Рішення № 104722258, 13.06.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/238/2021 Справа № 490/320/16-а

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Баландіній В.Є.,без участі сторін ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролюв Миколаївській області , в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 319 від 22.12.2015 р., винесену Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 та закрити дану справу; скасувати припис № 364 від 10.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

В обгрунтування позову посилається на те, що 14.12.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГОЙЛ» по пошті отримано Акт від 10.12.2015 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій за адресою м. Миколаїв. Херсонське шосе 1/5, протокол про адміністративне правопорушення від 10.12.2015 року , припис № 364 від 10.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, державних стандартів і правил.

25 грудня 2015 року на адресу ТОВ «ЮГОЙЛ» надійшла постанова по справі про адміністративне правопорушення № 319 від 22.12.2015р., якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., при цьому надані ним письмові заперечення враховані не були. Отримані ним Акт та Протокол складені лише 10.12.2015 року без зазначення часу складання, що свідчить про те, що 04.12.2015 року о 15-00 в день та в час на який була призначена позапланова перевірка Відповідач для проведення перевірки не прибув. Акт та протокол не надають можливості визначити коли саме представник контролюючого органу прибув на ТОВ «ЮГОЙЛ» з метою проведення позапланової перевірки.

При цьому, а ні в Акті, а ні в Протоколі не наведено посаду, прізвища, ім`я та по- батькові уповноваженої особи ТОВ «ЮГОЙЛ», яка не допустила інспектора будівельного нагляду Савчука О.С. до проведення позапланової перевірки.

Форма Акту та Протоколу передбачає можливість залучення осіб, які б підтвердили факт здійснення адміністративного правопорушення Позивача у формі недопущення для проведення перевірки, однак посилання на вказаних осіб в отриманих товариством документах також відсутнє.

Також зазначає, що повідомлення про проведення перевірки від 25.11.2015 року не містило визначеної законодавством підстави проведення позапланової перевірки. Посилання на лист ГУ ДНС України від 24.11.2015 року без зазначення його номеру та ознайомленням товариства із змістом листа також не може бути обґрунтуванням проведення позапланової перевірки оскільки до цього часу ТОВ «ЮГОЙЛ» з його змістом не було ознайомлено та не мало можливості перевірити чи є лист підставою, в розумінні Порядку, для проведення позапланової перевірки.

При цьому, в будь якому випадку, будь-які листи ГУ ДСНС України у Миколаївській області не визначені законодавством, як підстава для проведення позапланової перевірки- відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 .

Додатково посилається і на те, що ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII, пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках будь-які перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПК України. В свою чергу, зазначений пункт не є зміною або доповненням до Податкового кодексу України - це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи , яким є і відповідач, та на всі види перевірки. Так, винятки встановлюються лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій - без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень. Кількість працюючих при цьому значення не має.В свою чергу, у Товариства обсяг доходів за 2014 р. менше ніж 20 мільйонів гривен.

За такого, вважає, що були відсутні законні підстави для здійснення позапланової перевірки Управління ДАБІ у Миколаївської області.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в частині оскарження припису № 364 від 10.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області повернуто позивачу.

Ухвалою від 03.02.2016 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 06.04.2016 року позов залишено без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 року ухвалу суду від 06.04.2016 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2016 року, справу передано суддю Черенковій Н.П.

Ухвалою від 10.08.2016 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Постановою суду від 04.11.2016 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 року постанову суду від 04.11.2016 року скасовано і прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоовленні позову.

Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 року постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.11.2016 року та постанову Одеського апеляційного адміінстративного суду від 15.06.2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 року визначено головуючого по справі суддю Чулуп О.С.

Ухвалою від 18.11.2019 року прийняо до розгялду провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.01.2021 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України від 25.11.2020 р. №3242/3дп/15-20.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 25.01.2021 року прийнято до розгляду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови .

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін .

Позивач та представник позивача в судове засідання з`явився, надав свої пояснення, просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача був відсутній в судовому засіданні, відзиву не надав, причини неявки не повідомив.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін, судом встановлено.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть у участи у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом постановлено про закінчення розгляду справи у відсутності сторін, з урахуванням того, що відповідчаем неодноразово викладалася своя позиція при попередньому розгляді справиу судах як першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій - що відповідає вимогам закону.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори і фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі актів індивідуальної дії).

При цьому, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії стосовно конкретної особи вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання цієї особи (позивача по справі) або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (ч.2 ст.19 КАС України)

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України , правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_1 є директором ТОВ «Югойл», що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

30 листопада 2015 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГОЙЛ" надійшло повідомлення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про проведення перевірки, згідно якого позапланова перевірка на об"єкті "Реконструкція автомобільної заправної станції" по Херсонському шосу 1/5 в м. Миколаєві, яка розпочнеться 04 грудня 2015 року о 15:00 год.

14.12.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГОЙЛ» по пошті отримано Акт від 10.12.2015 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій за адресою м. Миколаїв, Херсонське шосе 1/5, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.12.2015 року, припис № 364 від 10.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно постанови №319 по справі про адміністративне правопорушення від 22.12.2015 року позивача, директора ТОВ «Югойл» , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 6800,00 грн.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 - (надалі Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Як вбачається зі змісту Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адімністартивного суду від 23.10.2019 року по цій справі, колегія суддів погодилася з висновками суду апеляційної інстанції щодо віцдсутності мораторію на проведення позапланових перевірок на час здійснення відповідчаем перевірки на об`єкті позивача і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )» .

Європейський суд з прав людини неодноразова вказував, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За такого, суд повторно не надає оцінку доводам первісного позову ОСОБА_1 щодо протиправності призначення перевірки ТОВ «ЮГОЙЛ» у період, в який діє мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, як на підставу визнання протиправною та скасування постанови № 319 по справі про адміністративне правопорушення від 22.12.2015 року про накладення штрафу у сумі 6800,00 грн.

Також, як вбачається з вказаної постанови Верховного Суду від 23.10.2019 , висновок про направлення справи на новий судовий розгляд, було мотивовано тим, що з матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка на об`єкті позивача мала розпочатись 04.12.2015р. о 15. год., про що позивача було повідомлено у встановленому законом порядку. Проте, факт не допуску посадових осіб відповідача до об`єкта позапланової перевірки зафіксовано у відповідному акті відповідача від 10.12.2015р.

Верховний Суд зазначив, що ні апеляційним судом ні судом першої інстанції, не з`ясовано обставини щодо підстав проведення позапланової перевірки, хоча позивач вказував, що підставою проведення перевірки було звернення ГУ ДСНС у Миколаївській області щодо неповідомленян цього органу про початок виконанян будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція автомобільної заправної станції» по Херсонському шосе 1/5 в м.Миколаєві.

Під час нового розгляду судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові , встановити наведені обставини, джати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАСУ.

Апеляційним судом було встановлено, що позивачем всупереч вимог п. 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. згідно якого суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки та подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, про причини відсутності під час позапланової перевірки відповідача не повідомлено, документи та інші матеріали, необхідні для здійснення перевірки не надано.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, а саме не допуск посадових осіб Управління на об`єкт для проведення позапланової перевірки, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафних санкцій про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №319 від 22.12.2015р.

Зважаючи на вказівки Верховного суду щодо з`ясування фактичних обставин справи, що не були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи, можливо дійти наступного.

30.11.2015 року на адресу позивача надійшло Повідомлення про проведення перевірки (вих. №1014-6769-15 від 25.11.2015 р.) згідно якого позапланова перевірка на об`єкті «Реконструкція автомобільної заправної станції по Херсонському шосе 1/5 в м. Миколаєві повинна була розпочатись 04.12.2015 року о 15-00 год.

Позивач є директором ТОВ «ЮГОЙЛ», яке є власником АЗС, що розташована за адресом: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Херсонське Шосе, буд.1/5 з 19.02.2015 р., проте самостійно не здійснює діяльність на зазначеному об`єкті, АЗС була передана в оренду ТОВ «Кворум» на підставі договору №4 оренди майна від 06.07.2015р. На вказаному об`єкті - працівники підприємства, підпорядкованого позивачеві постійно не знаходяться.

Так, позивач, як директор підприємтсва був присутній на об`єкті у визначений час - 04.12.2015 р. о 15-00 год., проте у цей час Відповідач не прибув для проведення позапланової перевірки. Суд вважає цей факт встановленим, так як протилежне відповідачем не доведено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем факт присутності працівників позивача на об`єкті перевірки 04.12.2015р. не встановлювався, та в ході судового розгляду не доведено недопущення саме в день, про який було повідомлено та визначено початком перевірки - 04.12.2015р. Твердження відповідача, що містяться в матеріалах справи (у письмових запереченнях) про те, що факт недопущення підтверджено фото фіксацією судом не приймаються до уваги, так як з фото, що містяться в матеріалах справи неможливо встановити, який це був день і як взагалі відбувся не допуск. Фото приміщення АЗС взагалі не несе ніякої інформації.

Позивачем поштою 14.12.2015р. на адресу Товариства отримано Акт від 10.12.2015р. про недопущення посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе 1/5, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.12.2015р., припис № 80 від 10.12.2015р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.12.2015р. розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності повинен був відбутися о 09 год. 00 хв. 22.12.2015р. у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області. Позивачем надано заперечення відповідачу.

На адресу Товариства 25.12.2015р. надійшла постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності № 319 від 22.12.2015р., якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частини 2 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 6800, 00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 р. у справі № 400/298/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГОЙЛ" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання неправомірними та скасування постанови від 22.12.2015 № 40/1014-7439-15, припису від 10.12.2015 № 80 -задоволено повністю. Визнано неправомірною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 40/1014-7439-15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 22.12.2015 року. Визнано неправомірним та скасовано припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 80 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.12.2015 року.

Як вбачається з даного рішення суду, в Приписі та Постанові зазначено, що у період з 04.12.2015 р. по 10.12.2015 р. недопущені посадові особи Управління на об`єкт для проведення позапланової перевірки, а також ненадані необхідні- документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт складено одноособово - головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком Олексієм Сергійовичем, без зазначення у присутності кого, без зазначення часу та фактично в останній день перевірки й в матеріалах справи відсутні належні допустимі докази, що свідчать про те, що Відповідач своєчасно розпочав позапланову перевірку.

Таким чином складено акт з порушеннями законодавства. Сама його форма передбачає присутність і підписи інших посадових осіб чи свідків та підпис і прізвище було лише однієї посадової особи, що не виключає вірогідність складення такого акту без з`ясування всіх необхідних фактів.

Будь-яких, повідомлень про зміну часу проведення перевірки з 04.12.2015року о 15-00 год на 10.12.2015 р. на адресу Позивача не надходило. Навіть якщо визначити обов`язок позивача знаходитись на об`єкті перевірки з 04.12.2015р до 10.12.2015р. - відповідачем не встановлено та не задокументовано знаходження чи відсутність представників відповідача на об`єкті протягом цього періоду.

Суд дійшов висновку, що в діях ТОВ «ЮГОЙЛ» не виявлено всіх ознаки складу правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та неправомірно винесено постанову про накладення штрафних санкцій про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №41/1014-7446-15 від 22.12.15р. та припису №80 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 10.12.2015р.

Відповідно, ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Відповідно до повідомлення про проведення перевірки (лист ДАБІ вих.. №1014-6769-15 від 25.11.2015 р.) «… на підставі листа ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 24.11.2015 р., посадовими особами Управління у термін визначений законодавством буде проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Реконструкція автомобільної заправної станції по Херсонському шосе, 1/5 в м. Миколаєві, яка розпочнеться 01.12.2015 о 15-00год.»

пунктом 7 Порядку N 553 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є:

-подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

-необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

-виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

-вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

-звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

-вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, на підтвердження яких суду надано лист звернення ГУ ДСНС України у Миколаївській області: «24.11.2015 р. за вхідним №877620-15 до Управління надійшло звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 24.11.2015 №65/7258/04 (надалі по тексту - Лист) щодо необхідності проведення перевірок на об`єкті будівництва за адресами віл. Херсонське шосе, 1/5 м. Миколаєва та вул. Жовтневої революції,245а м. Вознесенськ щодо дотримання заходів пожежної безпеки. На виконання ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.7 Порядку №533, підставою проведення перевірки об`єкта є звернення юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а саме: звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 24.11.2015 №65/7258/04 ».

Пп. 9 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України N 294, 09.07.2014 р., Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завданьу визначених законодавством випадках проводить перевірки:

- відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням;

- своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів (у тому числі наявності у виконавця будівельних робіт сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції) та іншої документації;

-дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, проведення обстеження об`єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації;

Отже, законодавство передбачає можливість проведення позапланової перевірки, у тому числі, при зверненні юридичної особи саме про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як вбачається з вищезазначеного листа-повідомлення, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області інформує УДАБІ про те, що згідно з вимогами п.15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 №466, суб`єктом господарювання не проінформовано державний орган у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт… Також відсутні відомості щодо проведення ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки, необхідної для визначення категорії будівництва.

Пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, передбачено, що замовник зобов`язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації (декларації про початок виконання будівельних робіт) або з дня отримання права на виконання будівельних робіт відповідно до пунктів 13 і 14 цього Порядку письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об`єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на час надходження вказаного листа ТОВ «ЮГОЙЛ» не реєструвало декларацію, отже були відсутні і підстави для інформування Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області .

До того ж, як слідує з вказаного листа-повідомлення, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області зазначає про необхідність проведення перевірки щодо дотримання заходів пожежної безпеки, проте відповідчаем не надано доказів, що до повноважень головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІвходило перевірка дотримання заходів пожежної безпеки при здійсненні будівництва чи реконструкції об`єктів.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються ті вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Ст.79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи;

Ст. 80 КАС України визначає, що Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для, справи.

Склад правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як правопорушення.

До складу правопорушення входить:

а) об`єкт - сукупність суспільних відносин, що охороняються правом, а також регулюються нормами права, за порушення яких накладаються стягнення.

б) об`єктивна сторона - дії чи бездіяльності, що заборонені правом, зокрема, не допуск на проведення перевірки та ненадання документів необхідних для перевірки

в) суб`єкт - позивач, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», є належним суб`єктом;

г) суб`єктивною стороною у даному випадку є вчинення Позивачем умисного правопорушення.

Відповідач не приступив до проведення позапланової перевірки у визначений строк в Повідомленні й будь-яких листів/повідомлень про перенесення початку позапланової перевірки не надходило. Не допуску до перевірки в перший день її проведення та наступні дні відповідачем належно не встановлено, як зазначено вище.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 188-42 КУпАП, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не виявлено всіх ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та неправомірно винесено постанову про накладення штрафних санкцій про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №319 від 22.12.15р. - адже не доведена наявність вини позивача у вчиненні інкримінованого правопорушення, з огляду на те, що відповідачем не доведено наявність законних підстав для проведення позапланової перевірки.

Відповідно, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову

Аналогічною є правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17, адміністративне провадження №К/9901/1018/17. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов переконливого висновку, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження викладених у запереченнях на позов доводів.

У свою чергу, позивачем на підтвердження своїх доводів та заперечень надано належні та допустимі докази, які узгоджуються між собою і тому приймаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд прийшов висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 241 - 246, 260, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37757888) задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 319 по справі про адімінстративне правопорушення від 22.12.2015 року, якою визнано винним ОСОБА_1 у вичненні адміністартивного правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Пятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 13.06.2022 року

Суддя О.А. Гуденко