Ухвала суду № 104719594, 31.05.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4676/22

Категорія 139

2-а/295/108/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31.05.2022 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1

до інспектора СРПП ВПД №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Румалюка Сергія Олександровича,

Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з вищевказаною позовною заявою.

Розглянувши матеріали даного адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160,161 КАС України.

Форма та зміст позовної заяви встановлена ст. 160 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до приписів частин п.2 ч.5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вказаному припису, позивачем у позові не вказано повне найменування юридичної особи місяця роботи інспектора Румалюка Сергія Олександровича, а зазначена абревіатура, що унеможливлює належну ідентифікацію відповідача.

Також, адреса відповідача інспектора СРПП ВПД №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Румалюка Сергія Олександровича зазначена: м. Житомир, вул. Покровська, 96, однак за вказаною адресою розташоване Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, інші органи та установи за вказаною адресою відсутні. Таким чином, позивачу необхідно уточнити адресу вказаного відповідача.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з п.7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси.

За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.6 ст.121, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч.6 ст.121, ч. 2 ст. 126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, вказав відповідачем інспектора СРПП ВПД №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Румалюка Сергія Олександровича, разом з тим поліцейський відділу поліції не є суб`єктом владних повноважень, а є особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб`єктом владних повноважень та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, а відтак поліцейський не може виступати відповідачем у даній справі, а тому позивачу необхідно уточнити склад учасників по справі із зазначенням повного найменування, місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.

Також, п.4 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач пред`явив позов до двох відповідачів - інспектора СРПП ВПД №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Румалюка Сергія Олександровича та Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, при цьому, як видно зі змісту оскаржуваної постанови, особа, яка її винесла, від імені Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП не діяла.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог до відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП.

Також, позивачем до позову додано клопотання про витребування у відповідача доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинахдругійтатретійстатті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявляючи клопотання про витребування доказів, позивач у ньому не зазначив заходи, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно, не надав докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Також, згідно з ч.2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.1-4 ст. 121 КАС України, щодо поновлення та продовження процесуальних строків, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з позовом позивачем подано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, яке обґрунтоване тим, що безпосереднього після винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 її копію не отримав, а отримав лише 17.05.2022 у відділі поліції, однак жодних доказів, які підтверджують дату отримання оскаржуваної постанови, до клопотання не долучено.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У відповідності до абз.1 ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для того, аби надати докази наявності поважних причини, які зумовили пропуск процесуального строку, який встановлений нормами КАС України для звернення до суду з адміністративним позовом, та для усунення вищенаведених її недоліків.

Керуючись статтями ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВПД №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Румалюка Сергія Олександровича, Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків - протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку неусунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку підлягає.

Суддя: Т.А. Воробйова