Ухвала суду № 104721947, 09.06.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5249/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

з участі секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.,

розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,

установив:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження посилаючись на те, що 20.07.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено рішення, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 49 701,42 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. 14.11.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу № 1, згідно якого товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 . 26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, яким передано право вимоги до ОСОБА_1 новому кредитору за кредитним договором № 500954111. 16.01.2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, за умовами якого передано право вимоги до ОСОБА_1 новому кредитору за кредитним договором № 500954111. У зв`язку з чим, просить змінити стягувача правонаступником - ТОВ «Вердикт Капітал».

До суду сторони не з`явились. Відповідно до ст. 442 ЦПК України суд у десятиденний строк розглядає заяву у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що 20.07.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 755/5249/17 за позовною заявою ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким вирішено стягнути заборгованість за кредитним договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 22.12.2013 року в сумі 49 701,42 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 року висловлена правова позиція у справі № 6-122цс13 у якій зазначено про те, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга ст. 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя ст. 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 1079 ЦК України зазначено, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, зазначено, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону вказано, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

По даній справі заявник посилається на те, що 14.11.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу № 4-АБ/КІ, згідно якого товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, яким передано право вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром боржників.

16.01.2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 22.12.2013 року.

Враховуючи надані документи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження - кредитора Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (адреса: м. Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок № 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) по рішенню Дніпровського районного суду м. Києва від 20.07.2018 року у справі № 755/5249/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: