та керівник відділу СУ ГКНП в Черкаській області по ДТП. Він прибув на місце події, оскільки була вказівка керівництва про виїзд на всі резонансні події, які трапляються в місті для координування дій осіб, оскілки це входить до його службових обов`язків. Проходив поліграфічне дослідження в ГУНП в Черкаській області, де йому задавались питання схожі з тими, які задавали учасники процесу;

- показами свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні повідомив, що він працює лікарем, 14.01.2020 перебував на чергуванні, приблизно о 19-00 було отримано виклик, що по вул. Надпільній між Університецькою та Крилова відбулось ДТП. По приїзду було помічено тіло чоловіка без ознак життя, смерть настала до приїзду швидкої. На дорозі стояв якийсь автомобіль, можливо Land Rover, в ньому був пошкоджений капот та вітрове скло, якась особа чоловічої статі ходила по дорозі, як вона виглядала повідомити не може, так як не звертав на це особливої уваги. Обставин ДТП він не знає. Він особисто з особами, які перебували на місці ДТП не спілкувався, так як в цьому не було потреби;

- показами свідка ОСОБА_30 , яка в судовому засіданні пояснила, що безпосереднім свідком ДТП вона не була, про ДТП дізналась зі слів ОСОБА_1 , оскільки на той час вони разом проживали. 14.01.2020 вона перебувала вдома разом з ОСОБА_9 , до них прийшов спільний знайомий ОСОБА_32 . До ОСОБА_9 зателефонував його друг ОСОБА_5 , якому ОСОБА_9 часто допомагав, та попросив про допомогу. Після чого, ОСОБА_9 поїхав, а ОСОБА_33 залишився разом з нею. Приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_34 та повідомив, що збив людину, був дуже схвильований. Після чого вони разом з ОСОБА_33 поїхали на місце ДТП, прибули десь через 15 хвилин. На вулиці було темно. На місці пригоди вже перебували працівники поліції. Автомобіль стояв з лівої сторони проїжджої частини, а тіло лежало справа. В її присутності ніхто уламки не рухав. ОСОБА_35 весь час перебував разом з ОСОБА_9 , автомобіль мав пошкодження. Після того як приїхали ще працівники поліції, то ОСОБА_9 сідав за кермо автомобіля і заводив його, з якою метою та як саме він це робив їй не відомо. Чим в той час займався ОСОБА_35 , вона не знає, за ним не слідкувала. Працівники поліції проводили якісь слідчі дії, які саме повідомити не може, оскільки вона не є спеціалістом. ОСОБА_20 також був схвильований, ознак сп`яніння вона не помітила в останнього. Чи їздив ОСОБА_9 саме на даному автомобілі вона не знає. Зі слів ОСОБА_9 , він не бачив як пішохід вийшов на проїжджу частину;

- показами свідка ОСОБА_36 , який в судовому засіданні пояснив, що безпосереднім свідком ДТП він не був. 14.01.2020 він прийшов в гості до ОСОБА_9 та ОСОБА_37 . З ОСОБА_10 були напарниками по роботі. ОСОБА_9 зателефонував його друг ОСОБА_20 та він поїхав десь по справах. Через деякий час зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що збив людину. Вони з ОСОБА_37 поїхали на місце ДТП. На вулиці було темно, але туману він не пам`ятає. При ньому ніхто автомобіль не заводив, за кермо сідали тільки працівники поліції, які, мабуть, знімали відбитки пальців, в той час ОСОБА_10 та ОСОБА_35 стояли попереду автомобіля. На місці перебував не весь час, їздив до магазину. В чому саме були вдягнені ОСОБА_9 та ОСОБА_20 , він не пам`ятає, оскільки не звертав на це уваги. Про обставини ДТП у ОСОБА_9 він не розпитував, на даний час, вони не є напарниками по роботі, ОСОБА_9 перевели на іншу посаду;

- показами потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілий був її чоловіком. 14.01.2020 він перебував на роботі, так як йому було необхідно підготувати якісь документи. До 21.00 чоловік додому не повернувся та не відповідав на дзвінки. Зателефонував завгосп школи повідомив, що поруч зі школою трапилась ДТП. Спочатку їй повідомили, що чоловік переходив дорогу у невстановленому місці. Після чого з`явилось відео де вона побачила, що події відбувались не так. На її думку за кермом перебувала інша особа, а не ОСОБА_7 . Цивільний позов підтримала в повному обсязі, та наголосила на тому, що відшкодовувати збитки рішенням суду їй не потрібно;

- показами потерпілої ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що про ДТП вона дізналась 14.01.2020, близько 22 години. Про те, що сталось ДТП їй повідомила мама. В подальшому про подробиці події дізнавалась зі слів знайомих та різних відео, які з`являлись в мережі Інтернет. На її думку обставини події встановлені невірно, а за кермом перебувала інша особа. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, та наголосила на тому, щоб вона була стягнена з винної особи.

- показами свідка ОСОБА_38 , який в судовому засіданні пояснив, що потерпілий був його колегою, та дуже любив свою сім`ю. З сім`єю ОСОБА_39 знайомий з 1999 року. Дана подія негативно вплину на дочку та дружину потерпілого;

- показами свідка ОСОБА_40 , яка в судовому засіданні пояснила, що з сім`єю знайома приблизно 10 років. В сім`ї були дуже тісні зв`язки, батько забезпечував сім`ю. Моральну шкоду в грошову еквіваленті на її думку виразити не можливо;

- аналогічними показами, які надав свідок ОСОБА_41 у судовому засіданні;

- аналогічними показами свідка ОСОБА_42 , наданими у судовому засіданні;

- протоколом огляду місця події зі схемою та фото таблицею до нього, від 14.01.2020 відповідно до якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є м. Черкаси вул. Надпільна між вул. Крилова та вул. Університетська з детальним зображенням місця пригоди, транспортного засобу та загиблої особи (а.м.к.п. 2 - 19);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_4 від 15.01.2020 та висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 № 03-01/35 від 15.01.2020 причиною смерті є сполучена травма голови, тулубу та кінцівок, яка в своєму перебігу призвела до розвитку шоку. Вказана травма представлена у вигляді: синців саден та ран на голові, тулубі та кінцівках; крововиливів в м`які покрови голови з боку внутрішньої їх поверхні; крововиливу під тверду мозкову оболонку; крововиливів під м`які оболонки головного мозку та мозочка; перелому кісток склепіння та основи черепа; двобічного гемотораксу; гемеперитонеуму; численних переломів ребер; перелому хребта з ушкодженням спинного мозку; перелому кісток тазу; перелому правого стегна; перелому обох кісток правої гомілки; забою правої легені; забою правої нирки; численних розривів правої частки печінки. Вказана травма виникла внаслідок дії тупих предметів, не виключено в час та за обставин дорожньо-транспортної пригоди, які зазначені у фабулі постанови про призначення експертизи та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Вказана сполучена травма має прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Ступінь розвитку трупних явищ вказує, що смерть настала за 12-24 годин до моменту проведення експертизи трупа в морзі або в час наближений до вказаного. При судово-медичній експертизі трупа, окрім вищевказаної сполученої травми, тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа спирти не виявлені. Характер та морфологічні особливості виявлених тілесних ушкоджень у гр-на ОСОБА_4 свідчать про те, що в момент первинного контакту з автомобілем померлий перебував у вертикальному положенні, місце контакту на його тілі локалізоване на правій боковій частині тулуба і зовнішніх поверхнях правої нижньої кінцівки (а.с.к.п. 22-30);

- даними висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/67 від 22.01.2020; яким встановлено, що до моменту дорожньо-транспортної пригоди деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT р.н. НОМЕР_1 перебували у працездатному стані та приймаючи до уваги, що до моменту ДТП елементи рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT р.н. НОМЕР_1 перебували в працездатному стані, подальше вирішення даного питання втрачає сенс (а.с.к.п. 32-38);

- даними висновку судової трасологічної експертизи № 1/88 від 21.01.2020, яким встановлено, що на підошвах черевиків, які були вилучені 14.01.2020 під час проведення огляду місця події в м. Черкаси, по вул. Надпільна та надані на експертизу, було виявлено три сліди, характерні для зсуву (тертя). Напрямок утворення виявленого сліду зсуву (тертя) розмірами 25x55 мм на каблучній частині низу підошви черевика на праву ногу розташований вздовж умовної повздовжньої вісі підошви взуття, і направлений, ймовірно, в напрямку від передньої частини підошви взуття до задньої частини підошви взуття. Напрямок утворення виявленого сліду зсуву (тертя) розмірами 20x9 мм на підметковій частині низу підошви черевика на ліву ногу, розташований під кутом 70° відносно повздовжньої вісі підошви взуття, і направлений, в напрямку від передньої зовнішньої до задньої внутрішньої частини підошви взуття. Напрямок утворення виявленого сліду зсуву (тертя) розмірами 35x1,5 мм на підметковій частині низу підошви черевика на ліву ногу, розташований під кутом 80° відносно повдовжньої вісі підошви взуття, і направлений в напрямку від передньої зовнішньої до задньої внутрішньої частини підошви взуття (а.с.к.п.41-47);

- даними протоколу огляду місця події від 15.01.2020, відповідно до якого об`єктом огляду була територія домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено відеокамеру та вилучено відеозапис на якому зображено наїзд на пішохода автомобілем LAND ROVER DISCOVERY SPORT ( а.с.к.п. 52-54); ;

- протоколом огляду місця події від 16.01.2020, відповідно до якого об`єктом огляду була територія домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено камеру відеоспостереження та вилучено відеозапис на якому зображено проїзд автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT ( а.с.к.п. 55-57);

- даними висновку судової фототехнічної експертизи № 4/91 від 03.02.2020, яким встановлено, що швидкість руху автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_1 згідно наданого відеозапису становила близько 99,4...107,6 км/год. Час, який минув з моменту виходу пішохода ОСОБА_4 на проїзну частину вул. Надпільна і до моменту контактування з автомобілем LAND ROVER DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , склав близько 3,0 с. Швидкість руху автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT д.н.з. НОМЕР_1 , яка відповідає залишеному сліду гальмування довжиною 25,4 м, складала близько 55…61 км/год. (а.с.к.п. 61-66);

- даними відеозапису з нагрудних відео-реєстраторів співробітників патрульної поліції та аудіо запису виклику співробітників поліції служби «102» (а.с.к.п. 71, 74);

- даними протоколу тимчасового доступу до карти виїзду ШМД № 3088 від 12.02.2020 та запису виклику з служби «103» в період часу 18:00 по 19:00 год 14.01.2020 (а.с.к.п. 76-81);

- даними висновку судово - трасологічної експертизи № 1/283 від 10.04.2020, у якому зазначено, що на одязі, яке було надано на дослідження, а саме на: штанях виявлено чотири пошкодження розмірами близько 42х60 мм, 4х32 мм, 15х70 мм та 80х157 мм. На трусах виявлено одне пошкодження розмірами близько 3x3 мм. На куртці виявлено чотирнадцять пошкоджень розмірами близько 90x92 мм, 3x18 мм, 21x22x20 мм, 10x210 мм, 130x295 мм, 50x60x54 мм, 80x12 мм, 127x183 мм, 97x310 мм, 53x87 мм, 4x249 мм, 10x12 мм, 28x37 мм та 20x18 мм. На светрі, футболці та носках, пошкоджень характерних для розривів, розрізів, розрубів, проколів, тиску, тертя, хімічної та термічної дії не виявлено. Пошкодження розмірами близько 42x60 мм, 4x32 мм, 15x70 мм та 80x157 мм виявлені на штанях, пошкодження розмірами близько 3x3 мм виявлені на трусах, пошкодження розмірами близько 90x92 мм, 3x18 мм, 21x22x20 мм, 10x210 мм, 130x295 мм, 50x60x54 мм, 80x12 мм, 127x183 мм, 97x310 мм, 53x87 мм, 4x249 мм та 10x12 мм виявлені на куртці - за механізмом утворення відносяться до слідів розриву. Пошкодження розмірами близько 28x37 мм та 20x18 мм виявлені на куртці - за механізмом утворення відносяться до слідів тертя. Пошкодження розмірами близько 42x60 мм локалізоване на передній поверхні лівої штанини штанів на відстані близько 565 мм від низу та на відстані близько 80 мм від лінії бокового шва. Пошкодження розмірами близько 4x32 мм локалізоване на передній поверхні лівої штанини штанів на відстані близько 640 мм від низу та на відстані близько 80 мм від лінії бокового шва. Пошкодження розмірами близько 80x157 мм локалізоване на задній поверхні правої штанини штанів на відстані близько 100 мм від верху та на відстані 25 мм від лінії бокового шва. Пошкодження розмірами близько 15x70 мм локалізоване на задній поверхні правої штанини штанів на відстані близько 480 мм від низу та на відстані близько 25 мм від лінії бокового шва. Пошкодження розмірами близько 3x3 мм локалізоване на передній поверхні трусів зліва на відстані близько 48 мм від верху та по зовнішньому зрізу червоної смужки. Пошкодження розмірами близько 80x12 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні лівої сторони куртки на відстані близько 137 мм від низу та на відстані близько 12 мм від блискавки. Пошкодження розмірами близько 4x249 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правої сторони куртки на відстані близько 172 мм від низу та по зрізу шва блискавки. Пошкодження розмірами близько 50x60x54 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правої сторони куртки на відстані близько 33 мм від низу та на відстані близько 28 мм від блискавки. Пошкодження розмірами близько 3x18 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правої сторони куртки на відстані близько 7 мм від низу та на відстані близько 30 мм від шва блискавки. Пошкодження розмірами близько 10х12 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правої сторони куртки на відстані близько 5 мм від низу та на відстані близько 60 мм від шва блискавки. Пошкодження розмірами близько 21x22x20 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правої сторони куртки на відстані близько 72 мм від шва блискавки та по нижньому зрізу куртки. Пошкодження розмірами близько 90x92 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правої сторони куртки на відстані близько 114 мм від шва блискавки та по нижньому зрізу куртки. Пошкодження розмірами близько 20x18 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правого рукава куртки на відстані близько 356 мм від низу рукава та по зовнішньому шву рукава куртки. Пошкодження розмірами близько 28x37 мм локалізоване на передній зовнішній поверхні правого рукава куртки на відстані близько 367 мм від низу рукава та по зовнішньому шву рукава куртки. Пошкодження розмірами близько 10x210 мм локалізоване на правій стороні куртки спереду на відстані близько 465 мм від низу та на відстані близько 7 мм від шва блискавки. Пошкодження розмірами близько 130x295 мм локалізоване на правій стороні куртки по шву під правим рукавом куртки. Пошкодження розмірами близько 53x87 мм локалізоване у верхній частині рукава на відстані близько 72 мм від зовнішнього шва та по зрізу шва кріплення рукава до основи куртки. Пошкодження розмірами близько 127x183 мм локалізоване у верхній правій частині спини куртки на відстані близько 8 мм від шва рукава та по зрізу шва кріплення капюшона до основи куртки. Пошкодження розмірами близько 97x310 мм локалізоване у верхній правій частині спини куртки на відстані близько 8 мм від шва рукава та по зрізу шва кріплення капюшона до основи куртки (а.с.к.м.83-100);

- даними протоколу тимчасового доступу від 16.03.2020 відповідно до якого на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.02.2022, оператором ПрАТ «Київстар» надано CD - R диск на якому міститься інформація телефонних з`єднань з прив`язкою до базової станції та тривалістю з`єднань, SMS та IMEI терміналів рухаючого зв`язку (а.с.к.п. 107-110);

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.03.2020 відповідно до якого на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.03.2022, оператором ТОВ «лайфселл» надано CD - R диск на якому міститься інформація телефонних з`єднань з прив`язкою до базової станції та тривалістю з`єднань, SMS та IMEI терміналів рухаючого зв`язку (а.с.к.п. 113-115);

- даними протоколу тимчасового доступу від 23.03.2020 відповідно до якого на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.03.2020, оператором ПрАТ «Київстар» надано CD - R диск на якому міститься інформація телефонних з`єднань з прив`язкою до базової станції та тривалістю з`єднань, SMS та IMEI терміналів рухаючого зв`язку (а.с.к.п. 118-121);

- даними протоколу огляду автомобіля LAND ROVER DISСOVERY SPORT від 20.04.2020 та фототаблицею до нього, під час огляду за денним освітленням в сонячну погоду, було виявлено пошкодження на пластику бамперу, у вигляді тріщин пластику;пошкодження кришки капоту, у вигляді викривлень металевих елементів; пошкодження правої частини лобового скла;відсутність номерного знаку автомобіля, та пошкодження рамки кріплення номерного знаку;пошкодження правого дзеркала (а.с.к.п.123-125);

- даними протоколу огляду взуття ОСОБА_4 від 20.04.2020 та фото таблицею до нього, в ході якого було оглянуто два чоловічих взуття чорного кольору та візуально встановлено, що на задній частині кожного з них в районі п`яти наявні розриви матеріалу даного взуття ( а.с.к.п.126-129);

- даними протоколу слідчого експерименту за участі свідків - ОСОБА_43 , (водія автомобіля BMW Х5) та ОСОБА_12 (водія транспортного засобу «DAF CF» ) від 26.03.2020 у присутності спеціаліста, понятих та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в ході якого було встановлено, під час події 14.01.2020 розташування транспортного засобу «DAF CF», по відношенню до лівого краю проїжджої частини вул. Надпільна в момент випередження його автомобілем LAND ROVER DISCOVERY SPORT р.н. НОМЕР_1 . Розташування транспортного засобу «DAF CF» по відношенню до ближнього зрізу пішохідного переходу на якому відбувся наїзд на ОСОБА_4 та відстань до ближнього зрізу пішохідного переходу. Розміщення автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT по відношенню до автомобіля «DAF CF» після завершення маневру випередження та вимірювання відстані від передніх вісей цих автомобілів. Вигляд з лобового скла автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT на відстані 83,7 м. Розміщення пішохода перед виходом на пішохідний перехід та розміщення автомобіля BMW Х5 ( а.с.к.п.132-145);

- даними висновку судово - автотехнічної експертизи № 4/269 від 09.04.2020, яким встановлено, що в дорожній обстановці, що склалась, водій автомобіля LAND ROVER DICKOVERI SPORT д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України. Для відповіді на питання, що стосуються дій пішохода ОСОБА_4 спеціальних (технічних) пізнань в галузі автотехнічних досліджень не потрібно, тому орган досудового слідства та суд самостійно в змозі їх оцінити у відповідності до вимог р. 4 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля LAND ROVER DICKOVERI SPORT д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пп. 12.4., 18.1. Правил дорожнього руху України. Для відповіді на питання, що стосуються дій пішохода ОСОБА_4 спеціальних (технічних) пізнань в галузі автотехнічних досліджень не потрібно, тому орган досудового слідства та суд самостійно в змозі їх оцінити у відповідності до вимог р. 4 Правил дорожнього руху України. За обставин зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, були невідповідності дій водія автомобіля LAND ROVER DICKOVERI SPORT д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам пп. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху (а.с.к.п.147-150);

- даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 916/24/82-2020 відповідно до якого було розсекречена розмова, яка відбулась 24.01.2020 о 22:37:37 між ОСОБА_6 та ОСОБА_44 (а.с.к.п. 157-160) ;

- даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 917/24/82-2020, відповідно до якого було розсекречена розмова, яка відбулась 26.01.2020 о 21:54:09 між ОСОБА_1 та ОСОБА_45 (а.с.к.п. 167-168).

Показання свідків, інші докази, які узгоджуються між собою, беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, протягом судового розгляду жодних даних щодо їх недопустимості не встановлено, а отже наведені докази суд приймає як належні та допустимі докази вини обвинуваченого.

При цьому суд зазначає, що подані докази стороною потерпілою, а саме: 17 фото на аркушах формату А-4, флеш - носій «Тач енд Гоу», об`ємом 8 Гб із паками «Експертиза техстан 23.01.2020», «Обработка_1», «Раскадровка», «Фото місце», «Фото ОМП» та «Фото по кадрове Ірина 11.02.2020» не можуть бути допустимими, оскільки вказані фото зроблені ОСОБА_3 , під час проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, копії файлів із по кадровими роздруківками із невстановленого органом досудового розслідування та суду відеореєстратора, таким чином вказані докази були подані з порушенням ст. 290 КПК України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Норми закону України про кримінальну відповідальність наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Щодо наявності пом`якшуючих покарання обставин слід врахувати таке.

У постанові від 18.09.2019 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №166/1065/18) вказав, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Матеріалами провадження стверджується, що обвинувачений намагався частково відшкодувати потерпілим матеріальні збитки, що підтверджено потерпілими в судовому засіданні та квитанціями.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття. Суд враховує, що обвинувачений в судовому засіданні вину визнавав з самого початку судового розгляду, у скоєному щиро розкаювався, просив вибачення у потерпілих.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, але з необережною формою вини, вчинений у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, тобто джерела підвищеної небезпеки, а також тяжкість наслідків, які настали в результаті скоєного правопорушення та які є незворотніми, оскільки призвели до загибелі людини; характеризується по місцю проживання та місцем роботи виключно з позитивної сторони; раніше не судимого; його відношення до скоєного; наявність обставин, що пом`якшують покарання; те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; ініціював добровільне відшкодування заподіяної шкоди, про що свідчать квитанції, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, однак у зв`язку з позицією потерпілих , які відмовлялись від отримання грошових коштів до рішення суду, шкода не була відшкодована; в момент ДТП був у тверезому стані; поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, а саме факт виклику швидкої допомоги, і на підставі викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання пов`язане лише з реальним позбавленням волі, але не в максимальному розмірі визначеному санкцією ч.2 ст.286 КК України оскільки, на думку суду, ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства.

Суд звертає увагу на позиції потерпілих, які наполягали на найсуворішій мірі покарання.

Разом з тим, суд враховує, що така позиція потерпілої сторони у судових засіданнях не є обов`язковою для суду, натомість враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, і не має над ними юридичної переваги. Справедливість покарання повинна визначатись з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин. Покарання має відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що до вчинення даного необережного злочину обвинувачений не був помічений у будь-яких інших протиправних діях, раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України не притягувався.

Також суд не вбачає підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 з огляду на таке.

Виходячи зі змісту ст. 69 КК України, призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом`якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.

При цьому у даному випадку, з огляду на матеріали кримінального провадження, з урахуванням особи винного, встановлені судом обставини хоча і пом`якшують покарання, проте не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та не можуть бути підставою для застосування положень ст. 69 КК України.

Положеннями ч. 1 ст. 75 КК України визначено, що, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У межах реалізації дискреційних повноважень суд вправі застосувати ст. 75 КК України та звільнити особу від відбування покарання з випробуванням за наявності передбачених цією статтею обов`язкових умов та достатніх підстав для висновку про можливість виправлення винного без відбування покарання.

Однак, суд, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, вважає неможливим застосувати вищезгадані вимоги КК України до ОСОБА_1 , оскільки не вбачає можливості виправлення винного без реального відбування призначеного йому покарання.

При цьому, з огляду на зміст правової позиції, висловленої Верховним Судом у справі

№ 523/13774/18 (постанова від 03.09.2020 р.), покарання у виді позбавлення волі, наближене до нижньої межі покарання, визначеного у санкції ч. 2 ст. 286 КК України, не може призначатися особі, яка порушила вимоги ПДР України, значно перевищила дозволену швидкість на ділянці дороги з пожвавленим рухом, знехтувала перевагою пішохода, який перетинав дорогу, не порушуючи вимоги ПДР України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує знову ж таки грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що призвело до смерті людини, що беззаперечно встановлює суспільну небезпеку з реальною загрозою заподіяння істотної шкоди людині, а тому приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, визначений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд вважає, що саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, моральної шкоди та витрат на поховання.

При вирішенні цивільного позову суд керується наступним.

Ухвалою суду від 12.06.2020 було залучено в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

В судовому засіданні представник потерпілих (цивільних позивачів) - адвокат Василенко С.І. та потерпілі ОСОБА_2 ,, ОСОБА_3 вищезазначений цивільний позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з викладених у них підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди визнав та в частині моральної шкоди зазначив, що відшкодує заподіяну шкоду в розмірі визначеному судом.

Захисник обвинуваченого - адвокат Орленко В.В. підтримав позицію обвинуваченого.

Прокурор вважає, що заявлений цивільний позов підлягає задоволенню з урахуванням норм ЦК України та судової практики щодо розміру задоволення заявленої моральної шкоди, заподіяної злочином в сфері дорожньо-транспортних подій.

Представник цивільного співвідповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в судове засідання не з`явився просив розглянути цивільний позов без його участі та направив заперечення на цивільний позов.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на страхове відшкодування.

На виконання вимог ст. 27 вказаного Закону, страхова компанія відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Загиблий ОСОБА_4 мав дружину та доньку, які мають право на страхове відшкодування, тому загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) кожному окремо в рівних частинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснив Вищій спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові № 4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" у п. 6 особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв`язку зі смертю членів її сім`ї чи близьких родичів, має право на відшкодування моральної шкоди.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Таким чином, особами, які мають право на відшкодування шкоди в зв`язку з смертю ОСОБА_4 внаслідок ДТП є їх близькі родичі ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_3 (дочка), які визнані в кримінальному провадженню потерпілими та пред`явили цивільний позов.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Разом з тим, ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Поряд з цим, суд враховує, що в даних правовідносинах обов`язковим є застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У судовому засіданні встановлено, що в день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , керував автомобілем марки LAND ROVER DISСOVERY SPORT, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність - ОСОБА_1 на час ДТП 14.01.2020, був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група».

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в період дії договору і є страховим випадком, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність, що визнається та не оспорюється представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» та іншими учасниками кримінального провадження.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода,що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на момент дорожньо-транспортної пригоди становила 4723,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що загальний розмір страхового відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника складає 56676,00 грн, що підтверджено документами, які були досліджені в судовому засіданні, що відповідає нормам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, страховик Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» є зобов`язаним суб`єктом перед позивачами, якому він має виплатити страхове відшкодування - моральну шкоду в межах ліміту відповідальності в сумі 28 338 грн. 00 коп. (4723,00 грн x 12 місяців)/2 , кожному окремо.

Отже, розглянувши вимоги позивачів, перевіривши їх на відповідність тим обставинам про які вказують позивачі та дослідивши письмові докази, які містить судове провадження суд вважає що вимога про відшкодування завданої моральної шкоди та витрат пов`язаних з похованням з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягають до часткового задоволення.

Щодо вимог позивачів до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 22 ЦК України, особі, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При вирішенні питання щодо задоволення позову пред`явленого до ОСОБА_1 , суд виходить із положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, зокрема обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що матеріальна шкода завдана внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за обставин викладених в обвинуваченні, тому сумнівів у добровільності визнання цих обставин не вбачається, також врахована позиція обвинуваченого, який позовні вимоги потерпілих визнав у повному обсязі, відтак суд вважає, що вимоги потерпілих про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 97226,90 грн підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо вимоги потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування завданої моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 зазначається, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Встановлено, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , його дочка та дружина, зазнали сильних душевних переживань та страждань. При цьому вони зазнали тяжких моральних страждань та перебувають у стресовому стані, оскільки назавжди кожен з них втратили рідного батька та чоловіка. У такий спосіб їм була заподіяна моральна шкода. З урахуванням глибини смерті близької людини, непоправної втрати та тривалості душевних страждань, які зазнали дружина та дочка, пов`язаних з невідворотністю втрати свого батька та чоловіка, позбавленням можливості спілкуватись з ним в подальшому та істотними змінами в сімейному житті, оскільки останні змушені додавати додаткових зусиль для подальшої організації свого життя. Враховуючи ступень вини ОСОБА_1 його матеріальний стан, спроможність реально задовольнити вимоги позивачів та з огляду на вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що моральну шкоду, яку належить відшкодувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно задовольнити в розмірі 700 000,00 грн. кожній.

Визначений судом розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, із визначенням часу, дія якого закінчилась, клопотань щодо обрання запобіжного заходу від учасників процесу не надходило.

Враховуючи те, що автомобіль не належить обвинуваченому на праві власності, відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, суд вважає доцільним скасувати арешт, з автомобіля «LAND ROVER DISСOVERY SPORT», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_46 , накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.01.2020.

Крім того, суд, виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення судових експертиз на загальну суму 21209,66 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 97226,90 грн та моральну шкоду в сумі 700 000 грн, а всього 797226,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 700 000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення моральної шкоди та витрат пов`язаних з похованням задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 28338,00 грн та витрати пов`язані з похованням у сумі 56676,00 грн, а всього 85014,00 грн.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 28338,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення судових експертиз на загальну суму 21209,66 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.01.2020, а саме, з автомобіль «LAND ROVER DISСOVERY SPORT», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_46 .

Речові докази, а саме:

- автомобіль «LAND ROVER DISСOVERY SPORT», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , який переданого під зберігальну розписку власнику ОСОБА_46 залишити йому за належністю;

- взуття, одяг ОСОБА_4 , змиви з салону автомобіля, які передано на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУНП в Черкаській області - знищити.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.

Головуючий О.І.Кончина